Постанова

від 16.01.2007 по справі а37/1-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А37/1-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11.01.07р.

Справа № А37/1-07

за позовом    Державної податкової  адміністрації у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю „АРС і Ко, м. Дніпропетровськ 

про визнання установчих документів недійсними, свідоцтва платника ПДВ та припинення юридичної особи

Суддя Кеся Н.Б.

Секретар с/з Усік І.В.

Представники сторін:

Від позивача: Чорнета В.Є. –дов.№318/10/10-029 від 11.01.07р.

Від відповідача: не з'явився

          На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови

СУТЬ СПОРУ:

Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області (далі –Позивач) звернулась з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „АРС і Ко" (далі - Відповідач) і просить суд визнати недійсними установчі документів з моменту державної реєстрації Відповідача, визнати недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість №04213922, припинити юридичну особу - ТОВ „АРС і Ко".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реєстрація підприємства здійснювалась на підставну особу, без наміру займатися підприємницькою діяльністю. Також, підприємство не сплачує податки та збори до державного бюджету та державних цільових фондів,  подає податкову звітність про відсутність фінансово-господарської діяльності, за юридичною адресою не знаходиться, невстановлені особи від імені відповідача безпідставно складають податкові накладні.

Відповідач відзив на позов не надав та не забезпечив явку представника в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

        Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд - встановив:

29.07.2003року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради було зареєстровано ТОВ „АРС і КО", про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №12241050001002484.

До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України підприємство було внесено 29.07.2003року. Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців Товариство з обмеженою відповідальність „АРС і Ко”  станом на 25.10.2006року відсутнє за місцезнаходженням, яким згідно з даними державного реєстратора та Статуту відповідача в новій редакції 2004року є м. Дніпропетровськ, вул.Сірка, буд.45. Також за відомостями державного реєстратора особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності є Опришко Ю.А., а засновником юридичної особи є Матвейчук О.І.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від20.09.2006року  встановлено, що ТОВ „АРС і КО" зареєстровано на підставну особу.

Відповідно до частини 2 ст.38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” підставами   для   постановлення   судового  рішення  щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Таким чином, позовні вимоги позивача про припинення юридичної особи узгоджуються з вимогами чинного законодавства, тому в цій частині підлягають задоволенню.

В решті позові суд вважає за необхідне відмовити з таких підстав.

З приписів ст.38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, яким регулюється порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, вбачається, що посилання позивача на реєстрацію відповідача на підставну особу може мати за собою правові наслідки, зокрема, для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. Інших правових наслідків вказаний Закон, який згідно з його Преамбулою регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб –підприємців, не передбачає.

Крім того, статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено  законодавством.  

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, повноваження органів податкової служби визнаються Законом України „Про Державну податкову службу в Україні” , серед яких відсутнє право податкової служби звертатися до суду з позовами про визнання недійсними установчих документів та свідоцтв платника податку на додану вартість.

Крім того, слід зазначити, що пунктом 9.8 ст.9 ст. Закону України „Про податок на додану вартість”    передбачено право податкової служби у визначених Законом випадках лише анулювати свідоцтво платника ПДВ, в той час як визнання його недійсним вказаним Законом не передбачено.

У зв'язку з цим суд вважає, що в решті позовних вимог позивач перевищив свої повноваження для звернення до суду, тому вони не підлягають розгляду по суті та задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, п.6 розділу 6 Перехідних та прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив

Позов задовольнити частково.

Припинити юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю „АРС і КО" (49000м. Дніпропетровськ, вул.Сірка, 45, код ЄДРПОУ 32560908).

            Копію постанови направити управлінню з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб –підприємців для внесення державним реєстратором відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, відповідно до ст. 254  Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Суддя                                                                                 Н.Б.КЕСЯ

Постанову оформлено у повному обсязі 22.01.2007року