Рішення

від 07.04.2014 по справі 906/68/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" квітня 2014 р. Справа № 906/68/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Буката Н.В. - довіреність №10/01//14ПТІ від 10.01.2014р.,

від відповідача: Затилюк О.П. - довіреність від 03.01.2014р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн, технології, інгредієнти Україна" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУТА" (м. Малин, Житомирська область)

про стягнення 26144,96 грн.

Позивач подав позов про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 26144,96грн.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2014р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 24.02.2014р.

До суду 17.02.2014р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог вих. №1202/14 ПТІ від 02.02.2014р., згідно якої позивач просить збільшити розмір позовних вимог у зв'язку з допущеною технічною помилкою, а саме невірно вказаної суми часткового погашення відповідачем заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 24.02.2014р. прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог та відкладено розгляд справи на 20.03.2014р.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2014р. продовжено строк вирішення спору до 07.04.2014р. включно та відкладено розгляд справи на 07.04.2014р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та заяві від 02.02.2014р. та просив стягнути з відповідача 26146,56 грн. заборгованості.

Відповідачем подано заяву від 03.04.2014р. про застосування строку позовної давності про стягнення заборгованості за договором №27092010 від 30.09.2010р. та про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за видатковими накладними №КИ-000425 від 30.09.2010р. та №КИ-000446 від 15.10.2010р. в сумі 9000,00грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Протягом 2010-2012рр. між ТОВ "Протеїн, технології, інгредієнти Україна" (постачальник/позивач) та ТОВ "Рута" (покупець/відповідач) існували договірні відносини щодо поставки товару, які виникли на підставі договору №27092010 (а.с. 50-53), укладеного 30.09.2010р.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити харчові добавки та інгредієнти (надалі - товар).

Так, згідно видаткових та товарно-транспортних накладних ТОВ "Протеїн, технології, інгредієнти Україна" поставило відповідачу товар на загальну суму 40388,40грн. (а.с. 13-17, 18, 20, 22, 24, 26, 65-66), а саме:

- №КИ-000425 від 30.09.2010р. на суму 5694,66грн.;

- №КИ-000446 від 15.10.2010р. - 4548,78грн.;

- №КИ-0000177 від 24.03.2011р. - 1680,00грн.;

- №КИ-0000189 від 31.03.2011р. - 3360,00грн.;

- №КИ-0000224 від 15.04.2011р. - 2499,60грн.;

- №КИ-0000228 від 20.04.2011р. - 7607,76грн.;

- №КИ-0000253 від 05.05.2011р. - 4999,20грн;

- №КИ-0000557 від 25.05.2012р. - 9998,40грн.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що оплата товару здійснюється покупцем протягом 20 календарних днів з моменту поставки товару в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно матеріалів справи, для оплати отриманого товару, відповідачу були виставлені рахунки- фактури (а.с. 68-74), сума до сплати в яких, відповідала сумам, отриманого за видатковими накладними товару.

Отриманий товар, відповідач оплатив частково на загальну суму 14241,84грн. (а.с. 75-87), зокрема, 21.03.2011р. на суму 1243,44грн., 15.06.2011р. - 500,00грн., 29.06.2011р. - 500,00грн., 01.08.2011р. - 500,00грн., 20.10.2011р. - 500,00грн., 07.11.2011р. - 500,00грн., 23.05.2012р. - 500,00грн., 24.05.2012р. - 9998,40грн. При цьому, в графі "Призначення платежу" відповідач вказував рахунки-фактури, згідно яких проводилась оплата.

Як вбачається із пояснень позивача (а.с. 61-63) та розгорнутого розрахунку заборгованості (а.с. 64), із врахуванням призначень, сплачених відповідачем коштів, неоплаченим залишився товар на загальну суму 26146,56грн., згідно наступних видаткових накладних:

- №КИ-000425 від 30.09.2010р. на суму 4451,22грн.;

- №КИ-000446 від 15.10.2010р. - 4548,78грн.;

- №КИ-0000177 від 24.03.2011р. - 1680,00грн.;

- №КИ-0000189 від 31.03.2011р. - 3360,00грн.;

- №КИ-0000224 від 15.04.2011р. - 2499,60грн.;

- №КИ-0000228 від 20.04.2011р. - 7607,76грн.;

- №КИ-0000253 від 05.05.2011р. - 1999,20грн.

Вимога позивача про сплату боргу в сумі 26146,56 грн., яка 18.12.2013р. телеграфним зв'язком була направлена на адресу відповідача (а.с. 30-31), залишена без відповіді та задоволення.

Факт заборгованості підтверджується актами звірки, які підписані сторонами станом на 31.03.11 та 30.06.2011 р. (а.с. 11, 12).

Відповідач заборгованість в заявлені сумі не заперечив, вказавши, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №№27092010р. від 30.09.2010р.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за видатковими накладними №КИ-000425 від 30.09.2010р. та №КИ-000446 від 15.10.2010р. в сумі 9000,00грн. у зв'язку з пропуском строку позовної давності, оскільки вважає, що строк позовної давності по стягненню заборгованості по вищевказаним накладним закінчився відповідно 21.10.2013 р. та 05.11.2013 р.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Нормою ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами договору, строк оплати отриманого товару, визначено протягом 20 календарних днів з моменту поставки товару.

Матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачу товару, що вказує на належне виконання зобов'язання з боку позивача, та факт лише часткового виконання договірних зобов'язань з боку відповідача, в результаті чого має місце заборгованість за отриманий товар в сумі 26146,56грн., яка виникла за видатковими накладними:

- № КИ-000425 від 30.09.2010р. на суму 4451,22грн.;

- № КИ-000446 від 15.10.2010р. - 4548,78грн.;

- № КИ-0000177 від 24.03.2011р. - 1680,00грн.;

- № КИ-0000189 від 31.03.2011р. - 3360,00грн.;

- № КИ-0000224 від 15.04.2011р. - 2499,60грн.;

- № КИ-0000228 від 20.04.2011р. - 7607,76грн.;

- № КИ-0000253 від 05.05.2011р. - 1999,20грн.

Відповідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, щодо того, що строк позовної давності за накладними № КИ-000425 від 30.09.2010р. на суму 4451,22грн. та № КИ-000446 від 15.10.2010р. на суму 4548,78грн. закінчився відповідно 21.10.2013 р. та 05.11.2013 р.

Відповідно до положень ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується.

Як вбачається з матералів справи, сторонами, зокрема, 30.06.2011р. підписано акт звірки розрахунків, в якому на дату проведення звірки розрахунків відображені операції з поставки товару та проведених відповідачем платежів. Згідно акта звірки заборгованість відповідача станом на 30.06.2011 р. становила 28146,56грн. (а.с. 12).

Пунктом 4.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, належати підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

Отже, підписання відповідачем акта звірки розрахунків вказує про визнання ним своєї заборгованості та про переривання перебігу позовної давності.

Судом перевірено та встановлено, що акт звірки розрахунків підписаний в межах строку позовної давності.

За таких обставин, заява відповідача про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості в сумі 9000,00 грн. є безпідставною.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 26146,56грн. є обґрунтованою, такою, що відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУТА" (11600, Житомирська область, м.Малин, вул.Кримського, 137, ідентифікаційний код 31164401)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн, технології, інгредієнти Україна" (03148, м.Київ, вул. Гната Юри, буд. 12, ідентифікаційний код 32903790)

- 26146,56грн. заборгованості;

- 1827,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.04.14

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - до справи;

2, 3 - сторонам (рек. з пов.)