Рішення

від 10.07.2006 по справі 3/243-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/243-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.07.06           Справа № 3/243-06.

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Плюс»

До відповідача: Охтирської районної державної адміністрації

Про визнання недійсними пунктів договору  

СУДДЯ СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

Представники:

Від позивача:  Азаренков В.П., доручення від 07.07.2006р.

Від  відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач просить визнати недійсними п.п. 1.3, 2.3.1 договору оренди земельної ділянки від 10.06.2002р. як такі, що не відповідають вимогам ст. 21 Закону України «Про плату за землю», ст. 23 Закону України «про оренду землі».

Позивач з дотриманням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про зміну предмету позову, в якій просить змінити п.п. 1.3, 2.1 вказаного договору оренди.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, відзив на позовну заяву не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд встановив:

Позивач є користувачем земельної ділянки колишньої військової частини загальної площі 86,17 га, що розташована на території Кардашівської сільської ради, і займається веденням лісового господарства, використанням лісових ресурсів, лісопильним виробництвом, переробкою деревини та іншою діяльністю, пов‘язаною з лісовим господарством, на підставі договору оренди земельної ділянки від 10.06.2002р., укладеного між сторонами, на підставі Розпорядження голови Охтирської райдержадміністрації №379а від 16.09.2002р., №583 від 26.12.2002р., Проекту відведення земельної ділянки в оренду для ведення лісового господарства та Проекту організації і розвитку лісового господарства, затверджених Державним комітетом лісового господарства України, лісорубного квитка №42 від 23.05.2002р., виданого Міністерством лісового господарства України, висновку Сумського державного лісогосподарського об‘єднання «Сумиліс» про передачу в оренду вказаної земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору метою використання вказаної земельної ділянки є розміщення та обслуговування будівель і споруд по переробці сільськогосподарської сировини, вирощування та переробка риби, свиней, великої рогатої худоби, птиці, а також повної та глибокої переробки деревини.

Позивач просить змінити п. 2.1 вказаного договору оренди та викласти його в наступній редакції: «Земельна ділянка, що належить до земель лісового фонду, надається в оренду для використання за цільовим призначенням: проведення робіт та надання послуг, пов‘язаних з ведень лісового господарства, лісопильного та стругального виробництва, торгівлі лісоматеріалами, повної та глибокої переробки деревини та іншого використання лісових ресурсів».

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Вказана земельна ділянка належить до земель лісового фонду та відповідно до п. 3.2.2 вказаного договору оренди вона має використовуватись за цільовим призначенням, її використання для потреб сільськогосподарського господарства неможливе. Крім того, відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №1386 до основних видів діяльності позивача належить лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини, надання послуг, пов‘язаних з лісовим господарством, лісоторгівля, оптова торгівля лісоматеріалами. На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині зміни п. 2.1 договору оренди від 10.06.2002р. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 1.3 вказаного договору оренди грошова оцінка земельної ділянки згідно розрахунку становить 887295 грн. 00 коп.

Позивач просить змінити вказаний пункт договору оренди та просить викласти його в наступній редакції: «Грошова оцінка земельної оцінки лісового фонду згідно з технічною документацією, проведеною ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» і затвердженою Сумським обласним управлінням земельних ресурсів становить 186810 грн. 33 коп.».

В обґрунтування цієї вимоги позивач зазначає, що грошова оцінка спірної земельної ділянки була проведена за методикою, яка застосовується для земель сільськогосподарського призначення, яка була затверджена Постановою Кабінетом міністрів України №213 від 23.03.1995р. Оскільки спірна земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення, ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на підставі методики оцінки земель несільськогосподарського призначення, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1050 від 16.06.1999р., перерахував вартість спірної земельної ділянки, сума якої становить 186810 грн. 33 коп., що підтверджується технічною документацією із землеустрою, щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки лісогосподарського призначення, затвердженою Сумським обласним управлінням земельних ресурсів, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що п.1.3 не відповідає вимогам ст. 23  Закону України «Про плату за землю», вимоги позивача щодо зміни п. 1.3 договору оренди земельної ділянки від 10.06.2002р. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 85 грн. 00 коп. витрат по державному миту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов  задовольнити.

2.          Змінити п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки від 10.06.2002р., виклавши його з дня укладання в такій редакції: «Земельна ділянка, що належить до земель лісового фонду, надається в оренду для використання за цільовим призначенням: проведення робіт та надання послуг, пов‘язаних з ведень лісового господарства, лісопильного та стругального виробництва, торгівлі лісоматеріалами, повної та глибокої переробки деревини та іншого використання лісових ресурсів».

3.          Змінити п. 1.3 Договору оренди земельної ділянки від 10.06.2002р., виклавши його з дня укладання в такій редакції: «Грошова оцінка земельної оцінки лісового фонду згідно з технічною документацією, проведеною ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» і затвердженою Сумським обласним управлінням земельних ресурсів становить 186810 грн. 33 коп.».

4.          Стягнути з Охтирської районної державної адміністрації (Сумська область, м. Охтирка, вул. Київська, 1; код – 04058114; р/р 25459220302005 в ФАКБ «Надра», МФО 337331) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Плюс» (Сумська область, Охтирський район, с. Буймерівка; код – 31021429; р/р 26002000392001 в ФАКБ «Надра», МФО 337331) 85 грн. 00 коп. витрат по державному миту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО