Рішення

від 07.04.2014 по справі 905/1427/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.04.2014 Справа № 905/1427/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Татькові М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Від-Макоіл», м.Макіївка Донецька область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Облдоррембуд» м.Донецьк

про стягнення 22913, 67 грн .

за участю представників сторін:

від позивача: Саєнко П.В. - директор;

Бойко І.М. - за довіреністю №б/н від 01.09.2013р.

від відповідача : не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Від-Макоіл», м.Макіївка Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Облдоррембуд» м.Донецьк штрафу у розмірі 18 648, 00грн., пені за несвоєчасну оплату товару 2 850, 96грн., 3% річних у сумі 584, 71грн., інфляційних витрат у сумі 830, 00грн. (Усього 22 913, 67грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №170713 від 17.07.2013р. в частині строків оплати поставленого товару.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії видаткових накладних №02/10-01 від 02.10.2013р. та №04/10-01 від 04.10.2013р., копії довіреностей №302 від 02.10.2013р. та №304 від 04.10.2013р.

07.04.2014р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшла заява б/н, про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, в якій позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Облдоррембуд» м.Донецьк штрафу у розмірі 18648, 00грн., пені за несвоєчасну оплату товару 2817, 74грн., 3% річних у сумі 576, 67грн., інфляційних витрат у сумі 830, 00грн. (Усього 22872, 41грн.) Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

У судовому засіданні 07.04.2014р. позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від присутності відповідача.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, та через канцелярію суду надав заяву в якій просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку із знаходженням представника ПАТ «Облдоррембуд» в іншому судовому засіданні, однак до вищевказаної заяви відповідачем не надано належних доказів в підтвердження своїх доводів.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ :

17 липня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Від-Макоіл», м.Макіївка та Публічним акціонерним товариством «Облдоррембуд» м.Донецьк в особі Макіївського підрядного спеціалізованого дорожнього ремонтно - будівельного відокремленого підрозділу ПАТ «Облдоррембуд» був укладений договір №170713, згідно умов якого позивач (Постачальник) взяв на себе зобов'язання передати у власність товар в асортименті та кількості, визначеним в письмовій заявці, а відповідач (Покупець) зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах даного договору.

Як вбачається з наданих позивачем пояснень, 02.10.2013р. та 04.10.2013р. за допомогою засобів електронної пошти відповідачем були подані позивачу заявки на поставку нафтопродуктів відповідно до умов вищевказаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №170713 від 17.07.2013р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язується у встановлений договором строк передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (надалі -Товар) постачальнику на умовах договору. Постачання товару здійснюється партіями шляхом централізовано - кільцевих перевезень. Партією товару, відповідно до умов договору, визначається відповідна кількість нафтопродуктів, що зазначена в заявці покупця чи в будь - якому із документів, підписаних покупцем при отриманні нафтопродуктів.

Асортимент та кількість товару на відповідну партію зазначається в письмовій заявці покупця та інших супровідних документах. (п. 1.2. договору).

Пункт 5.3. договору передбачає, що відвантаження товару здійснюється постачальником протягом 10-х діб після прийняття заявки та виставлення рахунку покупцю.

Пунктом 6.1. договору сторонами встановлено, що оплата за товар здійснюється покупцем на підставі рахунку постачальника, шляхом оплати на поточний рахунок постачальника. Датою оплати, є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Пунктом 6.2. договору сторонами погоджено, що оплата за товар повинна здійснюватися шляхом попередньої оплати, або у строк, що не перевищує двох календарних днів з моменту прийняття товару.

За порушення умов договору щодо оплати товару покупець несе відповідальність шляхом сплати штрафних санкцій: штрафу та пені. Сплата штрафних санкцій не звільняє покупця від виконання своїх обов'язків в натурі, а саме обов'язків щодо оплати за товар. (п.7.2 договору).

Пунктом. 7.3 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату (повністю або частково) прийнятого товару покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 1% від загальної вартості прийнятого товару за кожен день прострочення при цьому, пеня нараховується на загальну суму прийнятого товару, а не на суму неоплаченого (несвоєчасно оплаченого товару). Пеня нараховується та підлягає сплаті покупцем до моменту повної оплати прийнятого товару. Штраф у розмірі 20% від суми прийнятого товару , який залежить від суми неоплаченої частини товару.

Пункт 11.1 передбачає, що даний договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін або з моменту направлення покупцем першої письмової заявки на поставку і діє до 31 грудня 2013р., а в частині розрахунків за прийнятий товар - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань по сплаті вартості товару та штрафних санкцій (п.11.2 договору).

Враховуючи вищезазначене, господарський суд робить висновок, що у договорі поставки товару №170713 від 17.07.2013р. сторонами погоджені всі істотні умови, відсутні докази його припинення або визнання недійсним, тому зазначений договір є укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач здійснював оплату рахунку - фактури №02/10-01 від 02.10.2012р. на суму 39600, 00грн. частково наступним чином: 18.11.2013р. оплата у сумі 5000, 00грн., 19.11.2013р. оплата у сумі 10000, 00грн., 02.12.2013р. оплата у сумі 5000, 00грн., 17.12.2013р. оплата у сумі 5000, 00грн., 20.12.2013р. оплата у сумі 5000, 00грн., 26.12.2013р. оплата у сумі 5000, 00грн., 30.12.2013р. на суму 5000, 00грн. Оплату по рахунку - фактури №04/10-01 від 04.10.2013р. на суму 53640, 00грн. відповідач здійснив тільки 30.12.2013р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин, згідно ст. 218 Господарського кодексу України, є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 цієї статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п. 7.2 за порушення умов договору щодо оплати товару покупець несе відповідальність шляхом сплати штрафних санкцій: штрафу та пені. Сплата штрафних санкцій не звільняє покупця від виконання своїх обов'язків в натурі, а саме обов'язків щодо оплати за товар

В пункті 7.3 договору сторонами самостійно узгоджено, що за несвоєчасну оплату (повністю або частково) прийнятого товару покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 20% від суми прийнятого товару, який не залежить від суми неоплаченої частини товару.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивачем законно нарахований штраф в розмірі 18 648,00грн. за порушення договірних зобов'язань в частині оплати товару, тому господарський суд задовольняє цю вимогу в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, а також позивачем доведений факт прострочення строків оплати товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару виявилось підставою для нарахування позивачем 2 817,74 грн. пені, яка нарахована за прострочення оплати товару відповідно до п. 7.3 договору.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Договором перебачмо, що покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 1%, а відповідно вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання", розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ, суд дійшов висновку, що розрахунок наданий позивачем є арифметично вірним та про задоволення пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить діючому законодавстві.

Як вбачається із розрахунку наданого позивачем пеня нарахована за період з 05.10.2013р. по 30.12.2013р. за видатковою накладною №02/10-01 та з 07.10.2013р. по 30.12.2013р. за видатковою накладною №04/10-01.

Позивачем здійснений вірний розрахунок пені за вищевказаний період, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 2 817, 74 грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних у розмірі 830,00грн. задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок суми, який не суперечить діючому законодавству.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в 6.2 договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 576,67 грн. в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526 , 546 , 549 , 610 , 625 ЦК України , ст.193 ГК України , ст.ст. 33 , 43 , 44 , 49 , 82 , 84 , 85 ГПК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Від-Макоіл», м.Макіївка Донецька область до Публічного акціонерного товариства «Облдоррембуд» м.Донецьк про стягнення 22 872, 41грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Облдоррембуд» м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул. Університетська, б. 13, код ЄДРПОУ 05505963, МФО 334851, р/р 26003962492123 «ПУМБ») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Від-Макоіл», м.Макіївка (86150, Донецька область, м. Макіївка, кв. Шахтарський, б. 10/кв. 44, код ЄДРПОУ 36479685, МФО 320984, р/р 26005220086153 «ПроКредитБанк») 20% штрафу у розмірі 18 648, 00грн., пеню за несвоєчасну оплату 2 817, 74грн., 3% річних у сумі 576, 67грн., інфляційні у сумі 830, 00грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 1827, 00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.04.2014р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.04.2014р.

Суддя Л.Д. Подколзіна