Рішення

від 08.04.2014 по справі 910/4799/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4799/14 08.04.14

За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний

проектний інститут»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсоцінвест»

Про стягнення 42 391,94 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Сорочко О.В. - по дов. № 1370 від 04.12.2013

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсоцінвест» про стягнення 39 215,99 грн. боргу по орендній платі та комунальним послугам, 2 582,88 грн. пені та 593,07 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2497 від 15.12.2005 та договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № К-06/2010 від 01.02.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 порушено провадження у справі № 910/4799/14 та призначено її до розгляду на 08.04.2014.

Позивач в судовому засіданні 08.04.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 08.04.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.03.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 24.03.2014 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, корп. 2, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 01.04.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Проте, конверт з ухвалою був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку Київ-151 з довідкою форми-20 без вручення адресату з позначкою «за значеною адресат не проживає».

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 08.04.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.12.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсоцінвест» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2497 (далі - договір № 2497).

Відповідно до п. 1.1. договору № 2497 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно) загальною площею 156,28 кв. м., розміщене за адресою : м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А, корпус 2, п'ятий поверх, що знаходиться на балансі Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» (далі - балансоутримувач), вартість якого за експертною оцінкою станом на 30.09.2005 становить 425 003,00 грн. Май но передається в оренду з метою розміщення офісу.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 7.1. договору № 2497 встановлено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору № 2497 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно акту приймання-передачі орендованого майна від 15.12.2005 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно - загальною площею 156,28 кв. м. на п'ятому поверсі будівлі, розміщене за адресою : м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А, 5-й поверх.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору № 2497 сторонами встановлено, що договір укладено на 11 (одинадцять) місяців, що діє з 15.01.2005 до 15.11.2006.

Відповідно до п. 10.5. договору № 2497 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення небажання продовжувати договірні відносини не подано.

Згідно з п. 5.8. договору № 2497 орендар зобов'язався укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

01.02.2010 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсоцінвест» (орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № К-06/2010 (далі - договір № К-06/2010).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору № 2497 та договору № К-06/2010 не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди та комунальних послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 39 215,99 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами нараховані пеня в розмірі 2 582,88 грн. та 3% річних в сумі 593,07 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 2.4. договору орендар повертає майно орендодавцю/балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передачі.

В матеріалах справи наявні наступні акти приймання-передачі (повернення) згідно яких орендовані приміщення були повернуті орендарем з оренди частинами:

- згідно акту від 28.01.2011 повернуто частину орендованого приміщення площею 63,82 кв. м.,

- згідно акту приймання-передачі від 15.04.2013 - площею 53,66 кв. м.,

- згідно акту приймання-передачі від 31.07.2013 - площею 38,8 кв. м.

Згідно з ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України ціна у господарському договорі визна чається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Зі змісту статті 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встано влюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами міс цевого самоврядування.

Відповідно ч. 1 до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.

Статтею 284 Господарського кодексу України (п. 1) визначено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації ; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та кому нального майна» істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна пла та з урахуванням її індексації.

Пунктом 3.1. договору № 2497 встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - жовтень 2005 р. - 3 573,57 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.2. договору № 2497 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2005 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад, грудень 2005 року.

Таким чином, сторонами договору оренди № 2497 було узгоджено розмір оре ндної плати з визначенням її у сумі 3 575,57 грн. на місяць та з встановленням порядку подальшого обчислення її розміру за насту пні періоди шляхом коригування на індекс інфляції за попередній місяць, в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 3.3. договору № 2497 перерахування здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету та 30% орендної плати перераховуються орендарем на рахунок балансоутримувача.

Згідно з п. 5.2. договору № 2497 орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 1.1. договору № К-06/2010 балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, утримує прибудинкову територію, надає комунальні послуги, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі. Орендар користується приміщенням загальною площею 156,28 кв. м. на 5-му поверсі корпусу 2.

Відповідно до п. 5.1. договору № К-06/2010 договір укладено строком на 3 (три) роки та діє з 01.02.2010 по 01.02.2013.

Згідно з п. 2.1.2. договору № К-06/2010 балансоутримувач зобов'язався надати орендарю комунальні послуги згідно додатку № 2.

Відповідно до додатку № 2 (розрахунок комунальних послуг) до договору № К-06/2010 сторони домовились про відшкодування орендарем балансоутримувачу наступних послуг: теплопостачання, електрозабезпечення, водопостачання і водовідведення, вивезення сміття, послуги по експлуатації ліфтів, відшкодування експлуатаційних витрат, оплата земельного податку, оплата за ремонт приміщень та місць загального користування.

Стаття 654 Цивільного кодексу України визначає, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

28.01.2011 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № К-06/2010, відповідно до якої, з урахуванням повернення орендарем частини приміщення, балансоутримувач зобов'язується забезпечувати надання послуг за договором відповідно до займаної площі - 92,46 кв. м., у зв'язку з чим розрахунок комунальних послуг викладено в новій редакції.

15.04.2013 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № К-06/2010, відповідно до якої, з урахуванням повернення орендарем частини приміщення, балансоутримувач зобов'язується забезпечувати надання послуг за договором відповідно до займаної площі - 38,8 кв. м., у зв'язку з чим розрахунок комунальних послуг викладено в новій редакції.

За умовами п. 2.2.4. договору № К-06/2010 орендар зобов'язався не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договорів № 2497 та № К-06/2010 не виконав покладених на нього зобов'язань по сплаті за надані послуги оренди та комунальні послуги, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем яка загалом становить 39 215,99 грн.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 39 215,99 грн. боргу по орендній платі та комунальним послугам обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за надані послуги повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 3.5. договору № 2497 передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 2.2.4. договору № К-06/2010 при несвоєчасному внесенні плати, орендар зобов'язаний сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договорів № 2497 та № К-06/2010 сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати орендної плати та плати за комунальні послуги.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті платежів відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню, загальний розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить 2 582,88 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 2 582,88 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 593,07 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 593,07 грн. 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсоцінвест» (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, корп. 2, код ЄДРПОУ 32829266) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 07989865) 39 215 (тридцять дев'ять тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 99 коп. боргу по орендній платі та комунальним послугам, 2 582 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят дві) грн. 88 коп. пені, 593 (п'ятсот дев'яносто три) грн. 07 коп. - 3% річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 14.04.2014.

Суддя В.В.Сівакова