Рішення

від 27.03.2014 по справі 905/839/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.03.2014 Справа № 905/839/14

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи,

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко", м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Кіндратівська", м.Горлівка,

про : стягнення 20502грн.21коп.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Калачик В.В.- (довіреність від 20.06.2012р. №б/н);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Данко", м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Кіндратівська", м.Горлівка про стягнення основного боргу в сумі 19720грн.00коп., 3% річних у розмірі 782грн.21коп., що разом становить 20502грн.21коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання транспортних послуг №28/01/2013-1 від 28.01.2013р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 19720грн.00коп. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 782грн.21коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору про надання транспортних послуг №28/01/2013-1 від 28.01.2013р., актів здачі-прийняття робіт (послуг) №ОУ-0000042 від 28.01.2013р., №ОУ-0000043 від 29.01.2013р., №ОУ-0000044 від 30.01.2013р., №ОУ-0000046 від 30.01.2013р., №ОУ-0000047 від 31.01.2013р., №ОУ-0000048 від 01.02.2013р., №ОУ-0000049 від 02.02.2013р., №ОУ-0000050 від 04.02.2013р., №ОУ-0000051 від 05.02.2013р., №ОУ-0000045 від 08.02.2013р., №ОУ-0000075 від 22.02.2013р., рахунків-фактур №СФ-0000041 від 28.01.2013р., №СФ-0000065 від 30.01.2013р., №СФ-0000101 від 22.02.2013р., виписки по особовому рахунку, претензії №18/4 від 26.04.2013р., відповідь на претензію б/н від 27.05.2013р., графіку погашення заборгованості станом на 24.05.2013р., банківських виписок, рішення по справі №905/5640/13 від 21.10.2013р., довідку №12 від 23.03.2014р.

27.03.2014р. позивач надав клопотання б/н б/д про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 782грн.21коп.

Відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень суду, однак відзив на позов не представив, участь своїх представників у судових засіданнях не забезпечив.

Під час судового засідання 27.03.2014р. позивач позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 19720грн.00коп. підтримав, просив суд прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення 3% річних.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося. Позивач під час судового засідання 27.03.2014р. повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

Явка представників сторін ухвалою суду від 13.03.2014р. не була визнана судом обов'язковою.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

28.01.2013р. між ТОВ "Данко" (виконавець) та ТОВ "ЦЗФ "Кондратівська" (замовник) укладено договір про надання транспортних послуг №28/01/2013-1 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується надавати замовнику екскаватор-вантажник JCB 3CXSM (реєстраційний номер Т00444 АН), далі за текстом "Техніка", з особами, які мають право на керування технікою, в робочий час або цілодобово за попередньою письмовою заявкою замовника для виконання вантажно-розвантажувальних робіт (п.1.1.1. Договору). За п.1.2. Договору замовник зобов'язується оплачувати надані виконавцем послуги на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.1. Договору вартість робіт, передбачених в п.1.1. цього договору, складає 230грн., в тому числі ПДВ за одну годину відпрацьованого часу техніки.

Згідно з п.2.2. Договору основним документом для визначення кількості відпрацьованого технікою часу та нарахування вартості виконаних робіт є дорожній лист техніки, підписаний представником замовника із зазначенням часу роботи.

За п.2.3. Договору розрахунок за послуги здійснюється щомісячно згідно наданого рахунку, у відповідності з підписаними дорожніми листами, шляхом перерахування замовником у безготівковому порядку грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, в національній валюті.

В позовній заяві позивач посилається на те, що протягом строку дії Договору надав послуги відповідачу загальною вартістю 60860грн.00коп., відповідачем була здійснена часткова оплата отриманих послуг у розмірі 31420грн.00коп., рішенням господарського суду Донецької області від 21.10.2013р. по справі №905/5640/13 було стягнено з відповідача суму боргу у розмірі 9720грн.00коп., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 19720грн.00коп., яка в тому числі заявлена до стягнення.

Вимогою вих. № 18/4 від 26.04.2013р., позивач, керуючись ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 222 Господарського кодексу України, просив відповідача перерахувати суму основного боргу, що складає 39440грн.00коп. на рахунок ТОВ «Данко». Однак відповідач лише частково сплатив виниклу заборгованість.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором з повної оплати наданих послуг, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Предметом позову є стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 19720грн.00коп. та 3% річних у розмірі 782грн.21коп.

Підставою позову є неналежне виконання відповідачем умов договору про надання транспортних послуг №28/01/2013-1 від 28.01.2013р. щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно з ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, відповідно до якої, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір.

Договір №28/01/2013-1 від 28.01.2013р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним, та за своєю правовою природою та ознаками є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору №28/01/2013-1 від 28.01.2013р. позивач зобов'язується надати обумовлені договором послуги, в свою чергу відповідач оплатити отримані послуги.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до умов договору №28/01/2013-1 від 28.01.2013р. позивач надав відповідачу послуги спецтехніки на загальну суму 60860грн. 00коп., що підтверджується актами здачі-прийняття (наданих послуг): №ОУ-0000042 від 28.01.2013р. на суму 2730,00грн., №ОУ-0000043 від 29.01.2013р. на суму 4600,00грн., №ОУ-0000044 від 30.01.2013р. на суму 1840,00грн., №ОУ-0000046 від 30.01.2013р. на суму 2760,00грн., №ОУ-0000047 від 31.01.2013р. на суму 4600,00грн., №ОУ-0000048 від 01.02.2013р. на суму 4600,00грн., №ОУ-0000049 від 02.02.2013р. на суму 230,00грн., №ОУ-0000050 від 04.02.2013р. на суму 1840,00грн., №ОУ-0000051 від 05.02.2013р. на суму 2070,00грн., №ОУ-0000045 від 08.02.2013р. на суму 1120,00грн., №ОУ-0000075 від 22.02.2013р. на суму 34470,00грн., які підписані з обох сторін без будь-яких заперечень та скріплені відбитками печаток підприємств. Зокрема, у актах відображено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Матеріали справи містять рішення господарського суду Донецької області по справі №905/5640/13 від 21.10.2013р., яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко", м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Кіндратівська", м.Горлівка про стягнення суми основного боргу в розмірі 39440,00грн., 3% річних у розмірі 487,96грн. були задоволені частково, вказане рішення набрало законної сили.

Як вбачається зі змісту вказаного судового акту, предметом розгляду вимог по справі №905/5640/13 було стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Кіндратівська", м.Горлівка 3% річних у розмірі 487,96грн. та основного боргу в сумі 39440,00грн. за надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Данко", м.Донецьк у виконання умов договору №28/01/2013-1 від 28.01.2013р. відповідно до актів здачі-прийняття (наданих послуг) №ОУ-0000042 від 28.01.2013р., №ОУ-0000043 від 29.01.2013р., №ОУ-0000044 від 30.01.2013р., №ОУ-0000046 від 30.01.2013р., №ОУ-0000047 від 31.01.2013р., №ОУ-0000048 від 01.02.2013р., №ОУ-0000049 від 02.02.2013р., №ОУ-0000050 від 04.02.2013р., №ОУ-0000051 від 05.02.2013р., №ОУ-0000045 від 08.02.2013р., №ОУ-0000075 від 22.02.2013р. послуги.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/5640/13 від 21.10.2013р. встановлено наступне.

Відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок, 28.01.2013р. замовник сплатив виконавцю за Договором 10290,00грн., 31.01.2013р. - 7130,00грн., 25.03.2013р. - 4000,00грн.

Сторонами складено графік погашення заборгованості за договором №28/01/2013-1 від 28.01.2013р. станом на 24.05.2013р., за яким погашення заборгованості у розмірі 39440,00грн. здійснюється наступним чином: червень 2013р. - 9860грн., липень 2013р. - 9860,00грн., серпень 2013р. - 9860,00грн., вересень 2013р. - 9860грн. Зазначений графік підписаний з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд дійшов висновку, що вказаним графіком сторони погодили порядок оплати наданих за договором послуг.

Відтак, кінцевий термін сплати платежу за червень 2013р. у розмірі 9860,00грн. становить 30.06.2013р., платежу у розмірі 9860,00грн. за липень 2013р. - 31.07.2013р., платежу у розмірі 9860,00грн. за серпень 2013р. - 31.08.2013р., платежу у розмірі 9860,00грн. за вересень 2013р. - 30.09.2013р.

Як встановлено судом в межах справи №905/5640/13, у встановлені терміни замовник не здійснив оплату наданих послуг, внаслідок чого з 01.07.2013р. виникла заборгованість за платежем за червень 2013р. у розмірі 9860,00грн. та з 01.08.2013р. виникла заборгованість за платежем за липень 2013р. у розмірі 9860,00грн.

06.09.2013р. відповідачем здійснено оплату наданих послуг у розмірі 10000,00грн., про що свідчать копії банківських виписок.

Відтак, у рішенні по справі №905/5640/13 господарський суд Донецької області дійшов до висновку, що відповідачем був сплачений повністю платіж за червень 2013р. у розмірі 9860,00грн. та частково сплачений платіж за липень 2013р. у розмірі 140,00грн.

Оскільки доказів погашення заборгованості у розмірі 9720,00грн. відповідачем суду не було представлено, господарський суд рішенням від 21.10.2013р. по справі №905/5640/13 повністю задовольнив позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 9720,00грн.

Разом з цим, господарський суд у рішенні від 21.10.2013р. по справі №905/5640/13 дійшов висновку про відсутність у позивача порушеного матеріального права в частині стягнення заборгованості у розмірі 19720,00грн. за платежами у серпні 2013р. та вересні 2013р., посилаючись на те, що кінцевий термін здійснення платежу у розмірі 9860,00грн. за серпень 2013р. - 31.08.2013р., платежу у розмірі 9860,00грн. за вересень 2013р. - 30.09.2013р., тоді як позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою 06.08.2013р. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 19720,00грн. за платежами у серпні 2013р. та вересні 2013р. не підлягають задоволенню.

Встановлені у рішенні суду по справі №905/5640/13 факти додатковому доведенню не підлягають згідно ст. 35 ГПК України.

З позовних вимог в межах справи №905/839/14 вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 19720грн.00коп., яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем платежів відповідно до укладеного між сторонами графіком погашення заборгованості за серпень 2013р. у розмірі 9860грн. та вересень 2013р. у розмірі 9860грн.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи передбачені обумовленим графіком умови щодо строків оплати, граничний строк платежу за серпень 2013р. у розмірі 9860,00грн. настав для відповідача 31.08.2013р., граничний строк платежу у розмірі 9860,00грн. за вересень 2013р. настав для відповідача 30.09.2013р.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки докази сплати суми заборгованості в розмірі 72300грн.00коп. суду не представлені, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 19720грн.00коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем щодо оплати наданих послуг, позивач у позові також просить суд стягнути з відповідача суму 3% річних в розмірі 782грн.21коп.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з цим, 27.03.2014р. позивач звернувся до суду із клопотанням про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 782грн.21коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 цього Кодексу відмова від позову опосередковується письмовою заявою позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Означена заява підписана представником позивача за довіреністю Калачиком В.В., який має право на вчинення відповідних процесуальних дій.

Судом не встановлено підстав для неприйняття відмови від позову у вказаній частині вимог.

З урахуванням викладеного, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення 3% річних в сумі 782грн.21коп. та відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження по справі в цій частині вимог.

Суд також відзначає, що ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору. Такої ж самої правової позиції дотримується Пленум ВГСУ у своїй Постанові № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

У в зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в частині стягнення 3% річних, судові витрати, сплачені позивачем у відповідній частині, відшкодуванню та поверненню не підлягають.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог в частині стягнення суми боргу, в цій частині судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 35, 43, 44, 49, п.4 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко", м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Кіндратівська", м.Горлівка про стягнення суми основного боргу у розмірі 19720грн.00коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Кіндратівська" (84611, Донецька область, м.Горлівка, вул.Вуглегірське шосе, буд.327-Б, ідентифікаційний код 36898904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" (83014, м.Донецьк, проспект Павших Комунарів, буд.61, ідентифікаційний код 32727466) заборгованість у розмірі 19720грн.00коп., судовий збір у розмірі 1757грн. 30коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження в частині стягнення 3% річних в сумі 782грн.21коп., у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

У судовому засіданні 27.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2014р.

Суддя Ю.В. Макарова