Рішення

від 26.03.2014 по справі 711/3997/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/624/14Головуючий по 1 інстанції Категорія : 30, 34 Степаненко О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Скіць М. І. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСкіць М. І. суддівЗахарова А. Ф. , Качан О. В. при секретаріРибасюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Комітету самоорганізації населення «Митниця» на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 27 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автошляхів», Комітету самоорганізації населення «Митниця», Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд», Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, Черкаської міської ради, третя особа ОСОБА_8, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2013 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автошляхів», Комітету самоорганізації населення «Митниця», ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд», Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, Черкаської міської ради, третя особа ОСОБА_8, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що ОСОБА_6 надала свій автомобіль ВАЗ 21214, 2005 року випуску, д.н.з.НОМЕР_1, ОСОБА_7, який 2 жовтня 2012 близько 20 год. 50 хв. керуючи зазначеним автомобілем в темний час доби по вулиці Г.Дніпра в м. Черкаси на відрізку дороги біля будинку № 53, де не здійснювалося освітлення, здійснив наїзд на перешкоду у виді насипу асфальту, який знаходився на проїзній частині. При цьому жодних попереджувальних знаків, які б давали водію можливість вжити заходів щодо уникнення зіткнення, на даному відрізку шляху встановлено не було.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачам було завдано збитків: з них 20542 грн. матеріальної шкоди ОСОБА_6 за пошкодження автомобіля, 500 грн. збитки ОСОБА_7 на проведення автотоваротранспортного дослідження, 1035 грн. - збитки, понесені для відновлення стану здоров'я ОСОБА_7, 5000 грн., в якості відшкодування моральної шкоди ОСОБА_7

Позивачі просили суд стягнути на їх користь вищезазначені суми з відповідачів в солідарному порядку.

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 27 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Комітету самоорганізації населення «Митниця» на користь ОСОБА_6 як відшкодування матеріальної шкоди в сумі 20542 грн.

Стягнуто з Комітету самоорганізації населення «Митниця» на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 500 грн. як відшкодування витрат, пов'язаних з визначенням вартості відновлювального ремонту, 1000 грн. як відшкодування моральної шкоди, судові витрати в сумі 255 грн. 42 коп., а всього 1755 грн. 42 коп.

В задоволенні позовних вимог до Черкаської міської ради, Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автошляхів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд» відмовлено.

В апеляційній скарзі Комітет самоорганізації населення «Митниця», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, поклавши відповідальність за завдану шкоду на належного відповідача.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Так згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним процесуальним нормам судове рішення не відповідає.

Задовольняючи позов і покладаючи обов»язок по відшкодуванню завданої позивачам шкоди на Комітет самоорганізації населення «Митниця», суд першої інстанції виходив із того, що причиною дорожньої пригоди, що трапилась 2.10. 2012 року, близько 20 год. 50 хв. недотримання посадовими особами Комітету самоорганізації населення «Митниця» правил утримання вуличної шляхової мережі, а саме бездіяльністю представника КСН «Митниця» ОСОБА_8 ( третя особа у справі) , яка у порушення вимог п 1.5 Правил дорожнього руху, не вжила своєчасних дій до забезпечення безпеки дорожнього руху по вул. Героїв Дніпра в м. Черкаси під час проведення ремонтних робіт, зокрема не встановила відповідні дорожні знаки та сигнальну стрічку, а тому позивачам завдана шкода, яка згідно з вимогами ст. ст. 1166, 1167, 1172 ЦК України підлягає стягненню на користь позивачів саме з КСН «Митниця».

Проте наведений висновок зроблений без з'ясування дійсних обставин справи та належної оцінки доказів.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ч.1 ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.

Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

У відповідності до ст. 1172 Цивільного Кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Отже, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного, безперервного та зручного руху транспортних засобів.

Згідно вимог ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць належить у числі іншого своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а в разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.

Пунктом 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони від 30 березня 1994 року N 198 передбачено, що ремонт і утримання дорожніх об'єктів, що перебувають у загальнодержавний власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Пунктом 11 Єдиних правил встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.

Передавання обов'язків з підтримання у належному стані проїжджої частини дороги третій особі не може бути підставою для звільнення належного відповідача від виконання своїх обов'язків, визначених Законом "Про дорожній рух", постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони".

Як вбачається із матеріалів справи ДТП відбулася при наступних обставинах: керуючи автомобілем ВАЗ 2124 в темну пору доби позивач був засліплений світлом фар зустрічного автомобіля, в зв'язку з чим не помітив на проїжджій частині перешкоду - насип обломків асфальту - і здійснив на нього наїзд, пошкодивши автомобіль. Насип асфальту не був огороджений та не позначений відповідними дорожніми знаками. Згідно постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.11.2012 року відповідальним за позначення насипу є посадова особа КСН "Митниця".

Як вбачається із змісту судового рішення, суд першої інстанції поклав в основу вказану постанову суду і визнав винною особою в ДТП КСН "Митниця" і стягнув саме з комітету завдані збитки.

Однак до такого висновку суд прийшов передчасно, без врахування того, що для встановлення вини особи суд зобов'язаний встановити причинно-наслідковий зв'язок між її діями і наслідками. Судом не враховано і не дано оцінку тому, що постановою судді апеляційного суду Черкаської області від 21.02.2013 року встановлено відсутність порушень у водія ОСОБА_7, а саме перевищення швидкості руху, однак встановлено, що він будучи засліпленим світлом фар зустрічного автомобіля продовжив рух і здійснив наїзд на перешкоду.

Таким чином із наявних у справі доказів вбачається порушення Правил дорожнього руху як у посадової особи КСН "Митниця", так і у позивача. Для встановлення винної особи необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок - які ж саме із двох порушень призвели до ДТП та його наслідків.

Насип асфальту висотою 1,4 метра є такою перешкодою, яку водій спроможний і зобов'язаний виявити на проїжджій частині дороги.

Відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху України, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, які водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно прийняти заходи щодо зниження аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Відповідно до вимог п. 19.3 Правил дорожнього руху України у разі погіршення видимості викликаної світлом фар зустрічного автомобіля водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечну за умовами фактичної видимості дороги, а в разі засліплення - увімкнути аварійну світлову сигналізацію і не змінюючи напрямку руху, зупинитися. Позивач вказані вимоги Правил не виконав і продовжив рух в умовах засліплення фарами зустрічного автомобіля.

Порушення посадовою особою Правил ДР встановлене постановою судді, і хоч воно викликає сумніви, однак є обов'язковим для виконання всіма судами України.

Також суд не перевірив та не врахував, що власником цього відрізку дороги є Черкаська міська рада, а належне утриманням вулиць і доріг в межах міста покладено на КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автошляхів.

Оскільки водій ОСОБА_7, будучи засліплений світлом фар зустрічного автомобіля, не зменшив швидкість і не бачив ні дороги, ні насипу асфальту, колегія вважає, що ДТП виникло внаслідок порушень ПДД водієм ОСОБА_7 і відсутність належних знаків чи огорожі не вплинуло на розвиток ДТП і таким чином саме невиконання п.п. 12.3 та 19.3 ПДР позивачем знаходиться в безпосередньому причинному зв»язку з наслідками ДТП.

Згідно вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, постановлення рішення із порушенням вимог матеріального або процесуального права.

За таких обставин, ухвалене у справі судове рішення при неповному з»ясуванні обставин по справі та невідповідності висновків суду обставинам по справі, підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог до Комітету самоорганізації населення «Митниця», з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.303, 307, 309, 314, 316, 218 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Комітету самоорганізації населення «Митниця» задовольнити частково.

Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 27 грудня 2013 року по даній справі в частині задоволення позовних вимог до Комітету самоорганізації населення «Митниця» скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

ОСОБА_6 і ОСОБА_7 відмовити в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної і моральної шкоди до Комітету самоорганізації населення «Митниця».

В решті рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 27 грудня 2013 року по даній справі залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :