Постанова

від 07.04.2014 по справі 826/2797/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 квітня 2014 року № 826/2797/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі Шведі В.С., розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аскаліт» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000781702 від 11.11.2013 року,

за участю представників:

від позивача: Шаповалов В.М.

від відповідача: Бондар І.П.

Встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000781702 від 11.11.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, відповідач безпідставно прийшов до висновку про те, що на ТОВ «Аскаліт» без належного оформлення працювали особи, із заробітної плати яких не перераховувався та не сплачувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб. З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000781702 від 11.11.2013 року.

Ухвалою суду від 05.03.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляд на 19.03.2014 року.

В судовому засіданні 19.03.2014 року судом оголошувалась перерва в судовому розгляді в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі та виклику свідків.

В судовому засіданні 07.04.2014 року позивач позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.04.2014 року проти позову заперечив з підстав його необґрунтованості.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскаліт» (код ЄДРПОУ 38730055) зареєстрований Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 03.06.2013 року, що підтверджується довідкою АБ № 692219 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Як вбачається з матеріалів справи, до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України міста Києва надійшла заява від громадян ОСОБА_3, та ОСОБА_4, в якій останні стверджували, що TOB «АСКАЛІТ», що займається будівельними роботами було залучено працівників: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до виконання малярних робіт без офіційного працевлаштування, без виплати заробітної плати та без сплати обов'язкових платежів з порушенням технічних норм та стандартів праці.

На підтвердження своїх слів заявники надали копії перепусток на об'єкти будівництва.

Так, на підставі наказу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про проведення фактичної перевірки від 28.10.2013 року № 795 та направлень на перевірку № 1802 від 30.10.2013 року, № 1803 від 30.10.2013року, № 1804 від 30.10.2013 року та № 1805 від 30.10.2013 року та керуючись підпунктом 80.2.7. пункту 80.2 статті 80 розділу II Податкового Кодексу України, відповідачем проведена фактична перевірка з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) TOB «Аскаліт».

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 1257/26-53-17-02/3870055 від 08.11.2013 року, яким встановлено порушення позивачем ст. 21 та ст. 48 Глави III Кодексу законів про працю України в частині використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин; пп. 14.1.54, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, п.167.1 ст.167, п.171.1 ст. 171, п. 176.2 (а) ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями, які призвели до заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб.

На підставі складеного акту перевірки, 11.11.2013 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0000781702, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Аскаліт» суму грошового зобов'язання в розмірі 3090 грн., з якої: за основним платежем - 2472,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 618,17 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку вигляді заробітної плати, код платежу: 11010101.

З огляду на зазначені обставини відповідач дійшов висновку про використання позивачем найманої праці вищезазначених осіб, при цьому податок з доходів фізичних осіб не утримувався та до бюджету не перераховувався.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Згідно з підпунктом 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Отже, з аналізу зазначених норм випливає те, що необхідною умовою для утримання податку з доходів фізичних осіб є наявність факту виплати такого доходу фізичній особі податковим агентом за трудового чи цивільно-правовою угодою.

Частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Положеннями статті 24 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

В судовому засіданні 07.04.2014 року, допитаний в якості свідка, ОСОБА_3 пояснив, що працював в ТОВ «Аскаліт» на об'єкті ТРЦ «Гулівер» з 22.07.2013 року по 27.08.2013 року, з 28.08.2013 року по 24.09.2013 року на об'єкті «Житловий масив» по вулиці Милославській. Останнім виконувались малярні роботи. Свідок зазначив, що трудовий договір з ним не укладався, роботи ним виконувались, проте грошового розрахунку не було. Перепустки на об'єкт видавались директором ТОВ «Аскаліт».

Допитаний в якості свідка, директор ТОВ «Аскаліт» ОСОБА_13, пояснив, що такі особи, як ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дійсно працювали на об'єкті по вулиці Милославській. Роботи виконувались за дорученням директора, але як зазначив останній, враховуючи, що трудовий договір з вищезазначеними особами він не укладав, то і кошти він їм не виплатив.

Так, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві по громадянину ОСОБА_13 зроблено розрахунок не утриманого податку на доходи фізичних осіб, який проведений за період із червня 2013 року по серпень 2013 року, виходячи із того, що заробітна плата в розрахунку нарахована помісячно в розмірі 1200,00 грн. відповідно до штатного розкладу TOB «Аскаліт» станом на 02.09.2013 року.

Отже, та обставина, що ці особи не були оформлений на роботу офіційно, не впливає на характер відносин, позивач допустив до виконання роботи осіб, тому вважається що це була усна трудова угода, за якою працівник зобов'язується виконувати певну роботу, а позивач зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Так, підприємство не звільнено від обов'язку нарахувати, утримати та перерахувати податок до бюджету. Крім того, зміст роботи, що виконувався, не дає підстав для ствердження, що відносини між позивачем та громадянами не є трудовими, оплачувався не результат виконаної роботи, а процес праці, адже відсутні будь - які акти приймання - передачі виконаних робіт, які фіксують конкретний результат.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко

Постанова складена в повному обсязі та підписана 10.04.2014 року.