Постанова

від 01.06.2009 по справі 2а-642/09/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

01 червня 2009 року                                                       Справа 

№ 2а-642/09/0970                     

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний

суд в складі:

головуючого судді Лучко О.О.,

при секретарі Круглій О.М.,

за участю сторін:

представника позивача:ОСОБА_1

представників відповідача: ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за

позовом: ТзОВ фірма «Тірас» до ДПІ в Галицькому районі про визнання

протиправним

та

скасування податкового повідомлення-рішення №0002282300/0 від 09.09.2008 року,-

ВСТАНОВИВ:

         25 лютого 2009 року ТзОВ фірма «Тірас»

звернулась до адміністративного суду з позовом до ДПІ в Галицькому районі про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

№0002282300/0 від 09.09.2008  року.

         Представник позивача в судовому

засіданні позов підтримала повністю. Позовні вимоги мотивувала тим, що

податковим повідомленням-рішенням ДПІ в Галицькому районі, прийнятим за

наслідками проведеної перевірки, визначено суму податкового зобов'язання з

податку на прибуток у розмірі 191413 грн., в тому числі 150313 грн. основного

боргу та 41100 грн. штрафних санкцій. Дане податкове повідомлення-рішення

оскаржувалось  ТзОВ фірма «Тірас» в

порядку апеляційного оскарження до ДПІ в Галицькому районі, ДПА в

Івано-Франківській області, ДПА України, однак рішення залишено без змін, а

скарги - без задоволення. Вважає, що ДПІ в Галицькому районі під час перевірки

неправомірно віднесло кошти, які надходили для збільшення статутного фонду

товариства, до валового доходу як поворотну фінансову допомогу. Оскільки

збільшення статутного (складеного) капіталу ТзОВ може бути здійснено лише після

внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів, а тому правові підстави

вважати поворотною фінансовою допомогою кошти, внесені засновником товариства

на його рахунок, відсутні. Пояснила, що кошти внесені для поповнення статутного

фонду товариства є прямою інвестицією, а тому не можуть включатися до валового

доходу та бути об'єктом оподаткування.  

         Представники відповідача проти позову

заперечили, вказали, що актом перевірки № 657/23/24682895 від 29.08.2008 року

про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового

та валютного законодавства було встановлено порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1

ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: позивачем

в 2007-2008р.р. до валового доходу не включено поворотну фінансову допомогу,

отриману в звітному періоді, що залишена неповерненою на кінець такого звітного

періоду від фізичної особи ОСОБА_4 в сумі 601250 грн. Пояснили, що збільшення

статутного (складеного) капіталу ТзОВ може бути здійснено лише після внесення

повністю всіма учасниками своїх вкладів, а ТзОВ фірма «Тірас» внесла кошти в

сумі 601250 грн. до внесення змін в Державний реєстр юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців. А тому є достатні підстави вважати внесені кошти поворотною

фінансовою допомогою. Це свідчить про те, що 

ТзОВ фірма «Тірас» занизила податок на прибуток за 2007-2008 р.р. у

розмірі 150313 грн. Відповідно до п.п.17.1.3 Закону України «Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 10% від

суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових

періодів, встановлених для такого податку (збору), починаючи з податкового періоду,

на який припадає така недоплата, та закінчуючи періодом, на який припадає

отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого

органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості

податкових періодів, що минули. Просили в задоволенні позову відмовити.

     Суд, розглянувши позовну заяву, подане

письмове заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши

наявні у справі матеріали, приходить до висновку, що позов є підставним і  підлягає до задоволення, виходячи із

наступних підстав.

  Судом встановлено , що в

серпні 2008 року Державною податковою інспекцією в Галицькому районі була

проведена планова перевірка фінансово-господарської діяльності ТзОВ фірма

«Тірас» з питань дотримання товариством вимог податкового, валютного та іншого

законодавства за період з 01.01.2007 року по 01.07.2008 року. За наслідками

перевірки складено акт №657/23/24682895 від 29.08.2008 року. На підставі

висновків, наведених у акті, податковою інспекцією винесено податкове

повідомлення-рішення №0002282300/0 від 09.09.2008 р., яким донараховано суми

податкового зобов»язання з податку на прибуток за 2007-2008 р.р. в розмірі

191413 грн., в тому числі за основним платежем 150313 грн. та 41100 грн.

штрафних санкцій. Вищезазначене 

податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в

адміністративному порядку до вищестоящих установ. За результатами розгляду

скарги ДПА України прийнято рішення, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ в

Галицькому районі залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

  З матеріалів справи вбачається, що єдиним

засновником ТзОВ фірма «Тірас» В.М. Сапсою 27 квітня 2007 року було прийнято

рішення про збільшення розміру статутного фонду до 625000 грн. шляхом внесення

коштів в сумі 601250 грн. протягом року. В рішенні вказано, що після внесення

повного розміру статутного фонду необхідно затвердити статут в новій редакції

та провести державну реєстрацію змін до статуту відповідно до чинного

законодавства. Цим самим було засвідчено намір засновника збільшити статутний

фонд.

Згідно

пред»явлених в судове засідання оригіналів квитанцій вбачається, що протягом

травня 2007 р.- лютого  2008  року до товариства поступили від єдиного

засновника  ОСОБА_4 грошові кошти в сумі

601250,00 грн., де вказано призначення платежу - «поповнення статутного фонду».

Це підтверджується також довідкою Галицького відділення ВАТ АКБ «Плюс-Банк» від

29.02.2008року.

Рішенням від

01.04.2008 року засновник товариства узгодив новий розмір статутного фонду. А

02.04.2008 року державним реєстратором було проведено державну реєстрацію змін

до установчих документів ТзОВ Фірма «Тірас».

Відповідно

до ч.1,2,4 ст.16 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. №

1576-Х11, товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір

статутного фонду. Збільшення статутного (складеного) капіталу може бути

здійснено лише після внесення повністю усіма учасниками своїх вкладів (оплати

акцій), крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення товариства про зміни

розміру статутного (складеного) капіталу набирає чинності з дня внесення цих

змін до державного реєстру.

Статтею

52 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що у  товаристві з обмеженою відповідальністю

створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не

менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки

мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою

відповідальністю. До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю

кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного (складеного) капіталу не

менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до

статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими

банківською установою. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою,

підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники

протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх

вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і

зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти

рішення про ліквідацію товариства.

Збільшення

статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до ч.6

ст.52 даного Закону допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у

повному обсязі.

Відповідно

до ч.4 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців» у разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом

встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного

капіталу), крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті,

додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником

(засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного

капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.

Враховуючи

наведене, дії засновника ТзОВ фірма «Тірас» щодо здійснення збільшення

статутного фонду відповідають вимогам закону.

Стосовно

тверджень представників ДПІ в Галицькому районі про те, що внесені кошти в сумі

601250 грн. відносяться до валового доходу позивача, то суд виходить з

наступного.

 Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств» 

валовий доход визначений як загальна сума доходу платника податку від

усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в

грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її

континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її

межами.

Згідно

з п.п.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у

вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у

звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику

податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з

пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником

податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної

особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України

"Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; сум

поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді,

що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є

платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із

законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати

ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього

Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку

поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник

податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової

допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке

повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на

суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала

поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її

зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з

отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями,

відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної

особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових

витрат або валових доходів.

При

цьому Закон визначає поворотну фінансову допомогу як суму коштів, передану

платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів,

які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій

як плати за користування такими коштами (п.1.22.2. ст.1 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств»).

Під

безповоротною фінансовою допомогою розуміється сума коштів, передана платнику

податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не

передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком

бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод (п.1.22.1 ст.1

Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Посилання

ДПІ в Галицькому районі в акті перевірки на те, що отримані кошти відносяться

до поворотної фінансової допомоги не знайшли свого підтвердження, оскільки

представник відповідача не вказав, на підставі якого договору було передано

кошти в сумі 601250 грн. Крім того, у поданому запереченні проти

адміністративного позову представник відповідача визначив ці кошти як

безповоротну фінансову допомогу, вказавши, що в акті перевірки була допущена

описка. Суд критично оцінює такі пояснення представників відповідача.

Обставини

справи свідчать про те, що отримані товариством від його засновника протягом

року кошти в розмірі 601250 грн. були використані для поповнення статутного

фонду товариства відповідно до рішення від 27.04.2007р. та 01.04.2008р., а

також проведено державну реєстрацію змін до установчих документів 02.04.2008р.

Крім того, в бухгалтерському обліку дані операції по поповненню статутного

фонду проводилися позивачем проводкою дебет рах.311 «банк», кредит рах.40

«статутний капітал», правильність проведення якої підтвердив представник

відповідача в судовому засіданні.    

Відповідно

до п.4.2.5. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до

складу валового доходу не включаються суми коштів або вартість майна, що

надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у

корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або

майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України

без створення юридичної особи.

Законом

в п.1.28.2 ст.1 пряма інвестиція визначена як господарська операція, яка

передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в

обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою. При цьому під

корпоративними правами розуміється право власності на статутний фонд (капітал)

юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання

відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її

ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена

така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства,

заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших

організаційно-правових формах (п.1.8 ст.1 Закону).

За змістом

наведеної норми внески до статутного фонду не приймають участь у оподаткуванні

та не впливають на розмір податкових зобов»язань з податку на прибуток.

В зв»язку з

цим, суд вважає, що рішення про визначення податкового зобов»язання та

застосування штрафних санкцій може вважатися обґрунтованим тільки у разі

існування фактичного податкового зобов»язання, що виникає з реальних показників

фінансово-господарської діяльності платника податків.

Таким

чином, доводи представників ДПІ в Галицькому районі про включення коштів в

розмірі 601250 грн. до складу валового доходу 

суд не може визнати обґрунтованими.

Відповідно

до п.п.17.1.3, п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі,

коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов»язання

платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2

пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов»язаний сплатити

штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового

зобов»язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку,

збору (обов»язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який

припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає

отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого

органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподаткованих мінімумів

доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості

податкових періодів, що минули.

При розгляді

даної справи судом встановлено відсутність підстав для донарахування

податкового зобов»язання з податку на прибуток, відсутність порушень

податкового законодавства з боку позивача, отже, штрафні санкції застосовані

податковою інспекцією необґрунтовано.

Стосовно

позовної вимоги про скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення,

то визнання його протиправним означає і його скасування.

Відповідно

до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка

не є суб»єктом владних повноважень, суд 

присуджує всі здійснені нею, документально підтверджені, судові витрати

з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою

стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За змістом

ст.19 Конституції України органи державної влади та  органи 

місцевого  самоврядування, їх

посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно

до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав,

свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері

публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів

місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів

при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в

тому числі на виконання делегованих повноважень.  

Відповідно

до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності,

відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,

їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд

вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних

договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

В зв'язку з

наведеним вище, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

На підставі

ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14,   ст.86,   ст.ст.158-163, ст. 167 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

       Позов задовольнити повністю.

       Визнати протиправним податкове

повідомлення-рішення ДПІ в Галицькому районі №0002282300/0 від 09.09.2008 року

про стягнення з ТзОВ фірма «Тірас» податкового зобов'язання з податку на

прибуток в розмірі 191 413,00 грн.(сто дев»яносто одна тисяча чотириста

тринадцять гривень).

       Стягнути з Державного бюджету України на

користь ТзОВ фірми « Тірас», код ЄДРПОУ 24682895, вул.Я.Осмомисла,77, м. Галич,

Івано-Франківська область   3,40 грн.

судового збору.

       Постанова набирає законної сили після

закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної

скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання

апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після

закінчення апеляційного розгляду справи.

       Постанова може бути оскаржена в

апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через

Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний

строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після

цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до

кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя                             О.О. Лучко

Постанова в повному обсязі складена

05.06.2009 року.