Ухвала

від 03.04.2014 по справі 11/178 (2010)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

03.04.2014 р. Справа№ 11/178 (2010)

Суддя господарського суду Львівської області Кидисюк Р.А., розглянувши матеріали

за заявою: Приватного підприємства «Реліквія», в інтересах якого діє керуючий санацією арбітражний керуючий Марко Андрій Тарасович

про: визнання наказу господарського суду Львівської області від 09.11.2010 р. таким, що не підлягає виконанню

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська пивна компанія», с. Сокільники Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства «Реліквія», м. Львів

про: стягнення 56028,58 грн.

За участю представників сторін: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

21.03.2014 року представником Приватного підприємства «Реліквія» подано заяву від 13.02.2014 року (вх. №1508/14) про визнання наказу господарського суду Львівської області від 09.11.2010 р. у справі № 11/178 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.03.2014 року розгляд заяви призначено на 03.04.2014 року.

Сторони явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили, вимог ухвали суду від 27.03.2014 року не виконали, причин неявки не повідомили.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Данко Л.С.) від 29.10.2010 року у справі № 11/178 (2010) позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства «Реліквія» (79000, м. Львів, вул. В.Великого,71/76, ЄДРПОУ 31291589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська пивна компанія» ( 81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Тролейбусна,17, ЄДРПОУ 33285781) 49 911 грн. 03 коп. - основного боргу, 3 008 грн. 30 коп. - пені, 645 грн. 00 коп. - 3% річних, 2 464 грн. 25 коп. -інфляційних витрат, державного мита - 560 грн. 00 коп., послуги за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн. 00 коп.

09.11.2010 року Господарським судом Львівської області видано відповідний наказ №013721 на примусове виконання рішення суду від 29.10.2010 р. у справі №11/178 (2010)

22.11.2010 р. постановою про відкриття виконавчого провадження Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ВП №22860020 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №11/178 від 09.11.2010 року.

27.04.2011 року ухвалою господарського суду Львівської області у справі №5015/2298/11 порушено провадження у справі про банкрутство ПП «Реліквія».

17.06.2011 року Франківським ВДВС ЛМУЮ на підставі п.8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» зупинено згадуване вище виконавче провадження.

Оголошення про введення процедури розпорядження майном боржника опубліковане в газеті «Урядовий кур'єр», № 119 (4517) від 05.07.2011 р.

06.03.2012 р. ухвалою господарського суду Львівської області у справі №5015/2298/11 затверджено вимоги кредиторів Приватного підприємства «Реліквія», до якого включено вимоги конкурсних кредиторів та вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.12.2012 р. у справі №5015/2298/11 введено процедуру санації боржника - Приватного підприємства «Реліквія» та призначено керуючим санацією приватного підприємства «Реліквія» арбітражного керуючого Марка Андрія Тарасовича.

Відповідно до п.15 ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 21.04.2011 р. (станом на момент публікації) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника відповідно до ст. 14 Закону.

Статтею 14 вказаного Закону передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникають до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника

Подана заявником заява обґрунтовується тим, що грошові вимоги стягувача ТзОВ «Львівська пивна компанія» до боржника ПП «Реліквія» підтверджені виконавчим документом - наказом господарського суду Львівської області у справі №11/178 від 09.11.2010 р. та виникли до 27.04.2011 р., тобто, до дня порушення провадження у справі №5015/2298/11 господарським судом Львівської області про банкрутство ПП «Реліквія», а відтак, ТзОВ «Львівська пивна компанія» є конкурсним кредитором.

На думку заявника, наявність переліченого судового рішення та наказу про його виконання не звільняла стягувача ТзОВ «Львівська пивна компанія» від обов'язку звернення до господарського суду Львівської області зі заявою про визнання його грошових вимог до боржника - ПП «Реліквія», а тому заборгованість по рішенню суду та наказу вважається погашеною на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У зв'язку з цим підстави для здійснення подальшого виконання вказаного виконавчого документу та виконавчого провадження з його примусового виконання - відсутні.

При прийнятті ухвали суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно ст.ст. 115, 116 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, до відносин, які мали місце у справі про банкрутство, норми ГПК України застосовуються з урахуванням особливостей Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», як спеціального нормативно-правового акта.

Згідно ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», погашеними визнаються задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Отже, у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу; обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; новації (укладення мирової угоди у справі про банкрутство), а також застосування присічного строку для подання заяви з вимогами до боржника, встановленого ч.2 ст.14, ч.5 ст.31 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, суд може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з припиненням зобов'язань в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В ході судового розгляду заяви судом встановлено, що грошові вимоги стягувача ТзОВ «Львівська пивна компанія» до боржника ПП «Реліквія» підтверджені виконавчим документом - наказом господарського суду Львівської області у справі №11/178 від 09.11.2010 р. та виникли до 27.04.2011 р., тобто, до дня порушення провадження у справі №5015/2298/11 господарським судом Львівської області про банкрутство ПП «Реліквія», а відтак, ТзОВ «Львівська пивна компанія» є конкурсним кредитором.

Оголошення про введення процедури розпорядження майном боржника опубліковане в газеті «Урядовий кур'єр», № 119 (4517) від 05.07.2011 р., копія якого долучена до заяви.

06.03.2012 р. ухвалою господарського суду Львівської області у справі №5015/2298/11 затверджено вимоги кредиторів Приватного підприємства «Реліквія», до якого включено вимоги конкурсних кредиторів та вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати. Однак, вимоги позивача не були включені до цього реєстру, що підтверджується даною ухвалою, оскільки ним не було дотримано вимоги ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо необхідності подання до господарського суду, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство боржника, заяви з грошовими вимогами до боржника.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, стягувачем не було дотримано вимог ст. 14 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів звернення протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому виданні оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника до господарського суду з письмовою заявою з вимогами до боржника, а також документами, що їх підтверджують. Тому такі вимоги, у відповідності до ст. 14 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» слід вважати погашеними.

Враховуючи зазначене вище, оскільки вимоги ТзОВ «Львівська пивна компанія», які підтверджені рішенням Господарського суду Львівської області від 29.10.2010 року та наказом, що виданий на його примусове виконання, є погашеними, на підставі ч.2 ст. 14 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», наказ Господарського суду Львівської області від 09.11.2010 р. у справі №11/178 є таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч.2 ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до ч.4 ст.117 ГПК України, а у разі якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд ухвалою визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Згідно до ч.4 ст.117 ГПК України, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, також і з інших причин. До таких інших підстав слід відносити погашення грошових вимог відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відтак, ст.117 ГПК підлягає застосуванню з урахуванням особливостей Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З огляду на викладене, суд вважає, що наказ Господарського суду Львівської області від від 09.11.2010 р. у справі №11/178 є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вимоги позивача, які підтверджені рішенням суду та цим наказом, є погашеними на підставі ч.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що з огляду на порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, затвердження реєстру вимог кредиторів, та визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені та які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, подана заявником заява щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню обґрунтована та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «Реліквія» про визнання наказу господарського суду Львівської області від 09.11.2010 р. у справі №11/178 таким, що не підлягає виконанню, задоволити.

2. Визнати наказ господарського суду Львівської області від 09.11.2010 р. у справі №11/178 таким, що не підлягає виконанню.

Суддя Кидисюк Р.А