Постанова

від 15.04.2014 по справі 820/5775/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 квітня 2014 р. № 820/5775/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченко А.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області задовольнити до товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міцар», просить суд до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію нежитлових приміщень, які використовує для ведення підприємницької діяльності ТОВ «Міцар», за адресою: м. Харків, вул. Текстильна, 2, зупинити повністю, у зв'язку з чим зобов'язати ТОВ «Міцар» негайно припинити експлуатацію вказаних нежитлових приміщень з метою проведення в них будь якої діяльності не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язок щодо забезпечення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації нежитлових приміщень, які використовує для ведення підприємницької діяльності ТОВ «Міцар», за адресою: м. Харків, вул. Текстильна, 2, в частині здійснення контролю за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

В позовній заяві зазначено, що з 12.03.2014 року по 18.03.2014 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту у нежитлових приміщеннях, які використовує для ведення підприємницької діяльності (згідно з договором позички від 01.06.2013 року № 2) ТОВ «Міцар», за адресою: м. Харків, вул. Текстильна, 2.

За результатами проведеної перевірки, відповідно до вимог пункту 3.14 Порядку, директору ТОВ «Міцар» Конотоп Галині Сергіївні 18.03.2014 року було надано (вручено) акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 18.03.2014 року № 5. Зауважень до проведеного заходу та Акту у директора ТОВ «Міцар» Конотоп Галини Сергіївни не було (відмітки в Акті відсутні).

В ході перевірки нежитлових приміщень за адресою м. Харків , вул. Текстильна,2, було встановлено, що вони експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров»ю людей.

Порушення вимог законодавства, на думку позивача, до теперішнього часу продовжують створювати загрозу життю та здоров»ю людей.

Відповідача до суду своїх заперечень на позов не надав.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

З 12.03.2014 року по 18.03.2014 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту у нежитлових приміщеннях, які використовує для ведення підприємницької діяльності (згідно з договором позички від 01.06.2013 року № 2) ТОВ «Міцар», за адресою: м. Харків, вул. Текстильна, 2.

Перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України», затвердженого наказом МНС України від 25.05.2012 року № 863, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.06.2012 року за № 1054/21366 (далі - Порядок), на підставі заяви громадянки ОСОБА_2 від 24.01.2014 року про порушення вимог діючого законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, листа (згоди) Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 24.02.2014 року № 26-2471/261 «Про здійснення позапланової перевірки», наказу від 11.03.2014 року № 51 «Про проведення позапланової перевірки об'єкту» та посвідчення на проведення перевірки від 11.03.2014 року № 5 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

За результатами проведеної перевірки, відповідно до вимог пункту 3.14 Порядку, директору ТОВ «Міцар» Конотоп Галині Сергіївні 18.03.2014 року було надано (вручено) акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 18.03.2014 року № 5. Зауважень до проведеного заходу та Акту у директора ТОВ «Міцар» Конотоп Галини Сергіївни не було (відмітки в Акті відсутні).

В ході перевірки нежитлових приміщень за адресою м. Харків, вул. Текстильна,2, було встановлено, що вони експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров»ю людей, а саме: у приміщеннях печатної дільниці, жіночих роздягалень, варочного цеху, проміжного складу та складу готової продукції № 1 та № 2 - виробничого корпусу; приміщенні бухгалтерії, цеху збирання «ГУАШ», підвалу - адміністративно-виробничого корпусу; складу готової продукції (розташованого біля прохідної) та в приміщенні прохідної влаштовані та експлуатуються тимчасові електромережі (п. 5.1.9 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» (далі НАПБ А.01.001-2004): "Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж не дозволяється. Винятком можуть бути тимчасові ілюмінаційні установки і електропроводки, які живлять місця проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт. Не дозволяється прокладання проводів і кабелів (за винятком тих, що прокладаються у сталевих трубах) безпосередньо поверхнею металевих панелей та плит з полімерними утеплювачами, а також установлення електричних апаратів, щитів тощо ближче 1 м від указаних конструкцій. У місцях перетинання обгороджувальних конструкцій електричними комунікаціями повинні передбачатися металеві гільзи з ущільненням негорючими матеріалами»); з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях заготівельної дільниці, чоловічої та жіночої роздягалень, дільниці засвічування, складу готової продукції № 1 та № 2, топочної пластиліну, варочного цеху - виробничого корпусу та в приміщеннях кабінету бухгалтерії, підвального поверху, роздягальні столярного цеху - адміністративно-виробничого корпусу не здійснені за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (п. 5.1.7 НАПБ А.01.001-2004: «З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо). Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Струм втрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів; Горючі матеріали в приміщеннях виробничого та адміністративно - виробничого корпусів складуються на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами (п. 5.1.29 НАПБ А.01.001-2004:Не дозволяється:складування горючих матеріалів на відстані 1 м від електроустаткування та під електрощитами;...»); В приміщеннях топочної, печатної дільниці та дільниці порізки - виробничого корпусу, а також в приміщеннях столярного цеху - адміністративно-виробничого корпусу та приміщенні прохідної електророзетки встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням піл них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м. (п. 5.1.27 НАПБ А.01.001-2004: «Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати можуть встановлюватися на горючі основи (конструкції) лише з підкладанням під них суцільного Текстильна, 2, було встановлено, що вони експлуатується з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей (підтверджується Актом), а саме: у приміщеннях печатної дільниці, жіночих роздягалень, варочного цеху, проміжного складу та складу готової продукції № 1 та № 2 - виробничого корпусу; приміщенні бухгалтерії, цеху збирання «ГУАШ», підвалу - адміністративно-виробничого корпусу; складу готової продукції (розташованого біля прохідної) та в приміщенні прохідної влаштовані та експлуатуються тимчасові електромережі (п. 5.1.9 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» (далі НАПБ А.01.001-2004): "Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж не дозволяється. Винятком можуть бути тимчасові ілюмінаційні установки і електропроводки, які живлять місця проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт. Не дозволяється прокладання проводів і кабелів (за винятком тих, що прокладаються у сталевих трубах) безпосередньо поверхнею металевих панелей та плит з полімерними утеплювачами, а також установлення електричних апаратів, щитів тощо ближче 1 м від указаних конструкцій. У місцях перетинання обгороджувальних конструкцій електричними комунікаціями повинні передбачатися металеві гільзи з ущільненням негорючими матеріалами»);З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях заготівельної дільниці, чоловічої та жіночої роздягалень, дільниці засвічування, складу готової продукції № 1 та № 2, топочної пластиліну, варочного цеху - виробничого корпусу та в приміщеннях кабінету бухгалтерії, підвального поверху, роздягальні столярного цеху - адміністративно-виробничого корпусу не здійснені за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (п. 5.1.7 НАПБ А.01.001-2004: «З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо);Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Струм втрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів»); Горючі матеріали в приміщеннях виробничого та адміністративно - виробничого корпусів складуються на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами (п. 5.1.29 НАПБ А.01.001-2004:Не дозволяється:складування горючих матеріалів на відстані 1 м від електроустаткування та під електрощитами;...»); В приміщеннях топочної, печатної дільниці та дільниці порізки - виробничого корпусу, а також в приміщеннях столярного цеху - адміністративно-виробничого корпусу та приміщенні прохідної електророзетки встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням піл них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м. (п. 5.1.27 НАПБ А.01.001-2004: «Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати можуть встановлюватися на горючі основи (конструкції) лише з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м. Також слід захищати електровироби (розетки, вимикачі тощо), вбудовані в конструкції з горючих матеріалів (окрім матеріалів груп горючості Г1, Г2), якщо технічні умови на ці вироби не допускають монтаж безпосередньо на горючих основах з матеріалів груп горючості ГЗ, Г4.»).

Також, у всіх будівлях підприємства електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснюючими написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (п. 5.1.22 НАПБ А.01.001-2004: «Електрошафи, розміщені в коридорах, у вестибюлях, холах, фойє, на інших шляхах евакуації, повинні бути замкненими. Електрощити, групові електрощитки необхідно оснащувати схемою підключення споживачів з пояснюючими написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки)»);У приміщенні печатної дільниці прокладання проводів (кабелів) поверхнею горючих основ виконано з порушенням вимог ПУЕ (п. 5.1.15 НАПБ А.01.001-2004: «Прокладання проводів (кабелів) поверхнею горючих основ (конструкціях, деталях), улаштування вводів у будівлі повинно здійснюватися згідно з ПУЕ та ДНАОП 0.00-1.32-01 (У0272203-01). У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0.01 м. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 м. У разі схованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу. Після закінчення прокладання складається акт проведення схованих робіт.» ;В приміщенні складу готової продукції № 1 - виробничого корпусу; у підвальних приміщеннях - адміністративно-виробничого корпусу та у складі готової продукції (який знаходиться біля прохідної) використовуються світильники з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) (п. 5.1.29 НАПБ А.01.001-2004: «Не дозволяється: проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами паливно-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів; відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках; експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими струмопровідними жилами; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок;застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером. тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів;застосування в пожежонебезпечних зонах складських приміщень люмінесцентних світильників з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;залишення без догляду при виході з приміщення, квартири увімкнених в електромережу нагрівальних приладів, телевізорів, радіоприймачів тощо; складування горючих матеріалів на відстані 1 м. від електроустаткування та під електрощитами;використання роликів, вимикачів, штепсельних розеток для підвішування одягу й інших предметів; заклеювання ділянок електропроводки папером, горючими тканинами;застосування для електромереж радіо- та телефонних проводів; використання побутових електронагрівальних приладів (прасок, чайників, кип'ятильників тощо) без негорючих теплоізоляційних підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування не передбачено технологічним процесом або заборонено цими Правилами (пункт 5.1.17 розділу 7), іншими нормативними документами чи власником підприємства;відкрито прокладати в сходових клітках і в об'ємі внутрішніх евакуаційних сходів електропроводи і кабелі, у тому числі в трубах із горючих та важкогорючих матеріалів згідно з ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрьівоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методи их определения", незалежно від їхнього призначення і напруги;заклеювати шпалерами відкрито прокладені електропроводи і кабелі.»

Актом перевірки зафіксовано, що у приміщенні топочної пластиліну у виробничому корпусі, складі готової продукції (який знаходиться біля прохідної) та у приміщенні прохідної світильники підвішено безпосередньо на струмопровідні проводи (п. 5.1.29 НАШ А.01.001-2004: «Не дозволяється:проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами паливно-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів;відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках; експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими струмопровідними жилами;застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів;застосування в пожежонебезпечних зонах складських приміщень люмінесцентних світильників з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;залишення без догляду при виході з приміщення, квартири увімкнених в електромережу нагрівальних приладів, телевізорів, радіоприймачів тощо;складування горючих матеріалів на відстані 1 м. від електроустаткування та під електрощитами;використання роликів, вимикачів, штепсельних розеток для підвішування одягу й інших предметів; заклеювання ділянок електропроводки папером, горючими тканинами;застосування для електромереж радіо- та телефонних проводів; використання побутових електронагрівальних приладів (прасок, чайників, кип'ятильників тощо) без негорючих теплоізоляційних підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування не передбачено технологічним процесом або заборонено цими Правилами (пункт 5.1.17 розділу 7), іншими нормативними документами чи власником підприємства;відкрито прокладати в сходових клітках і в об'ємі внутрішніх евакуаційних сходів електропроводи і кабелі, у тому числі в трубах із горючих та важкогорючих матеріалів згідно з ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрьівоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методи их определения", незалежно від їхнього призначення і напруги;заклеювати шпалерами відкрито прокладені електропроводи і кабелі.» - пункт 25 Акту.

Матеріалами справи підтверджено, що лінії живлення до кожного побутового кондиціонера в приміщенні дільниці порізки - виробничого корпусу, а також у приміщенні бухгалтерії, економістів та комерційного відділу - адміністративно-виробничого корпусу не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту (п. 5.3.15 НАПБ А.01.001-2004: «Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера групи необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів»).Порушення в утриманні та експлуатації електромереж і електрообладнання, створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії, що може призвести до загибелі і травмування людей.

Небезпека виникнення пожеж при експлуатації несправних або таких, що не відповідають вимогам пожежної безпеки електроустановок пояснюється наявністю горючої ізоляції електромереж, машин, апаратів, наявністю джерел запалювання, а також кисню, який знаходиться у повітрі (чи іншого окисника). Джерелом запалення можуть бути: короткі замикання електропроводів в машинах і апаратах, перевантаження провідників, електричні дуги, великі перехідні опори, вихрові струми і та ін.

Короткі замикання виникають в результаті порушення ізоляції в електричних проводах, кабелях, машинах і апаратах. Небезпека полягає в тому, що струм при короткому замиканні досягає десятків і сотень ампер. При цьому виділяється велика кількість тепла і загоряється ізоляція, плавиться метал з викиданням в навколишнє середовище іскор, які спроможні викликати пожежу.

При перевантаженні проходить швидке теплове старіння ізоляції, що також приводить до пожежі. Перехідні опори виникають при поганих контактах в місцях з'єднання, внаслідок чого відбувається сильний місцевий нагрів і спалахування ізоляційних матеріалів. Іскріння спостерігається при розмикання електричного кола під навантаженням, пробою ізоляції між провідниками, наявності поганих контактів у місцях з'єднання проводів.

На шляхах евакуації з цеху висічки, чоловічої роздягальні, дільниці засвічування, варочного цеху у виробничому корпусі; з цеху збирання «ГУАШ» та роздягальні столярного цеху адміністративно-виробничого корпусу влаштовано перепади висот (виступи та пороги) (п. 4.3.1 НАПБ А.01.001-2004 «Евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм», п. 4.3.11 НАПБ А.01.001-2004: «Не допускається:улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей, п. 5.29 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»: «На підлозі на шляху евакуації не допускається влаштовувати перепади висот і виступи, за винятком:а) перепаду висот, на якому влаштовано пандус з ухилом не більше як1:6;б) перепаду висот понад 45 см, на якому влаштовані сходи, що мають не менше 3-х східців і огородження з поручнями;в)порогів, які влаштовуються в евакуаційних виходах і мають висоту не більш як 0,05 м») .

Також, ширина евакуаційних дверей з приміщень жіночих роздягалень та дільниці упаковки - виробничого корпусу, а також з приміщення роздягальні столярного цеху - адміністративно-виробничого корпусу - менше 0.8 м. (п. 4.3.1 НАШ А.01.001-2004 «Евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм», п. 5.16 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»: «Висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення встановлюється відповідними НД. ГІри цьому висота цих виходів повинна бути не меншою за 2,0 м, а ширина - 0,8 м») .

Встановлено, що висота евакуаційних дверей з приміщень жіночих роздягалень та дільниці упаковки - виробничого корпусу, а також з приміщення роздягальні столярного цеху - адміністративно-виробничого корпусу - менше 2 м. (п. 4.3.1 НАПБ А.01.001-2004 «Евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм», п. 5.16 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»: «Висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення встановлюється відповідними НД. При цьому висота цих виходів повинна бути не меншою за 2,0 м, а ширина - 0,8 м») ;Шляхи евакуації з приміщень жіночих роздягалень в коридорі виробничого корпусу захаращено меблями, устаткуванням та різними матеріалами (п. 4.3.11 НАПБ А.01.001-2004: «Не допускається:- захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші і площадки, вестибюлі, холи, тамбури тощо) меблями, обладнанням, різними матеріалами та готовою продукцією, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину») .

Запасні евакуаційні виходи з приміщень першого поверху виробничого корпусу замкнено на запори, що важко відчиняються зсередини (п. 4.3.11 НАПБ А.01.001-2004: «Не допускається:забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель;...») - пункт 19 Акту.

Двері на шляху евакуації з приміщення чоловічої роздягальні - виробничого корпусу та з коридору адміністративних приміщень - адміністративно-виробничого корпусу виконано такими, що відчиняються не в напрямку виходу з будівлі (приміщення) (п. 4.3.4 НАПБ А.01.001-2004: «Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення у разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік, а також у санвузлах, з балконів, лоджій, площадок зовнішніх евакуаційних сходів (за винятком дверей, що ведуть у повітряну зону незадимлюваної сходової клітки).

При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.») .

В коридорі що веде з приміщення дільниці засвічування - виробничого корпусу та в коридорі офісної частини - адміністративно-виробничого корпусу на шляхах евакуації облицювання стін виконано з горючого матеріалу (п. 4.3.1 НАПБ А.01.001-2004 «Евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм», п. 4.3.11 НАПБ А.01.001-2004: «Не допускається:застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня вогнестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стель, а також сходів та сходових площадок;...»);У приміщеннях першого поверху виробничого корпусу на вікнах встановлені ґрати, які не розкриваються, розсуваються та не знімаються (п. 4.2.14 НАПБ А.01.001-2004: «У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат, останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті)»);У виробничому та адміністративно-виробничому корпусах евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні, підключеним до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або таким, що переключається на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення (п. 4.3.9 НАПБ А.01.001-2004: «У готелях, театрально-видовищних, лікувальних закладах, приміщеннях інших громадських і допоміжних будівель, де можуть перебувати одночасно більше 100 осіб, у виробничих приміщеннях без природного освітлення за наявності більше 50 працівників (або якщо площа перевищує 150 м2), а також в інших випадках, зазначених у нормативно - правових документах, евакуаційні виходи повинні бути позначені світловими покажчиками з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення. Світлові покажчики "Вихід" повинні постійно бути справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях (залах) їх слід вмикати на весь час перебування людей (проведення заходу).») ;З кожного поверху адміністративно виробничого корпусу не передбачено не менше двох евакуаційних виходів (п. 4.3.1 НАПБ А.01.001- 2004: «Евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд;Ручний пожежний сповіщувач в проміжному складі встановлено на висоті більше 1,6 м. від рівня підлоги (п. 6.1.17 ІіАПБ А.01.001-2004: «Пожежні сповіщувачі слід установлювати відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів і технічної документації заводів- виробників. Сповіщувачі повинні бути захищені від механічних пошкоджень та несанкціонованих спрацювань. Заходи захисту не повинні впливати на їх працездатність.Ручні пожежні сповіщувачі можуть установлюватися як окремо, так і разом з автоматичними пожежними сповіщувачами.», додаток А, розділ А.

Також, всі приміщення будівлі адміністративно-виробничого корпусу не обладнані установками автоматичної пожежної сигналізації (п. 6.1.2 НАПБ А.01.001-2004: «Будівлі, приміщення та споруди повинні обладнуватися зазначеними установками відповідно до чинних нормативно-правових актів, які в установленому порядку узгоджені з органами державного пожежного нагляду. Апаратура й обладнання, що входять до складу установок, повинні відповідати чинним стандартам, технічним умовам, документації заводів- виробників, мати сертифікат якості і бути без дефектів», додаток В «Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню системами автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння і тип системи передавання тривожних сповіщень» ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту») - пункт 29 Акту.

Відсутність (невідповідність) на об'єкті установок автоматичної пожежної сигналізації перешкоджає швидкому виявленню та гасінню пожежі, повідомленню (оповіщенню) про неї, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії виникнення пожежі. Крім того робота системи сповіщення, яка вказує порядок і шляхи евакуації, сприяє організованому руху людей під час евакуації та запобігає виникненню паніці.

Дерев'яні конструкції покрівлі у всіх будівлях не піддано вогнезахисній обробці вогнезахисним складом (п. 4.2.6 НАПБ А.01.001-2004: «Дерев'яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, повинні піддаватися вогнезахисній обробці, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, вбудованих меблів, стелажів, якщо в будівельних нормах не зазначені інші вимоги. Пошкодження вогнезахисних покриттів (штукатурки, спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо) будівельних конструкцій, горючих оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів, повітроводів, металевих опор та перегородок повинні негайно усуватись.

Після виконання вогнезахисних робіт підрядною організацією за участю замовника має бути складений акт про виконані роботи. Після закінчення термінів дії обробки (просочення) та у разі втрати або погіршання вогнезахисних властивостей обробку (просочення) треба повторити. Перевірку стану вогнезахисної обробки (просочення) слід проводити не менше одного разу на рік зі складанням акта перевірки») .

По поверхні дерев'яних конструкцій полум'я може розповсюджуватися зі швидкістю до 2 м/хв. Межа розповсюдження вогню по дерев'яних горизонтальних конструкціях - більше 25 см, а по вертикальних конструкціях - більше 40 см. Вогнезахисний ефект від просочування деревини антипіренами полягає у тому, що при нагріванні розкладається не тільки деревина, але й матеріал яким вона просочена, внаслідок чого утворюються негорючі з'єднання і зменшують кількість горючих продуктів, які утворюються при розкладанні деревини.

Відсутність вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій не дозволить зменшити межу розповсюдження вогню по ним та призведе до швидкого їх руйнування, що у свою чергу може унеможливити безпечну евакуацію людей.

Отвори у протипожежних перешкодах між приміщеннями: заготівельної дільниці та складу; печатної дільниці та комори № 1; цеху упаковки та складу готової продукції; толочної пластиліну та варочного цеху виробничого корпусу не обладнані захисними пристроями (протипожежними дверима) проти поширення вогню та продуктів горіння, (п. 4.2.4 НАПБ А.01.001-2004: «Отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо) проти поширення вогню та продуктів горіння.

Сполучення шахти ліфту (вантажного підіймача) з підвальним поверхом у адміністративно-виробничому корпусі не виконано через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря під час пожежі, (п. 4.2.4 НАПБ А.01.001-2004: «Отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо) проти поширення вогню та продуктів горіння.)

Також встановлено, що приміщення підвального поверху адміністративно-виробничого корпусу не мають люків чи вікон розміром 0,9 х 1,2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі), або спеціальної системи димовидалення (п. 4.2.14 НАПБ А.01.001-2004: «Складські приміщення (відсіки), розташовані в підвальних або цокольних поверхах, повинні мати люки чи вікна розміром 0,9x1,2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі), які влаштовуються відповідно до вимог будівельних норм.

Пожежні крани у виробничому корпусі не розміщені у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання .

Пожежні крани у виробничому корпусі не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, а також важелем для полегшення відкривання вентиля (п. 6.3.2.3 НАПБ А.01.001-2004: «Кожен пожежний кран має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.

Будівлю адміністративно-виробничого корпусу та складу готової продукції № 2 не обладнано внутрішнім протипожежним водогоном.

Не проведено технічне обслуговування і перевірка на працездатність пожежних кранів у виробничому корпусі шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, (п. 6.3.2.6 НАПБ А.01.001-2004: «Пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

Вогнегасники у приміщеннях виробничого та адміністративно - виробничого корпусів не встановлені у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі, шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (п. 6.4.15 НАПБ А.01.001- 2004: «Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від попадання прямих сонячних променів та безпосередньої (без загороджувальних щитків) дії опалювальних та нагрівальних приладів.»

Не проведено технічне обслуговування існуючих вогнегасників у відповідності до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 152 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги» .

Не проведено технічне обслуговування існуючих вогнегасників у відповідності до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 152 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги» .

Будівлі та приміщення не забезпечені в повному обсязі первинними засобами пожежогасіння, згідно норм належності (п. 6.4.8 НАПБ А.01.001- 2004: «Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Наявні пожежні щити (стенди) не укомплектовано первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (п. 6.4.11 НАПБ А.01.001- 2004: «Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих.

Не проведено очищення повітроводів системи вентиляції від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень з реєстрацією результатів огляду у спеціальному журналі (п. 5.3.7 НАГІБ А.01.001-2004: «Вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітроводи повинні регулярно очищатися від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищення вентиляційного обладнання повинні проводитися за графіком, затвердженим адміністрацією об'єкта. Результати огляду обов'язково заносяться до спеціального журналу»).

Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових тощо) не розроблена інструкція, в якій необхідно визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання засобів протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб адміністрації має бути викликаний в нічний час у разі пожежі (п. 3.11 НАПБ А.01.001-2004).

Керівником підприємства не визначено обов'язки посадових осіб (у тому числі заступників керівника) щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту (п. 3.2 НАПБ А.01.001-2004: «Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб (у тому числі заступників керівника) щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

З працівниками підприємства не проведені інструктажі з питань пожежної безпеки (п. 3.18 НАПБ А.01.001-2004: «Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі). Протипожежні інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний на робочому місці, позаплановий та цільовий.

Також, на території підприємства на видних місцях не встановлені таблички із зазначенням порядку виклику пожежної охорони, знаки місць розміщення первинних засобів пожежогасіння, схема руху транспорту, в якій слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів (п. 4.1.17 НАПБ А.01.001- 2004)

Територія підприємства не очищена від відходів виробництва, тари та іншого сміття (п. 4.1.1 НАПБ А.01.001-2004: «Територія підприємств, ділянок, що межують з житловими будинками, дачними та іншими будівлями, протипожежні розриви між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні постійно утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця») - пункт 33 Акту.

У всіх складських приміщеннях продукція зберігається навалом та впритул до приладів і труб опалення ( п.7.10.1.14 НАГІБ А.01.001-2004: «У складських приміщеннях не дозволяється: зберігання продукції навалом та впритул до приладів і труб опалення ...») - пункт 22 Акту.

Джерела запалювання, які зустрічаються у виробничих умовах різні як за природою свого утворення, так і за запасом енергії. Велика доля пожеж виникла внаслідок появи джерела запалювання, наявність якого не викликана нормальною роботою виробництва. Поява більшості із них пов'язана з так званим «людським фактором» - порушенням протипожежного режиму, пошкодженням виробничої апаратури, допоміжних пристроїв та електрообладнання, з недостатнім знанням пожежонебезпечних властивостей обробляючих речовин і матеріалів які обробляються.

У складі готової продукції (який знаходиться біля прохідної) стелажі виконано з горючих матеріалів без забезпечення проходів між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м. ( п.7.10.1.4 НАПБ А.01.001-2004: «У складських приміщеннях, розташованих у будівлях будь-якого ступеня вогнестійкості, допускається виконувати стелажі з горючих матеріалів висотою не більше 3 м із забезпеченням проходів між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м. Конструкції стелажів (у тому числі полиці) висотою більше 3 м мають виконуватися з негорючих матеріалів...»)

Суд вказує, що статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено підстави для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а саме: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду - щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно ч.2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

А відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що зазначений закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч 4. статті 5 цього Закону виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать; підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до вимог пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України "пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю".

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Суд погоджується з доводами позивача, що вказані в адміністративному позові порушення, які при виникненні пожеж (надзвичайних ситуацій) не забезпечать безпеку людей (як персоналу об'єкту, так і іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), оскільки пожежа може виникнути на об'єкті з причини порушення вимог пожежної безпеки безпосередньо персоналом об'єкту (необережне поводження з вогнем, паління, занесення відкритого вогню, проведення вогневих і зварювальних робіт, підпали, тощо).

Ураховуючи те, що відповідачем не усунуті порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд вважає, що є всі підстави для зупинення експлуатації нежитлових приміщень ТОВ «Міцар» .

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного , керуючись ст. 19 Конституції України,ст. 9,11,94, 159,160-163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області задовольнити до товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар" - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар" (м.Харків, вул. Текстильна,2, код ЄДРПОУ 25187488) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію нежитлових приміщень, які використовує для ведення підприємницької діяльності ТОВ «Міцар», за адресою: м. Харків, вул. Текстильна, 2, зупинити повністю, у зв'язку з чим зобов'язати ТОВ «Міцар» негайно припинити експлуатацію вказаних нежитлових приміщень з метою проведення в них будь якої діяльності не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч. 12 ст. 183-2 КАС України він має право подати заяву про скасування цих заходів реагування, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Постанова суду підлягає негайному виконанню. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Зінченко А.В.