ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/2785/14 18.03.14
За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м.Києва;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №78 "Тамара";
про стягнення 128 018,08 грн.
О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Петруньок І.В., представник, довіреність № б/н від 01.01.2014 р.;
Від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 110 954,43 грн. заборгованості за надані комунальні послуги, 8 643, 60грн. інфляційних збитків, 8 420, 05 грн. трьох відсотків річних, а також 2 560, 36 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2014 р. порушено провадження у справі №910/2785/14 та призначено розгляд справи на 18.03.2014 р.
У судовому засіданні 18.03.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
ВСТАНОВИВ:
Між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (надалі-балансоутримувач) та ТОВ «Магазин № 78 «Тамара» (надалі - орендар) було укладено договір від 20.11.2007 № 22/5 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нежитлового приміщення та надання комунальних послуг орендарю (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Тулузи, 4 (надалі-будівля), а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі згідно наданих розрахунків, якщо інше не випливає з характеру послуг балансоутримувача за цим договором.
Орендар користується приміщенням (підвал,півпідвал, 1-й поверх) загальною площею 372,9 кв.м.
Орендоване приміщення використовується для цілей: книжковий магазин.
Згідно п. 2.1.1. договору балансоутримувач зобов'язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням
будівлі і при будинкової території, згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями.
Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів ( кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.
Згідно з п. 2.1.2 договору балансоутримувач зобов'язується надавати орендарю комунальні послуги за діючими розцінками та тарифами.
В свою чергу орендар зобов'язується відповідно до п. 2.2.3 договору не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити оплату за надані йому послуги на розрахунковий рахунок балансоутримувача.
Цей договір діє з 20.11.2007 року до 17.11.2008 року. (п. 5.1. договору)
Відповідно до п. 5.4. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення терміну його дії протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Спір у даній справі виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих комунальних послуг за договором, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 110 954,43 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини. Отже внаслідок укладання договору №22/5 від 20.11.2007 р. між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності:сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.
Обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги передбачений п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Виходячи зі змісту ст. 712 ЦК України, між сторонами виникли зобов"язання за договором поставки, згідно якого продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використаннч його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобо"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Абз. 3 ч. 1 ст. Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що виконавець, а у даному випадку Комунальне підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м.Києва це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Таким чином, за змістом наведених норм відносини між сторонами по справі, як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні ґрунтуватися на договорі про надання житлово-комунальних послуг, укладеному на основі типового договору, у зв'язку із чим, обов'язок споживача з оплати вартості житлово-комунальних послуг виникає лише на підставі укладеного з виконавцем договору про надання таких послуг.
Матеріалами справи встановлено, що згідно показників нарахованих постачальниками за період з 01.09.2008 року по 01.10.2013 року відповідачу було надано комунальні послуги на загальну суму 140 446,60 грн., з якої за вищевказаний період було сплачено 43 783,43 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість станом на 01.10.2013 у розмірі 110 954,43 грн., з урахуванням боргу, який існував станом на 01.09.2008 року у розмірі 14 291,28 грн., що підтверджується табуляграмами та платіжними вимогами - дорученнями, які надавалися позивачу щомісячно.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 110 954,43 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м.Києва в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №78 "Тамара" суми основного боргу за договором №22/5 від 20.11.2007 р. у розмірі 110 954,43 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 8 420,05 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8 643,60 грн.
Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 8 420,05 грн. 3% відсотків річних та 8 643,60 грн. інфляційних втрат обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №78 "Тамара" (інд. 03162, м. Київ, вул. Тулузи, 4, код ЄДРПОУ 37013303) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м.Києва (інд. 03179, м. Київ, вул. Прилужна, 6, код ЄДРПОУ 03366552) 110 954 (сто десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 43 коп. основного боргу, 8 643 (вісім тисяч шістсот сорок три) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 8 420 (вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 05 коп. - 3% річних та 2 560 (дві тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 36 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяО.В. Мандриченко Дата складання рішення 05.04.2014 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2014 |
Оприлюднено | 14.04.2014 |
Номер документу | 38191527 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні