Ухвала

від 19.03.2014 по справі 5/105-а (4/85)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2014 р. м. Київ К/9991/81663/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

судді - доповідача Мироненка О.В.

суддів - Розваляєвої Т.С.

Чумаченко Т.А.

провівши попередній розгляд справи за позовом Солочинської сільської ради до Свалявської районної ради, третя особа - Голубинська сільська рада про визнання недійсним рішення за касаційною скаргою Голубинської сільської ради на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2008 року позивач звернувся в суд із позовом до Свалявської районної ради, третя особа - Голубинська сільська рада про визнання недійсним рішення.

Рішенням Арбітражного суду Закарпатської області від 11 травня 2000 року задоволено позов Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області до відповідача Свалявської районної ради Закарпатської області про визнання недійсним рішення. Зокрема, визнано недійсним рішення від 14 березня 2000 року десятої сесії Свалявської районної ради XXIII скликання «Про розмежування територій Солочинської та Голубинської сільських рад» в частині додаткового включення території, яку займає санаторій-профілакторій «Кришталеве Джерело» до земель Голубинської сільської ради.

Постановою Господарського суду з врахуванням ухвали цього ж суду від 14 липня 2010 року про виправлення описки, задоволено заяву Голубинської сільської ради про перегляд за нововиявленими обставинами вищевказаного рішення Арбітражного суду Закарпатської області від 11 травня 2000 року. Зокрема, скасовано рішення Арбітражного (господарського) суду Закарпатської області від 11 травня 2000 року по оправі № 4/85, та відмовлено у задоволенні позову Солочинської сільської ради.

Зазначена постанова Господарського суду Закарпатської області від 20 листопада 2009 року залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 серпня 2011 року та постановою Верховного Суду України від 19 грудня 2011 року.

15 листопада 2010 року та 12 жовтня 2011 року Голубинська сільська рада Свалявського району Закарпатської області звернулась до Господарському суду Закарпатської області із письмовими заявами про роз'яснення постанови цього суду від 20 листопада 2009 року, в частині розмежування території Солочинської та Голубинської селищних рад та приналежності території санаторію «Кришталеве джерело». В заяві вказується, що Голубинській сільській раді незрозуміло яким чином та за якими контурами розмежовано території Солочинської та Голубинської сільських раді незрозумілими є межі між цими сільськими радами і до території якої сільської ради має належати територія санаторію «Кришталеве джерело».

Ухвалою Господарському суду Закарпатської області від 28 жовтня 2011 року задоволено заяву Голубинської сільської ради про роз'яснення постанови Господарського суду Закарпатської області від 20 листопада 2009 року. Зокрема, роз'яснено, що цією постановою суду від 20.11.2009 року відмовлено у задоволенні вимоги про визнання недійсним рішення десятої і 1 сесії Свалявської районної ради 23 скликання від 14 березня 2000 року «Про розмежування територій Солочинської та Голубинської селищних рад в частині додаткового включення території санаторію «Кришталеве Джерело» до земель Голубинської сільської ради». Також судом роз'яснено обставини, що були покладені в основу зазначеного висновку суду, якими саме матеріалами і доказами керувався суд, за якими саме контурами і межами повинно відбуватись формування територій Голубинської та Солочинської сільських рад.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 28 жовтня 2011 року, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу суду першої інстанції від 28 жовтня 2011 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою відмовлено в задоволенні заяви Голубинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області про роз'яснення постанови Господарського суду Закарпатської області від 20 листопада 2009 року в справі № 5/105-А(4/85).

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, третя особа звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення, залишивши ухвалу суду першої інстанції від 28 жовтня 2011 року в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює і своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Тобто, роз'яснено може бути судове рішення, у разі, якщо без такого роз'яснення його важко зрозуміти та виконати, оскільки високою є ймовірність його неправильного виконання внаслідок неясності (незрозумілості) резолютивної частини рішення.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції вірно вказав на те, що визначений ст.. 170 КАС України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації (обґрунтувань) судового рішення. В разі незрозумілості мотивів чи обставин, якими керувався суд при прийнятті рішення, таке судове рішення може бути оскаржене в апеляційному чи касаційному порядку, з врахуванням того, що відповідно ц ост. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Так, із змісту постанови Господарського суду Закарпатської області від 20 листопада 2009 року чітко і однозначно є зрозумілим, суд задовольнивши заяву Голубинської сільської ради про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Арбітражного суду Закарпатської області від 11 травня 2000 року по справі № 4/85, скасував це рішення Арбітражного суду Закарпатської області від 11 травня 2000 року та відмовив у задоволенні позову Солочинської сільської ради до Свалявської районної ради Закарпатської області про визнання недійсним рішення від 14 березня 2000 року десятої сесії Свалявської районної ради ХХШ скликання «Про розмежування територій Солочинської та Голубинської сільських рад» в частині додаткового включення території санаторію-профілакторію «Кришталеве Джерело» до земель Голубинської сільської ради.

Законність і обґрунтованість вищевказаної постанови Господарського суду Закарпатської області від 20.11.2009 року, в тому числі достатність і зрозумілість її мотивації, підтверджується ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 року, ухвалюю Вищого адміністративного суду України від 25.08.2011 року та постановою Верховного Суду України від 19.12.2011 року, якими залишено без змін постанову Господарського суду Закарпатської області від 20.11.2009 року (а.с. 43 Т.2, 32 Т.3, 158 Т.2, 5 Т.5, 228 Т.2, 52 Т.3, 137 Т.3).

Таким чином, постанова Господарського суду Закарпатської області від 20.11.2009 року є достатньо чіткою та зрозумілою і не потребує спеціального роз'яснення.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції обґрунтованого дійшов висновку про те, що ухвала суду першої інстанції від 28.10.2011 року яка винесена за результатами неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та з грубими порушеннями норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про роз»яснення судового рішення підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Голубинської сільської ради залишити без задоволення, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді