Постанова

від 10.04.2014 по справі 904/10253/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2014 року Справа № 904/10253/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В (доповідач)

суддів : Коваль Л.А ., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Губенко Ю.Е.,

за участю прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області: Деркач І.П., посвідчення № 025042 від 21.03.2014р;

за участю представників сторін :

від відповідача : Зелена О.А., представник, доручення № 11 від 30.01.2014р.;

представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДРРМЗ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014р. у справі № 904/10253/13

за позовом Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "ДРРМЗ", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про зміну умов договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2013р. прокурор Самарського району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Приватного підприємства "ДРРМЗ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.02.2014р. (вх.№9070), просив внести зміни до пунктів 2.3. та 4.1. договору оренди земельної ділянки від 18.11.2004р., зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 10.01.2005р. за № 040510400009, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Приватним підприємством "ДРРМЗ", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 9212, виклавши їх в наступній редакції:

"2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 11.11.2013 року становить 510 497 грн. 28 коп.";

"4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 15 314 грн. 92 коп., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014р. у справі № 904/10253/13 (суддя Мартинюк С.В.) позов з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. №9070/14 від 08.02.2014р.) задоволено.

Внесено зміни до пунктів 2.3. та 4.1 договору оренди земельної ділянки від 18.11.2004р. зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 10.01.2005р. за № 040510400009, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Приватним підприємством "ДРРМЗ", посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 9212.

Викладено їх в наступній редакції:

"2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 11.11.2013 року становить 510 497 грн. 28 коп.".

"4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 15 314 грн. 92 коп., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом.

Стягнуто з Приватного підприємства "ДРРМЗ" на користь Державного бюджету України 1 147,00 грн. - судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що виходячи з обставин зміни мінімального розміру орендної плати за землю на законодавчому рівні, зміни розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, прийняття органом місцевого самоврядування рішення про встановлення розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання, яке є обов'язковим до виконання на відповідній території, тих обставин, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору, та з обставин недосягнення сторонами договору оренди землі згоди з питання внесення змін до договору щодо його істотних умов, а саме розміру річної орендної плати за землю, у позасудовому порядку.

Не погодившись з рішенням суду Приватне підприємство "ДРРМЗ" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати, як винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що зміни до пункту 2.3. спірного договору щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки внесені безпідставно, оскільки пунктом 4.2. цього договору передбачено, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення відповідних змін до договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України. З посиланням на статтю 651 Цивільного кодексу України, статтю 96 Земельного кодексу України, статті 21, 23, 30 Закону України "Про оренду землі" та умови спірного договору відповідач вважає, що орендодавець не наділений правом змінювати ставку орендної плати (істотну умову договору оренди землі) в односторонньому порядку, а землекористувач не зобов'язаний укладати зміни до договору щодо підвищення ставки орендної плати на односторонню вимогу орендодавця, яка суперечить договору; зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Відповідач також зазначає, що спірний договір оренди землі укладено 18.11.2004р. тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, яким встановлено ставку орендної плати за землю в межах 3-12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та який не має зворотної дії у часі, а тому не може застосовуватись до договорів, які укладені в минулому. При цьому, на думку відповідача, конституційний принцип, закріплений статтею 58 Конституції України, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. № 1-рп/99 поширюється на закони та інші нормативно-правові акти, які стосуються не лише відповідальності особи. Як вважає відповідач, рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011р. № 216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства" не стосується спірного договору оренди землі та не передбачає положень щодо приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договорів оренди землі, які були укладені раніше. Скаржник зазначає, що спосіб сповіщення через газету "Наше місто" про необхідність звернутися до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для приведення договорів оренди до вимог чинного законодавства в частині орендної плати не відповідає умовам спірного договору та не передбачений нормами чинного законодавства. Разом з тим, як зазначає відповідач, Дніпропетровська міська рада не направляла відповідачу на його адресу вимогу або пропозицію про внесення відповідних змін до договору оренди землі в порядку статті 188 Господарського кодексу України. Отже, за доводами відповідача, права орендодавця у спірних відносинах не є порушеними та не підлягають захисту у судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2014р. апеляційна скарга була прийнята до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є. розгляд справи було призначено на 10.04.2014р.

10.04.2014р. представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином про що свідчать рекомендовані поштові повідомленням (вх. № 5228/14 від 27.03.14р., №5520/14 від 31.03.14р.), відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, вважає що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив зазначене рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, відзив на апеляційну скаргу не надав.

У судовому засіданні 10.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2004р. Дніпропетровська міська рада (орендодавець) та Приватне підприємство "ДРРМЗ" (орендар) уклали договір оренди землі, за умовами якого (пункт 1.1.) орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Курсантська, 3-Б (Самарський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:524:0100.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 9212. Також, Договір зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено відповідний запис від 10.01.2005 року за № 040510400009.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 22.09.2004 року № 178/20 (пункт 1.3. договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.10.5 (підприємства іншої промисловості).

Згідно з пунктом 2.1. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0791 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору становить 185 263, 31 грн. (пункт 2.3.).

Договір укладено на п'ятнадцять років (пункт 3.1.).

Актом приймання-передачі від 18.11.2004р. підтверджується передача позивачем відповідачу в оренду передбаченої договором земельної ділянки (а.с.27).

Відповідно до пункту 4.1. договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1 (%) відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (пункт 4.2. договору).

Орендар повинен щорічно, протягом першого кварталу, надавати до комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради копію довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 4.3. договору).

Пунктом 4.4. договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем, незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі однієї дванадцятої річної суми за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок орендодавця і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою із розрахунку тривалості місяця у 30 днів.

Згідно з пунктом 4.7. договору розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Земельна ділянка передається в оренду для: по фактичному розміщенню будівлі управління; цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості (пункти 5.1., 5.2. договору).

Відповідно до пункту 12.1. договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (пункт 12.2. договору).

Статтею 288 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з пунктом 288.4., підпунктами 288.5.1., 288.5.2. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення-розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 % нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010р. № 2756-VI, який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, до частини другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" внесені зміни, в силу яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Отже, Податковий кодекс України встановлює не конкретний розмір орендної плати за землю, який має бути зазначений у договорі оренди, а лише порядок її визначення та граничні розміри орендної плати.

Згідно з приписами статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.12.2007р. № 5/26 "Про затвердження проекту "Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська" затверджено проект "Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська" (додається до рішення) з базовою вартістю 1 кв.м землі 237,36 грн. станом на 01.01.2007р. з введенням у дію з 01.01.2008р. (пункт 1 рішення).

Відповідно до пункту 2 цього рішення міська рада відзначає, що відповідно до договору про взаємообмін інформацією від 28.11.2006р. між Дніпропетровською міською радою, Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України", Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" матеріали проекту "Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська" (на паперових та магнітних носіях) надано до Центру ДЗК для використання у роботі, а пунктом 3 наведеного рішення передбачено, що Центр ДЗК має забезпечити при веденні державного земельного кадастру практичне застосування документації згідно з пунктом 1 вказаного рішення.

Підпунктом 4.1. пункту 4 вищезазначеного рішення на земельне управління Дніпропетровської міської ради покладено обов'язок забезпечити застосування нової нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська згідно з пунктом 1 цього рішення при підготовці нових договорів оренди землі та перегляді вартості орендної плати в усіх раніше укладених договорах оренди.

Пунктом 7 рішення міської ради передбачено, що акти органів місцевого самоврядування, прийняті до набрання чинності цього рішення, діють у частині, що не суперечить цьому рішенню та чинному законодавству.

Також, міська рада вирішила вважати такими, що втратили чинність з 01.01.2008р., її рішення від 22.12.1999р. № 25 "Про грошову оцінку земель м. Дніпропетровська", від 29.11.2000р. № 2/17 "Про вдосконалення грошової оцінки земель міста", від 20.02.2002р. № 30/27 "Про внесення уточнень щодо значень локальних коефіцієнтів проекту "Коригування грошової оцінки земель міста".

Таким чином, після укладення у 2004р. спірного договору оренди землі рішенням органу місцевого самоврядування затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Дніпропетровська з визначенням базової вартості 1 кв.м землі станом на 01.01.2007р., яка введена в дію з 01.01.2008р. та яка (згідно цього ж рішення) підлягає застосуванню при перегляді вартості орендної плати в усіх раніше укладених договорах оренди.

Окрім того, 02.02.2011р. Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", згідно з яким міська рада до моменту прийняття нею рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання вирішила встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті 2.19. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" з подальшими змінами та доповненнями.

Вказані вище рішення Дніпропетровської міської ради у встановленому законом порядку не скасовані (відповідачем не надано доказів зворотнього).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складеного на вимогу прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, користувачем якої є Приватне підприємство "ДРРМЗ", розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Курсантська, 3-Б, кадастровий номер: 1210100000:09:524:0100, площа: 0,0791га, станом на 11.11.2013р. становить 510 497,28грн.

У витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки зазначено, що середня (базова) вартість земельної ділянки, грн./кв.м (з урахуванням коефіцієнта індексації) становить 297,68 грн.; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К(і) - 1,028; 1,152; 1,059; 1; 1; 1.

Виходячи з наведеного, базова вартість спірної земельної ділянки визначена з урахуванням базової вартості 1 кв.м землі станом на 01.01.2007р., передбаченої затвердженим рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.12.2007р. № 5/26 проектом "Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська", яка відкоригована на наведені вище коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки (237, 36 грн. х 1,028 х 1,152 х 1,059 х 1 х 1 х 1 = 297, 68 грн.).

Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (частини 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось, на законодавчому рівні змінено розмір мінімальної річної орендної плати, річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Зміни умов договору сторонами передбачені у пунктах 12.1, 12.2. договору.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки умовами пунктом 4.7. спірного договору передбачено перегляд розміру орендної плати у випадку, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Позивач в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України, не звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору в частині визначення розміру річної орендної плати, не направляв відповідачу проект змін до договору.

Разом з тим, в газеті "Наше місто" від 22.02.2011р. № 26(3306) опубліковане повідомлення за підписом міського голови про необхідність приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства.

Надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом до відповідача про зміну умов договору.

Згоди про внесення змін до договору щодо розміру річної орендної плати, який би відповідав вимогам законодавства та рішенню міської ради від 02.02.2011р. № 216/8, на дату прийняття рішення у даній справі судом першої інстанції та при розгляді справи судом апеляційної інстанції позивач з відповідачем у позасудовому порядку не досягли, оскільки відповідні зміни до договору в позасудовому порядку не внесені (відповідні докази в матеріалах справи відсутні).

Згідно з підпунктом 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, є базою оподаткування податком за землю.

У відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлюється ставка податку за земельну ділянку, з урахуванням кратності якого визначається мінімальний та максимальний розмір річної орендної плати.

Оскільки розмір орендної плати за землю визначається з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, нормативна грошова оцінка переданої в оренду спірної земельної ділянки змінилась, підлягають перегляду і відповідні умови договору.

Розмір річної орендної плати, який прокурор просить встановити шляхом внесення змін до пункту 4.1. договору, визначений з урахуванням чинного законодавства, рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011р. № 216/8 та розрахований виходячи з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки - 510 497,28грн., підтвердженої виданим Управлінням Держземагентства у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки від 11.11.2013р., у трикратному розмірі земельного податку, встановленого Податковим кодексом України становить: 15 314,92грн. (510 497,28грн. х 1% х 3).

Відтак, господарський суд дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для внесення змін до договору щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру річної орендної плати, яка визначена з урахуванням чинного законодавства та рішення органу місцевого самоврядування.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності підстав для внесення змін до договору щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, оскільки нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Отже, внесення змін до договору щодо розміру річної орендної плати за орендовану земельну ділянку зумовлює необхідність внесення змін до договору і щодо нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), апеляційний господарський суд не вбачає підстав вважати, що внесення змін до договору в запропонованій прокурором редакції суперечить статті 58 Конституції України, та, у зв'язку з наведеним, відхиляє відповідні доводи відповідача. Окрім того, зміни до договору повністю відповідають чинному законодавству України, що регулює земельні відносини, та вносяться не з дати його укладення.

Також, з огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє решту доводів відповідача, наведених в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДРРМЗ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014р. у справі № 904/10253/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014р. у справі № 904/10253/13 залишити без змін.

Повний текст постанови

складений 14.04.2014р.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко