Рішення

від 08.04.2014 по справі 924/205/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2014 р.Справа № 924/205/14

за позовом приватного підприємства "Науково-виробнича комерційна компанія "Діалог Плюс", м. Одеса

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь", с.Суслівці Летичівського району Хмельницької області

про стягнення грошових коштів у розмірі 217557 грн.

Суддя Смаровоз М.В.

Представники:

позивача: Кошовський В.Д. - за довіреністю від 05.02.2014р.;

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 08.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 217557 грн., посилаючись на те, що у відповідача відсутні правові підстави для утримання вказаних грошових коштів, що належать позивачу, оскільки договір від 15.01.2014р. № 15/01-14 є припиненим.

У судовому засіданні 08.04.2014р. представником позивача подано письмову заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення 101000 грн. у зв'язку з тим, що заборгованість у вказаному розмірі погашена відповідачем після подання позову. При цьому представником позивача в судовому засіданні 08.04.2014р. підтримано позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 116557 грн.

08.04.2014р. представником відповідача подано суду письмову заяву про визнання позову в частині стягнення 116557 грн.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

15.01.2014р. між приватним підприємством "Науково-виробнича комерційна компанія "Діалог Плюс" (покупцем) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь" (продавцем) було укладено договір поставки № 15/01-14 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язувався передати у власність покупцеві сільськогосподарську продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язувався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Згідно з пунктом 2.1. сторони договору визначили асортимент, кількість та ціну товару, а саме: асортимент товару - кукурудза, кількість - 300 тонн, ціна за 2 тонну з ПДВ - 1150 грн., загальна вартість з ПДВ - 345000 грн.

Як передбачено п.3.1. договору, розрахунок за товар проводиться покупцем шляхом перерахування ним 100% суми договору на поточний рахунок продавця до передачі товару.

15.01.2014 року, на виконання умов договору, згідно платіжного доручення № 12 позивач перерахував на поточний рахунок відповідача 345000 грн.

Однак, 16.01.2014 року до вищевказаного договору були внесені зміни, оформлені як додаток № 1 до договору № 15/01-14 від 15.01.2014 року, відповідно до яких пункт 2.1. договору було викладено в новій редакції. Згідно п.2.1. в редакції від 16.01.2014 року, асортимент товару - кукурудза, кількість - 110 тонн, ціна за 2 тонну з ПДВ - 1150 грн., загальна вартість з ПДВ - 126500 грн. Таким чином, між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди про зменшення кількості поставки по договору.

18.01.2014 року на виконання умов договору, згідно видаткової накладної № РН-00000036 від 18.01.20014р., відповідачем було фактично поставлено товару у кількості 110,820 тонн на загальну суму 127443 грн.

27.01.2014 року позивачем була надіслана відповідачу претензія № 27011 про повернення надлишково сплачених коштів за кукурудзу.

08.04.2014р. сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь" подано до суду пояснення № 76 від 07.04.2014р., в якому зазначено, що відповідачем добровільно було сплачено: 20.02.2014р. - 3000 грн., 27.02.2014р. - 4000 грн., 07.03.2014р. - 4000 грн., 31.03.2014р. 90000 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні: копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 287144 від 30.04.2013р., платіжне доручення № 189 від 20.02.2014р., платіжне доручення № 234 від 27.02.2014р. тощо.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Як встановлено судом, у судовому засіданні 08.04.2014р. представником позивача подано письмову заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення 101000 грн., що відповідає ст.ст. 22, 78 ГПК України. Судом роз'яснено представнику позивача наслідки відмови від позову в частині позовних вимог. З огляду на викладене відмова від позову в наведеній вище частині приймається судом.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині позовних вимог приватного підприємства "Науково-виробнича комерційна компанія "Діалог Плюс", м. Одеса до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь", с. Суслівці Летичівського району Хмельницької області про стягнення грошових коштів у розмірі 101000 грн. підлягає припиненню у зв'язку з прийняттям судом відмови від позову в цій частині.

При вирішенні спору в решті позовних вимог (про стягнення з відповідача 116557 грн. грошових коштів) судом враховується таке.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом, позивачем було сплачено у якості передоплати за договором поставки від 15.01.2014 р. № 15/01-14 грошові кошти у сумі 345000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12 від 15.01.2014р.

Відповідно до ч.1. ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 653 ЦК України передбачено, зокрема, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що оскільки відповідачем було поставлено товар у кількості, що передбачена додатком № 1 до договору, то в силу наведених норм договір № 15/01-14 від 15.01.2014 року є припиненим.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, з огляду зміст позовних вимог та встановлені судом факти, враховуючи також те, що представником відповідача 08.04.2014р. подано суду письмову заяву про визнання позову в частині стягнення 116557 грн., оскільки у відповідача відсутні правові підстави для утримання грошових коштів, що належать позивачу, в сумі 116557 грн., суд вважає правомірними вимоги приватного підприємства "Науково-виробнича комерційна компанія "Діалог Плюс" про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" грошових коштів у розмірі 116557 грн. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 49 ГПК України обов'язок відшкодування 4351,14 грн. сплаченого за подання позовної заяви судового збору підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 43, 49, 78, 80 (п.4 ч.1), 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства "Науково-виробнича комерційна компанія "Діалог Плюс", м. Одеса до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь", с. Суслівці Летичівського району Хмельницької області про стягнення грошових коштів у розмірі 217557 грн. задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" (с. Суслівці Летичівського району Хмельницької області, вул. Центральна, 18, ідентифікаційний код 03786047) на користь приватного підприємства "Науково-виробнича комерційна компанія "Діалог Плюс" (м. Одеса, пров. Семафорний, 4, корпус 5, ідентифікаційний код 36612341) грошові кошти у розмірі 116557 грн.

Видати наказ.

Прийняти відмову позивача від позову в частині позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 101000 грн.

Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 101000 грн. припинити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" (с. Суслівці Летичівського району Хмельницької області, вул. Центральна, 18, ідентифікаційний код 03786047) на користь приватного підприємства "Науково-виробнича комерційна компанія "Діалог Плюс" (м. Одеса, пров. Семафорний, 4, корпус 5, ідентифікаційний код 36612341) 4351,14 грн. відшкодування сплаченого за подання позовної заяви судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 11.04.2014р.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддрук. 2 прим.: 1 - до справи; 2 - відповідачу (31522, с. Суслівці, Летичівський р-н, Хмельницька обл., вул. Центральна, буд. 18).