Постанова

від 07.04.2014 по справі 809/903/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р. Справа № 809/903/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Малиневич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатспецпром" про стягнення податкового боргу в сумі 10311,41 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулась в суд з адміністративним позовом до ТОВ "Прикарпатспецпром" про стягнення податкового боргу в сумі 10311,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 11.04.2013 року за № 0001681502 на суму 170,00 грн. та податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 26.04.2013 року за № 0002171502 на суму 1020,00 грн. З врахуванням часткової сплати відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість загальна сума податкового боргу становить 10311,41 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, зазначила, що відповідач допустив заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 10311,41 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча згідно частини 4 статті 33, частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.11.2005 року ТОВ "Прикарпатспецпром" зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за № 045083 (а.с.8) та перебуває на обліку в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 та статті 180 Податкового кодексу України являється платником податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (підпункт 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно приписів пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 10.04.2013 року за № 818/152/33926383 (а.с.10), яким встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2012 року, позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 11.04.2013 року за № 0001681502 збільшено відповідачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 170,00 грн. (а.с.12); на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 25.04.2013 року за № 1106/152/33926383 (а.с.15), яким встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2012 року - березень 2013 року, Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 26.04.2013 року за № 0002171502, яким ТОВ "Прикарпатспецпром" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1020,00 грн. (а.с.17). Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу і були повернуті на адресу позивача з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання", копія конвертів яких містяться в матеріалах справи (а.с.13, 19).

Згідно абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що направлені відповідачу вищезазначені податкові повідомлення-рішення є врученими ТОВ "Прикарпатспецпром".

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями форми "Р" від 11.04.2013 року за № 0001681502 та від 26.04.2013 року за № 0002171502, суд приходить до переконання, що визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 10370,00 грн. є узгодженою.

Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового боргу з податку на додану вартість за вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями на момент розгляду справи становить 10311,41 грн.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 13.08.2013 року за № 40-22 (а.с.20). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10311,41 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 11.04.2013 року за № 0001681502 (а.с.12), податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 26.04.2013 року за № 0002171502 (а.с.17), податковою вимогою форми "Ю" від 13.08.2013 року за № 40-22 (а.с.20), листом від 19.03.2014 року за № 1945/10/250 (а.с.6), а також зворотнім боком облікової картки платника (а.с.32).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку на додану вартість у сумі 10311,41 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі..

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Прикарпатспецпром" податкового боргу в сумі 10311,41 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатспецпром" (ідентифікаційний код 33926383) в дохід бюджету податковий борг в сумі 10311 (дес'ять тисяч триста одинадцять) гривень 41 копійку з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують ТОВ "Прикарпатспецпром" та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 11.04.2014 року.