Постанова

від 03.04.2014 по справі 872/17121/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2014 рокусправа № 804/8628/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточого В.О.

за участю:

представника позивача: Зуєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі №804/8628/13-а за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2013р. ПАТ «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013р. №000693, яким ПАТ «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 215 435,18грн., в тому числі за основним платежем 183 599,23грн. та 31 835,95грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що розрахунок суми орендної плати проводився на підставі ст.23 Закону України «Про плату за землю» та укладеного договору оренди землі від 16.07.2013р. Враховуючи, що Податковий кодекс України набрав чинності з 01.04.2011 року, застосування його положень при проведенні перевірки за період з січня 2010 року до дати набрання ним чинності, є протиправним.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі №804/8628/13-а у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, ПАТ «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, доводами адміністративного позову.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що 18.02.2013р. на підставі вимог п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України та ін. уповноваженою особою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська проведено документальну невиїзну позапланову перевірку податкової звітності з орендної плати за землю за 2010 - 2011 роки публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання», за результатами якої складено Акт №665/151/01056190 від 18.02.2013р.

Перевіркою встановлено, що у порушення п. 286.2, п. 286.4 ст. 286, ст. 288 ПК України - підприємством занижено розмір податкового зобов'язання по орендній платі за землю у сумі 183599,23 гривні.

На підставі висновків Акта перевірки та рішення про результати розгляду скарги від 29.04.2013р. за №1908/10/10-25, ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення:

№000693 від 07.05.2013р., яким ПАТ «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 215 435,18грн., в тому числі за основним платежем 183 599,23грн. та 31 835,95грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.25)

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності висновків перевіряючих осіб, зроблених в Акті перевірки №665/151/01056190 від 18.02.2013р. та які свідчить про заниження позивачем суми орендної плати на 183 599,23грн.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161- XIV (зі змінами та доповненнями), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Справляння плати за землю регулюється Законом України "Про плату за землю" від 03.07.1992р. за № 2535-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (що діяв до 01.01.2011р.), а також ПК України (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю», який був чинним до 01.01.2011 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Статтею 7 даного Закону було визначено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Законом України «Про оренду землі» та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.

Відповідно до частини першої статті 21 цього ж Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою нарахування земельного податку відповідно до статті 13 Закону України «Про плату за землю» є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності,- договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною четвертою статті 21 Закону України «Про оренду землі» річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів. Розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом

України "Про плату за землю".

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 14 Закону України від 26 червня 1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування", до загальнодержавних платежів належать такі податки і збори (обов'язкові платежі), як плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, згідно п. 288.5.1 ст. 288 якого, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ "Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання" (орендарем) та Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) на підставі рішення

Дніпропетровської міської ради від 09.04.2003р. за №118/8 було укладено договір оренди земельної ділянки від 16.07.2003р., предметом якого є земельна ділянка площею 2,8696 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, Ленінський район, проспект Калініна, 62 для фактичного розміщення заводу. Зазначена земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом 1210100000:08:695:0003.

Відповідно до п.1.3 договору від 16.07.2003р. грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору складає 14403828,73 гривень.

Пунктом 2.1 договору від 16.07.2003р. встановлено, що земельна ділянка передається в оренду до 09.04.2018 року.

Згідно із п. 3.1 договору від 16.07.2003р. сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 2160574,34 гривень.

Крім того, пунктом 3.3 договору від 16.07.2003р. встановлено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку; пунктом 7.4.2 договору від 16.07.2003р. встановлено, що орендар зобов'язаний згідно із п.3.3. цього договору щорічно до 15 січня звертатись до Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів за даними Державного земельного кадастру для розрахунку плати за землю.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» та статті 8 Закону України «Про плату за землю» передбачено внесення змін у розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Разом із тим, статтею 30 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Разом із тим слід зауважити, що державна податкова служба відповідно до статті 2 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", а так само і відповідно до Податкового кодексу України, наділена повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, проте ініціативою вносити зміни в договори оренди землі відповідно до статей 12, 80, 83 ЗК, статті 21 Закону України «Про оренду землі», статті 30 Закону України «Про плату за землю» наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є міська рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності.

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські

функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, хоча зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної палати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України (постанови від 11.06.2013р. у справі №21-166а13 та у справі №21-443а12), рішення якого, відповідно до ст.244-2 КАС України, є обов'язковими для виконання усіма судами України.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011р. по справі № 28/5005/8090/2011 змінено п.3.2. Договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №3526, який зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 28.07.2003 року за №3926, шляхом викладення його в такій редакції: "3.2. Орендна плата

за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року за №216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України".

Таким чином, було змінено розмір орендної плати за землю у договорі, і з часу набрання чинності рішенням суду, позивач сплачує орендну плату, у розмірах, з урахуванням внесених змін.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та в силу п.4 ст.202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі №804/8628/13-а - скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013р. №000693, прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська, яким ПАТ «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 215 435,18грн., в тому числі за основним платежем 183 599,23грн. та 31 835,95грн. за штрафними (фінансовими) санкціями

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Постанову у повному обсязі складено 04.04.2014р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов