Постанова

від 01.04.2014 по справі 826/19779/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19779/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Ізобіт» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Ізобіт», в якому, з урахуванням уточнень, просив суд стягнути податковий борг у розмірі 66658,21 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, відповідачем до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік, в якій нарахував авансовий внесок з податку на загальну суму 93760,00 грн., у тому числі внесок, який підлягає сплаті щомісячно у період березня - грудня 2013 року та січня - лютого 2014 року, по 7813,00 грн. (зареєстрована в органі державної податкової служби за №9087371594 від 11.02.2013 року) (а.с. 32).

Відповідачем платіжними дорученнями було сплачено авансові внески з податку на прибуток на загальну суму 6000,00 грн. (а.с. 62 - 76).

Згідно розрахунку податкового боргу та витягу з облікової картки платника податку на прибуток станом на 31.12.2013 року податковий борг виник у зв'язку із несплатою самостійно нарахованих авансових внесків у розмірі 9858,00 грн. за лютий 2013 року (декларація від 01.11.2012 року №9067888025), та несплатою самостійно нарахованих авансових внесків у розмірі 62504,00 грн. за період з березня - жовтень 2013 року (декларація від 11.02.2013 року №9087371594). Загальна сума з урахуванням переплати у розмірі 15,26 грн., нарахованої пені - 311,47 грн., часткової сплати - 6000,00 грн., складає 66658,21 грн. (72362 - 15,26 + 311,47 - 6000).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення податкового боргу.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися виходячи з наступного.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків..

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 зазначеного Кодексу передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу відповідачу було направлено податкову вимогу від 21 лютого 2013 року №498 на суму податкового боргу 9816,00 грн.

При цьому, згідно облікової картки платника податку на прибуток за відповідачем з 21 лютого 2013 року рахується податковий борг.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, узгоджена сума податкового зобов'язання останнім у встановлені законодавством строки не сплачена, відповідно є податковим боргом.

Отже, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли, про що свідчать матеріли справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Ізобіт» (ідентифікаційний код юридичної особи 37202960, 02152, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 1-а) до Державного бюджету України (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, банк одержувач ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) податковий борг з податку на прибуток у розмірі 66658 (шістдесят шість тисяч шістсот п'ятдесят вісім) гривень 21 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 07.04.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.В. Епель

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Епель О.В.

Федотов І.В.