Рішення

від 08.04.2014 по справі 911/725/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р. Справа № 911/725/14

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслюкс», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс», Київська область, м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 37503,95 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача : Сіленко А.О. (довіреність б/н від 1 січня 2013 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслюкс» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» (далі - відповідач) про стягнення 37503,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки продукції №96/48 від 26 жовтня 2011 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 34123,05 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 2334,55 грн. та 3% річних в розмірі 1046,35 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 6 березня 2014 року та призначено справу до розгляду на 25 березня 2014 року.

Відповідно до ухвали суду від 25 березня 2014 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 8 квітня 2014 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 6 березня 2014 року та від 25 березня 2014 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

8 квітня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) 26 жовтня 2011 року укладено договір поставки продукції №96/48.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно пункту 2.1 договору найменування та кількість товару зазначається в додатках або накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що загальна сума цього договору відповідає загальній сумі всіх накладних, на підставі яких здійснюється постачання товару, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пункту 3.3 договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Згідно пункту 5.3 договору у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 8.5 договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У разі, якщо жодна сторона протягом 30 (тридцяти) календарних днів до закінчення терміну дії даного договору не заявить про наміри його розірвання, договір вважається пролонгованим на тих же умовах терміном на один календарний рік.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 60525,69 грн., що підтверджується товарними накладними (том 1, а.с. 15-23), копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 34123,05 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 34123,05 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, визначений позивачем, складає 2334,55 грн.

Згідно з вірним розрахунком, зробленим судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 2012,38 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 1046,35 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, 51, офіс 1, код 20575027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслюкс» (01001, м. Київ, вул. Софійська, 10а, код 35465823) - 34123 (тридцять чотири тисячі сто двадцять три) грн. 05 коп. заборгованості, 2012 (дві тисячі дванадцять) грн. 38 коп. пені, 1046 (одна тисяча сорок шість) грн. 35 коп. 3% річних та 1811 (одна тисяча вісімсот одинадцять) грн. 31 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 11 квітня 2014 року

Суддя Заєць Д.Г.