Рішення

від 08.04.2014 по справі 910/3609/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3609/14 08.04.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., при секретарі Мазур В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Приватного підприємства "Спектр-Плюс", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ЕКО", м. Київ

про стягнення 64 578,72 грн.

За участю представників сторін

від позивача: Попеску І.М. (за довіреністю № 24/02 від 24.02.2014р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Приватне підприємство "Спектр-Плюс", м. Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ЕКО", м. Київ про стягнення 64 578грн.72коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 59024грн.00коп., пені в сумі 3784грн.00коп. та 3% річних у сумі 1770грн.72коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 01-29/01-13 від 29.01.2013р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.193, 229, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 256, 261, 625 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2014р. порушено провадження у справі №910/3609/14, розгляд справи призначено на 20.03.2014р.

Ухвалою від 20.03.2014р. у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю уточнення суми позову розгляд справи відкладався на 08.04.2014р.

20.03.2014р. позивач надав клопотання про доручення до матеріалів справи разом із додатками, зокрема поясненнями по справі за змістом яких позивач зазначив, що в назві та по тексту додатку №1 від 28.01.2013р. та додатку №2 від 28.01.2013р. до договору №01-28/01-13 від 28.01.2013р.були допущені технічні помилки, означені додатки відносяться саме до спірного договору поставки №01-29/01-13 від 29.01.2013р. Зазначив, що інших договорів між сторонами окрім договору поставки №01-29/01-13 від 29.01.2013р. укладено не було.

01.04.2014р. від позивача через канцелярію суду надійшла заява про уточнення позовних вимог № б/н від 26.03.2014р., у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 59024грн.00коп., пеню у сумі 4214грн.15коп., 3% річних у сумі 1770грн.72коп., всього 65008грн.87коп. Означена заява надана у зв'язку з перерахуванням суми пені з урахуванням приписів п.6 ст.232 ГК України. Зокрема позивач надав докази направлення заяви про уточнення позовних вимог на адресу відповідача.

Виходячи з ретельного дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами, суд дійшов висновку, що позивач фактично збільшив позовні вимоги. Оскільки таке право надано позивачу ст. 22 ГПК України, суд приймає до розгляду означену заяву і у подальшому розглядає позовні вимоги з її урахуванням.

Позивач у судове засідання 08.04.2014р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, що підтверджено поштовими повідомленнями з відміткою про отримання.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ :

Між Приватним підприємством «Спектр-плюс» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУД-ЕКО» (Замовником) був укладений договір поставки №01-29/01-13 від 29.01.2013р. (надалі-договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити замовнику обладнання - для СТО, надалі - товар, згідно специфікації (додаток №1), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах, передбачених чинним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору характеристика товару, його назва, кількість і т.д. вказується в виставлених постачальником рахунках-фактурах згідно специфікації, погодженої з замовником. Вартість товару включає в себе його монтаж та наладку.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що загальна ціна договору складає 139024грн.00коп. Сума договору включає в себе монтаж фарбувальної камери.

Згідно із п. 2.2 договору оплата за товар відбувається в формі безготівкового розрахунку в національній валюті України шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника на наступних умовах:

- передплата - 50 000грн.00коп. в термін 5 банківських днів, з моменту підписання цього договору.

- наступний платіж в розмірі - 89024грн.00коп., згідно графіка погашення заборгованості (додаток №2).

У відповідності із п. 6.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту досягнення сторонами згоди по всім пунктам договору та підписанням його сторонами та діє до 28 лютого 2013р., або до моменту повного і належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

У виконання вимог п. 1.1 договору сторони у якості додатку №1 до спірного договору, що є невід'ємною його частиною, уклали Специфікацію, якою визначили найменування товару, кількість, ціну без ПДВ, суму без ПДВ та загальну суму.

Сторони уклали Додаток №2 до спірного договору, яким визначили, що покупець зобов'язується сплатити за товар, поставлений постачальником згідно специфікації до спірного договору поставки на загальну суму 139024грн.00коп., по нижче зазначеному графіку:

- 50000грн.00коп. - в термін 5 банківських днів, з моменту підписання договору.

- 89024грн.00коп. - до 28 лютого 2013р.

Договір №01-29/01-13 від 29.01.2013р., додатки до нього підписані сторонами без будь-яких заперечень, скріплені печатками підприємств.

У позовній заяві позивач посилається на те, що на виконання умов договору №01-29/01-13 від 29.01.2013р. за видатковою накладною № РН-930 від 01.02.2013р. здійснив поставку обумовленого у Специфікації від 28.01.2013р. товару відповідачу загальною вартістю 139024грн.00коп. Позивач вказує, що відповідач виконав вимоги договору в частині здійснення 50% попередньої оплати товару, перерахувавши 29.01.2013р. на рахунок позивача суму в розмірі 50000грн.00коп., 15.02.2013р. відповідач перерахував на рахунок позивача 30000грн.00коп., однак зобов'язання щодо здійснення остаточного розрахунку за отриманий товар залишились невиконаними, вартість товару в сумі 59024грн.00коп. так і залишилась неоплаченою з боку відповідача.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 3 від 05.02.2014р. за змістом якої простив сплатити відповідача суму боргу у розмірі 59024грн.00коп. та пені у розмірі 3784грн.00коп., що разом становить 62808грн.00коп.

Претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог є стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 59024грн.00коп., пені у розмірі 4214грн.15коп., 3% річних у розмірі 1770грн.72коп., підставою позову є поставка товару у виконання умов договору №01-29/01-13 від 29.01.2013р. за видатковою накладною №РН-930 від 01.02.2013р.

Договір №01-29/01-13 від 29.01.2013р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач у виконання договору №01-29/01-13 від 29.01.2013р. поставив, а відповідач за видатковою накладною № РН-930 від 01.02.2013р. отримав товар, погоджений сторонами у Специфікації від 28.01.2013р. до вказаного договору, загальною вартістю 139024грн.00коп.

Поставлений згідно зазначеної накладної товар прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останньої на накладній, який скріплений також печаткою ТОВ «БУД-ЕКО».

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, отже суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору №01-29/01-13 від 29.01.2013р.

Зокрема матеріали справи містять пояснення позивача стосовно допущення технічних помилок у назві та за текстом Додатка № 1 та Додатка №2 до договору №01-28/01/13 від 28.01.2013р., означені додатки відносяться саме до спірного договору поставки №01-29/01-13 від 29.01.2013р. Позивач зазначив що інших договорів між сторонами по справі зокрема договору поставки №01-29/01-13 від 29.01.2013р. укладено не було.

Матеріали справи не містять жодних заперечень відповідача з цього приводу.

Враховуючи, що у спірному договорі та у Додатках №1 та №2 співпадають данні, а саме найменування сторін, сума договору, товар що поставлявся, суд робить висновок, що надалі справа буде розглядатися з урахуванням наданих 20.03.2014р. позивачем пояснень.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата за товар відбувається в формі безготівкового розрахунку в національній валюті України шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника на наступних умовах:

- передплата - 50 000грн.00коп. в термін 5 банківських днів, з моменту підписання цього договору.

- наступний платіж в розмірі - 89024грн.00коп., згідно графіка погашення заборгованості (додаток №2).

Згідно з додатком №2 до спірного договору, сторони визначили, що покупець зобов'язується сплатити за товар, поставлений постачальником згідно специфікації до договору поставки на загальну суму 139024грн.00коп., по нижче зазначеному графіку:

- 50000грн.00коп. - в термін 5 банківських днів, з моменту підписання договору.

- 89024грн.00коп. - до 28 лютого 2013р.

Умови щодо здійснення 50% попередньої оплати спірного товару виконані відповідачем належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка від 29.01.2013р.

Зокрема, 15.02.2013р. позивачем було частково сплачено суму боргу у розмірі 30000грн.

Тобто, фактично спір між сторонами виник у зв'язку з нездійсненням відповідачем остаточного розрахунку за отриманий товар у розмірі 59024грн.00коп.

Враховуючи, що сторонами у додатку №2 до спірного договору, визначено графік погашення заборгованості за поставлений товар, остаточний розрахунок повинен здійснюватись до 28 лютого 2013р. Тобто, станом на час звернення позивача з позовом вже почалося прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання з оплати спірного товару.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки матеріалами справи підтверджується отримання спірного товару відповідачем, доказів оплати вартості товару на суму 59024грн.00коп. матеріали справи не містять, наявність боргу у вказаному розмірі не спростований відповідачем, позовні вимоги у розмірі 59024грн.00коп. підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати товару позивач просить суд також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1770грн.72коп., нараховані на суму боргу 59024грн.00коп. за період з 01.03.2013р. по 28.02.2014р., що є його правом.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних на суму за формулою: Сума санкції = С х 3 х Д : 365(2013) : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, в межах обраного позивачем періоду нарахування, дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 1770грн.72коп.

Крім того, посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем щодо оплати поставленої продукції, позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд також стягнути з відповідача пеню у сумі 4214грн.15коп., яка відповідно до розрахунку наданому 01.04.2014р. нарахована наступним чином: за період з 01.03.2013р. по 09.06.2013р. на суму боргу 59024грн.00коп., з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. на суму боргу 59024грн.00коп., з 13.08.2013р. по 27.08.2013р. на суму боргу 59024грн.00коп., що є його правом.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Так, сторони у 5.5 договору дійшли згоди, що в випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар замовник виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми своєчасно невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Дослідивши наданий позивачем остаточний розрахунок суд встановив, що нарахування пені здійснено позивачем з урахуванням вимог ст.ст. 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", вірно визначений момент настання у відповідача зобов'язання з оплати товару та дотримані вимоги ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Суд, перівірівши розрахунок пені за допомогою відповідної інформаційно - пошукової системи „ЛІГА", в межах обраних позивачем періодів, вважає вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4214грн.15коп. такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 232, 264-271 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Спектр-Плюс", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ЕКО", м. Київ про стягнення суми основного боргу в розмірі 59024грн.00коп., пені в сумі 4214грн.15коп., та 3% річних у сумі 1770грн.72коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ЕКО" (юридична адреса: 03049, м.Київ, вул. Курська, буд. 10, код ЄДРПОУ 36241417) на користь Приватного підприємства "Спектр-Плюс" (юридична адреса: 01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, будинок 29, код ЄДРПОУ 33102620) суму основного боргу в розмірі 59024грн.00коп., пеню в розмірі 4214грн.15коп., та 3% річних в розмірі 1770грн.72коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1827грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 08.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 14.04.2014р.

Суддя Н.І.Ягічева