Рішення

від 08.04.2014 по справі 913/797/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 квітня 2014 року Справа № 913/797/14

Провадження №3/913/797/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібний дім Кирилова», м. Лисичанськ Луганської області,

до відповідача Лисичанського комунального підприємства «Комбінат шкільного харчування», м. Лисичанськ Луганської області,

про стягнення 20 601 грн. 60 коп.

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Скокова К.Л.,

у засіданні брали участь:

від позивача - Рижков А.О., довіреність б/н від 01.03.2014;

від відповідача - представник не прибув ,

в с т а н о в и в:

Суть спору : Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібний дім Кирилова» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Лисичанського комунального підприємства «Комбінат шкільного харчування» (далі - відповідач) заборгованості за поставлений товар у розмірі 20 167,06 грн., 3% річних у розмірі 172,38 грн. та інфляційних витрат у розмірі 262,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договорів поставки хлібобулочних виробів №13/3/12 від 30.03.2012 та №5/08/13 від 25.08.2013 позивач здійснив поставку відповідачу товару, відповідач отримав товар, але зобов'язання по оплаті вказаного товару не виконав у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 20 167,06 грн. Крім того, за порушення строків оплати товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення: інфляційні нарахування у сумі 262,16 грн. та 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 172,38 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

До канцелярії суду відповідачем було надано клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника.

Відповідне клопотання прийнято судом до уваги.

Відзивом на позовну заяву від 07.04.2014 № 68 відповідач повідомляє, що на дату подання позову заборгованість відповідача складала 18 167,06 грн. Позивач не взяв до уваги сплачену платіжним дорученням №110 від 21.02.2014 суму в розмірі 2000,00 грн. Також відповідач зазначає, що на даний час сума боргу сплачена в повному обсязі. Відповідачем здійснено контррозрахунок 3% річних та інфляційних витрат, у зв'язку з чим, відповідач визнає 3% річних в розмірі 168,77 грн. та інфляційні витрати в розмірі 262,16 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

Між сторонами у справі було укладено договори поставки хлібобулочних виробів №13/3/12 від 30.03.2012 та №5/08/13 від 25.08.2013 (а.с. 7-8).

Відповідно до умов договорів позивач зобов'язався здійснювати поставку відповідачу хлібобулочних виробів, а відповідач зобов'язався отримувати товар та здійснювати його оплату.

Згідно з п. 4.2 договору від №13/3/12 від 30.03.2012 розрахунки за поставлений товар між сторонами здійснюються шляхом перерахування безготівкових грошових коштів з розрахункового рахунка покупця на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів, але не пізніше 30 банківських днів з дати передачі товару покупцю.

Відповідно до п. 4.1 договору №5/08/13 від 25.08.2013 оплата товару продавцю здійснюється на його розрахунковий рахунок у національній валюті України протягом 10 календарних днів з дати прийняття товару покупцем.

Позивач здійснив поставку відповідачу товару, відповідач отримав товар, але зобов'язання по оплаті вказаного товару не виконав у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 20 167,06 грн., яка підтверджується актом звіряння за період січень - листопад 2013 року.

Відповідачем було частково оплачено товар на суму 2000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №110 від 21.02.2014 року.

Таким чином, заборгованість відповідача за договорами на момент звернення з позовом складає 18 167,06 грн.

Протягом розгляду справи відповідач повністю погасив заборгованість за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями №233 від 28.03.2014 на суму 5000,00 грн. та №244 від 02.04.2014 на суму 13333,56 грн.

За порушення строків оплати товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення: інфляційні нарахування у сумі 262,16 грн. та 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 172,38 грн.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору поставляв відповідачеві товар, а відповідач не в повному обсязі здійснив оплату поставленого товару у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 20 167,06 грн.

Судом встановлено, що на дату подання позову заборгованість відповідача складала 18 167,06 грн. Позивач не взяв до уваги сплачену платіжним дорученням №110 від 21.02.2014 суму в розмірі 2000,00 грн.

Таким чином, у задоволенні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 2000,00 грн. слід відмовити у зв'язку з безпідставним нарахуванням.

Після пред'явлення позову до господарського суду відповідач перерахував позивачеві заборгованість за поставлений товар в розмірі 18 167,06 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №233 від 28.03.2014 на суму 5000,00 грн. та №244 від 02.04.2014 на суму 13333,56 грн.

Таким чином, в частині сплаченої суми боргу в розмірі 18 167,06 грн. провадження у справі слід припинити на підставі пункту 1 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних витрат, суд погоджується з контррозрахуком відповідача у зв'язку з чим, до стягнення підлягають 3% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 168,77 грн. та інфляційні витрати в сумі 262,16 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Лисичанського комунального підприємства «Комбінат шкільного харчування», 93120, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Гарибальді, 13, код 21817202, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібний дім Кирилова», 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Комсомольська, 13, код 37088714, інфляційні витрати в розмірі 262 грн. 16 коп. (двісті шістдесят дві гривні 16 коп.), 3% річних в розмірі 168 грн. 77 коп. (сто шістдесят вісім гривень 77 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1827 грн. 00 коп. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення суми боргу у розмірі 2000 грн. 00 коп. (дві тисячі гривень 00 копійок) відмовити.

4. В частині стягнення боргу у сумі 18 167 грн. 06 коп. (вісімнадцять тисяч сто шістдесят сім гривень 00 копійок) провадження у справі припинити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.04.2014.

Суддя А.В. Секірський