Постанова

від 07.04.2014 по справі 804/3321/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 р. Справа № 804/3321/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКуделько Н.Є. при секретаріСвітка Н.В. за участю: представника позивача Закалюжного С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фавор" до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

04.03.2014р. Приватне підприємство «Фавор» (далі-позивач, ПП «Фавор») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі-відповідач, Криворізька південна МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2014р. №0000462206 на суму 149125,00грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що дане податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту від 29.01.2014р. №56/2201/30502336 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Фавор» з питань економічної доцільності реалізації на експорт покупної продукції за березень 2013 року. Вважає дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки дане рішення відповідачем було прийнято на підставі того, що податковим органом було встановлено порушення ПП «Фавор»: п.п. 14.1.179, п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14, п. 188.1 ст.188, п. 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, з урахуванням норм п.п.14.1.36 п.14.1, п.п.14.1.231 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого, підприємством занижено суму податку на додану вартість за березень 2013 року на суму 119300,00 грн. Відповідачем зазначено, що ПП «Фавор» проводило операцію з експорту товару, яка не мала під собою мети отримання доходу, а була направлена на подальшу мінімізацію сплати ПДВ. Намір одержати дохід лише в обраний підприємством спосіб - не можна розглядати як самостійну ділову мету. За наведених обставин наявність у товариства належно оформлених документів, які відповідно до ПКУ необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих податкових накладних, не є підставою для формування податкового кредиту, оскільки платником не доведено об'єктивність та поважність причин продажу товарів за ціною, нижчою від ціни придбання. Отже, головною метою було одержання доходу за рахунок несплати відповідних сум ПДВ в бюджет. На думку позивача, висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства не відповідають дійсності, оскільки, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду. По господарській операції у березні 2013 року ПП «Фавор» отримало прибуток у сумі 43782,72грн. Пунктом 195.1 статті 195 ПКУ передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства. ПП «ФАВОР» має митну декларацію, оформлену відповідно до вимог митного законодавства, тому нульова ставка з експорту застосована відповідно до положень Податкового кодексу України. Відповідні документи були надані при проведенні перевірки. Всі документи, яких достатньо для визначення правильності ведення результатів фінансово-господарської діяльності, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, та які вимагались під час перевірки були надані позивачем. На підставі вищенаведеного просить суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обставини викладені у позовній заяві підтвердив.

Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутністю (а.с.130).

Відповідно до ст. 128 КАС України суд ухвалив здійснити розгляд справи без участі представника відповідача.

В письмових заперечення на позов зазначив, що позовні вимоги вважає необґрунтованими, посилаючись на те, що висновки зазначені в акті від 29.01.2014р. №56/2201/30502336 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Фавор» з питань економічної доцільності реалізації на експорт покупної продукції за березень 2013 року є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Криворізька південна МДПІ при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 13.02.2014р. №0000462206 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ПП «Фавор» 06.12.1999р. зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (а.с.18), з 03.02.2000р. перебуває на податковому обліку в Криворізькій південній МДПІ (а.с.20звор.), та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 04895431 (а.с.20).

З 26.11.2013р. по 28.01.2014р. на виконання вимог абз.1,3, 5 п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України та на підставі наказу Криворізької південної ОДПІ від 26.11.2013р. № 645 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Фавор», ОСОБА_4 - головним державним ревізор-інспектором сектору контролю за валютними операціями у сфері ЗЕД управління податкового аудиту, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Фавор» з питань економічної доцільності реалізації на експорт покупної продукції за березень 2013 року (а.с.20).

За результатами перевірки 29.01.2014р. Криворізькою південною МДПІ складено акт №56/2201/30502336 (а.с.20-29).

У ході документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Фавор» з питань економічної доцільності реалізації на експорт покупної продукції за березень 2013 року встановлено порушення ПП «Фавор» п.п. 14.1.179, п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14, п. 188.1 ст.188, п. 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, з урахуванням норм п.п.14.1.36 п.14.1, п.п.14.1.231 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого, підприємством занижено суму податку на додану вартість за березень 2013 року на суму 119300,00 грн. (а.с.28звор.).

На підставі акту перевірки, 13.02.2014р. Криворізькою південною МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000462206 про збільшення ПП «Фавор» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 149125,00грн. (а.с.38).

В ході судового розгляду судом встановлено, що між ПП «Фавор» - продавець, в особі директора Пуліна О.М. та ООО «КВВ» (Росія) - покупець, в особі директора Капитоненко В.В. укладено контракт № 85/13 від 25.02.2013р., відповідно до якого: предметом контракту є поставка запасних частин до млини ММС 70*23 (далі - Товар) на територію Російської Федерації. Найменування, об'єм, одиниця виміру, строки поставки, ціна, порядок оплати вказуються в специфікаціях до контракту. Загальна сума контракту 30000000,00 руб. РФ. Продавець зобов'язується поставити товар покупцю відповідно до строків, що вказані в специфікаціях до контракту. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати поставки товару. Вантажовідправником та вантажоодержувачем зі сторін продавця та покупця можуть бути треті особи. Строк дії контракту - контракт вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2013р. (а.с.105-106).

Відповідно до ВМД №110050004/2013/0012381 від 04.03.2013 року: Відправник (експортер) - ПП «Фавор», одержувач - ООО «КВВ» (Россия, г. Тольятти, ул. Свердлова 8, оф.32) Декларант (представник) - ПП «Фавор», умови поставки - СРТ г. Тольятти, запасні частини до млина ММС 70*23, валюта та загальна сума за рахунком -2524430,00 рос.руб, курс валюти - 0,26088 (0.26088x2524430.00 = 658573.30 грн.) (а.с.108-109).

Згідно СМК №10412110/070313/0002454 від 04.03.2013р. відправник - ПП «Фавор», одержувач - ООО «КВВ» (Россия, г. Тольятти, ул. Свердлова 8, оф.32), місце розвантаження - м. Тольятті, перевізник - ПАТ «АТП - 0801» (код 05521264), фактична дата поставки товару (на умовах СРТ м. Тольятті) - 07.03.2013р. (а.с.111).

Відповідно до контракту № 85/13 від 25.02.2013р., право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати поставки товару, якою є день, зазначений на товаротранспортної накладної (СМК) (дата календарного штемпеля пункту митного оформлення, печатку підприємства вантажоодержувача) (а.с.105).

Таким чином, дохід перераховується в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на 07.03.2013р. і складає 658951,96 грн. (0.26103x2524430,00 = 658951,96 грн.).

Розрахунки між підприємствами проведені шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «Фавор» у розмірі 2524430,00 руб.РФ, а саме:

- від 12.03.2013 року на суму 588000,00 руб. РФ - оплата за специфікацією №1 від 25.02.13р., згідно контракту № 85/13 від 25.02.2013р. (а.с.55);

- від 13.03.2013 року на суму 132835,90 руб. РФ - оплата за специфікацією №1 від 25.02.13р., згідно контракту № 85/13 від 25.02.2013р. (а.с.56);

- від 25.03.2013 року на суму 1800889,60 руб. РФ - оплата за специфікацією №1 від 25.02.13р., згідно контракту № 85/13 від 25.02.2013р. (а.с.57);

- від 24.04.2013 року на суму 2704,50 руб. РФ - оплата за специфікацією №1 від 25.02.13р., згідно контракту № 85/13 від 25.02.2013р. (а.с.58).

Доставка вищезазначеного товару відбувалась автотранспортом за рахунок ПП «Фавор» (СРТ м. Тольятті) згідно договору про надання транспортних послуг №48/13 від 01.03.2013р. укладеного між ПП «Фавор» - замовник, в особі директора Пуліна О.М. та ПАТ «АТП - 0801» (код ЄДРПОУ 05521264) - виконавець, в особі Голови правління Вдовиченко В.А., відповідно до якого: Договір визначає взаємовідносини між виконавцем та замовником, які виникають при організації та здійсненні по заявках замовника внутрішньоміських, міжміських та міжнародних (фрахтових) перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також при здійсненні експедирування вантажів та надання пов'язаних з ним додаткових послуг. Виконавець організує перевезення власними силами чи, за необхідністю, із залученням третіх осіб від свого імені, але при цьому несе повну відповідальність за якість виконаних робіт. Відвантаження та перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом по ТІК (а.с.112-113).

Відповідно до підпункту 14.1.228. пункту 14.1. статті 14 ПК України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III ПКУ - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно до пункту 136.1 статті 136 ПК України, для визначення об'єкта оподаткування не враховуються суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку" № 290 від 29.11.1999 року (далі - Наказ № 290), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій) (пункт 5 Наказу № 290).

Згідно з наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення стандарту) бухгалтерського обліку" № 318 від 31.12.1999 року (далі - Наказ № 290) собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (пункт 10).

Наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку встановлено, що придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю (пункт 8).

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків (пункт 9).

Згідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про ціни та ціноутворення" № 5007-УІ від 21.06.2012 року встановлено, що суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

Відповідно до статті 11 Закону № 5007, вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Згідно до частини 1 статті 12 Закону № 5007 передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб'єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 14 Закону № 5007 встановлено, що під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб'єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Отже, суб'єкти господарювання під час проведення експортних операцій застосовують контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Висновок відповідача, що експортні операції ПП «Фавор» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети), що призвело до мінімізації податкових зобов'язань, суд вважає необґрунтованим, оскільки, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція може бути, як прибуткова, так і не прибуткова. Це ризик, який несе суб'єкт господарювання.

Таким чином, позивач вправі здійснювати продаж товарів та послуг за цінами й тарифами, встановленими ним самостійно чи на договірній основі, в тому числі й здійснювати такий продаж за цінами, нижчими від ціни їх придбання (формування), оскільки реалізацію товарів та послуг за нижчими від їх собівартості цінами не заборонено діючим законодавством, якщо такі ціни встановлюються підприємствами самостійно чи на договірній основі.

Згідно п.п. 198.1, 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ відповідачем в ході перевірки позивача виявлено не було, в акті перевірки тверджень з приводу порушень позивачем формування податкового кредиту з ПДВ або від'ємного значення з ПДВ відповідачем не викладено.

Більш того, жодних порушень правил формування валових витрат за рахунок операцій з придбання товарів для подальшої реалізації на експорт в акті не наведено.

Згідно до пп. 153.1.1 Податкового кодексу України, доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що діяв на дату її отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, дохід по експорту запасних частини до млина ММС 70x23 на загальну суму 2524430,00 руб. РФ по контракту №85/13 від 25.02.2013р., розраховувався наступним чином. Згідно вищезазначеного контракту, право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з дати поставки Товару, якою є день, зазначений на товаротранспортній накладній (СМR) (дата календарного штемпеля пункту митного оформлення, печатку підприємства вантажоодержувача), а оплата - протягом 30 календарних днів з дати поставки Товару. Фактичною датою поставки товару (на умовах СРТ, г. Тольятті) є 07.03.2013р. Тому дохід перераховувався в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на 07.03.2013р. і складає: 658951,96грн. (2524430,00руб.РФ*0,26103).

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

По вищезазначеній господарській операції у березні 2013 року, ПП «Фавор» отримало прибуток у сумі 43782,72грн. (658951.96грн. - 615169,24грн.).

Крім того, відповідно до ст.142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Прибуток - це мета всієї діяльності суб'єкта господарювання, а не результат кожної окремої операції, яка здійснюється в процесі цієї діяльності.

Пунктом 195.1 статті 195 Податкового кодексу України передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

ПП «Фавор» має митну декларацію, оформлену відповідно до вимог митного законодавства, тому нульова ставка з експорту застосована відповідно до положень Податкового кодексу України.

Оцінуючи, усі доказі дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень п.п. 14.1.179, п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14, п. 188.1 ст.188, п. 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, з урахуванням норм п.п.14.1.36 п.14.1, п.п.14.1.231 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого, підприємством занижено суму податку на додану вартість за березень 2013 року на суму 119300,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014р. №0000462206 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 298,25 гривень.

Керуючись ст.ст.8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Фавор" до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -- задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.02.2014р. №0000462206 про збільшення Приватному підприємству "Фавор" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 149125,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Фавор" в рахунок повернення судового збору 298,25грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2014 року

Суддя Н.Є. Куделько