Рішення

від 08.04.2014 по справі 906/261/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" квітня 2014 р. Справа № 906/261/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Ковальчуку Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги №16/08/13 від 16.08.2013, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 22.12.2010;

від відповідача: не з'явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта-Транс" (с.Копилів, Макарівського району, Київської області)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (с.Пряжів Житомирської області)

про стягнення 31002,44грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 31002,44грн, з яких: 29000,00грн заборгованості, 2002,44грн 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачами взятих на себе зобов'язань, передбачених договором на виконання перевезень вантажу автомобільним транспортом №070411 від 07.04.2011, в частині сплати за надані позивачем послуги у встановлений договором строк.

Представник позивача в судовому засіданні 08.04.2014 підтримав позовні вимоги та подав письмові пояснення за вх. №4920/14 від 08.04.2014 з додатками, в яких надав обґрунтування вимог про стягнення з відповідача 3000,00грн витрат на оплату послуг адвоката та просить суд у випадку задоволення позовних вимог стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00грн витрат на послуги адвоката.

Представник відповідача в судове засідання 08.04.2014 не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 25.03.2014 не виконав.

Статтею 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Слід зазначити, що відповідач про розгляд справи призначеної на 25.03.2014 повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 30, 33), разом з тим вимог ухвали суду від 06.03.2014 не виконав, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Враховуючи строк розгляду справи та зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алта-Транс" - виконавець (позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 - експедитор (відповідач у справі) укладений договір на виконання перевезень вантажу автомобільним транспортом №070411 (а.с. 11, 12).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ч.1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п.1.3 зазначеного договору, відповідач зобов'язався пред'явити, а позивач прийняти до перевезення вантажу у об'ємах, узгоджених сторонами.

На виконання умов зазначеного договору та за заявками від 08.04.2011 та від 20.04.2011 (а.с. 15, 18), позивач надав відповідачу послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 29000,00грн, що підтверджується актами виконання робіт: №104 від 13.04.2011, № 124 від 27.04.2011 (а.с. 14, 17).

В пункті 4.1 договору сторони погодили, що розмір та строки оплати за виконання перевезення, у тому числі і додаткові, обумовлені у розділі 5 даного договору, визначається сторонами у заявках на перевезення вантажу.

Згідно заявок від 08.04.2011 та від 20.04.2011 (а.с. 15,18) сторони встановили, що оплата проводиться протягом 14 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом 14 банківських днів після отримання оригіналів документів, а саме: за виконані роботи по акту виконання робіт №104 від 13.04.2011 - 06.05.2011, за виконані роботи по акту виконання робіт № 124 від 27.04.2011 - 20.05.2014. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.

За даними позивача, відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем за отримані послуги в сумі 29000,00грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2011 та 06.06.2011, тобто до пред'явлення позову до суду (згідно поштового штемпелю на поштовому конверті (а.с. 29) позовна заява була відправлена на адресу суду 27.02.2014), відповідач перерахував позивачу 8000,00грн боргу, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків підписаний представником позивача та скріплений печаткою (а.с. 50).

Таким чином, станом на день пред'явлення позову до суду, заборгованість відповідача перед позивачем складає 21000,00грн.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 7) позивач нарахував відповідачу 3% річних в загальній суму 2002,44грн, з яких: на заборгованість по акту виконання робіт №104 від 13.04.2011 за період з 28.04.2011 по 19.08.2013 в сумі 1038,12грн, на заборгованість по акту виконання робіт №124 від 27.04.2011 за період з 02.05.2011 по 19.08.2013 в сумі 964,32грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми 3% річних, не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача встановлено протягом 14 банківських днів після отримання оригіналів документів, а саме: за виконані роботи по акту виконання робіт №104 від 13.04.2011 - 06.05.2011, за виконані роботи по акту виконання робіт № 124 від 27.04.2011 - 20.05.2014 та не врахувавши часткову оплату, про що зазначалось вище.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних на заборгованість за виконані роботи по акту виконання робіт №104 від 13.04.2011 за період з 06.05.2011 по 19.08.2013, на заборгованість за виконані роботи по акту виконання робіт № 124 від 27.04.2011 за період з 20.05.2011 по 19.08.2011.

На заборгованість за виконані роботи по акту виконання робіт №104 від 13.04.2011 за період з 06.05.2011 по 19.08.2013:

- за період з 06.05.2011 по 31.12.2011 (7000,00 (сума боргу) х 3% х 240 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2011 році) = 138,08грн;

- за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 (7000,00 х 3% х 366 : 366 (кількість днів у 2012 році) = 210,00грн;

- за період з 01.01.2013 по 19.08.2013 (7000,00 х 3% х 231 : 365 (кількість днів у 2013 році) = 132,90грн.

Отже, 3% річних на заборгованість за виконані роботи по акту виконання робіт №104 від 13.04.2011 за період з 06.05.2011 по 19.08.2013 складає 480,98грн.

На заборгованість за виконані роботи по акту виконання робіт № 124 від 27.04.2011 за період з 20.05.2011 по 19.08.2011:

- за період з 20.05.2011 по 31.12.2011 (14000,00 (сума боргу) х 3% х 226 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2011 році) = 260,05грн;

- за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 (14000,00 х 3% х 366 : 366 (кількість днів у 2012 році) = 420,00грн;

- за період з 01.01.2013 по 19.08.2013 (14000,00 х 3% х 231 : 365 (кількість днів у 2013 році) = 265,81грн.

Отже, 3% річних на заборгованість за виконані роботи по акту виконання робіт № 124 від 27.04.2011 за період з 20.05.2011 по 19.08.2011 складає 945,86грн.

За таких умов, загальна суму сума 3% річних складатиме 1426,84грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 22426,84грн, з яких: 21000,00грн заборгованості, 1426,84грн 3% річних. В частині стягнення 8000,00грн заборгованості та 575,60грн 3% річних в позові необхідно відмовити.

Крім того, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача 3000,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до приписів ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом ч.3 ст.48 та ч.5 ст.49 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п.1 ст.1 та ч.1 ст.66 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). З наведеним узгоджується позиція, викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України".

Як зазначається в п.п. 6.3 п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПК України», відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладання на іншу сторону зазначених сум.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст.14 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.

11.01.2013 зареєстровано як юридичну особу Адвокатське бюро "Романа Ганенка", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб від 15.01.2013 (а.с. 54).

Відповідно до п. 4.2 Статуту часником бюро є ОСОБА_1 (а.с. 57).

З матеріалів справи вбачається, що 16.08.2013 між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро "Романа Ганенка" (бюро) укладено договір №16/08/13 про надання правової допомоги та додаткова угода №1 від 16.08.2013 (а.с. 20, 21).

Відповідно до п.2.2 договору №16/08/13 від 16.08.2013 для виконання доручення клієнта щодо представництва його інтересів бюро залучає адвоката ОСОБА_1

За надання правової допомоги по справі щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за договором №070411 на виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 07.04.2011, позивач сплачує бюро гонорар в розмірі 3000,00грн (п.1 додаткової угоди).

Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 (а.с. 22), витяг з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с. 61), договір про надання правової допомоги підтверджують факт того, що послуги надавались саме адвокатом.

Як зазначає позивач згідно рахунків: №2 від 16.08.2013 та №3 від 01.04.2014 (а.с. 64, 65) Адвокатським бюро "Романа Ганенка" надано позивачу послуги на суму 3000,00грн.

Водночас як вбачається з виписки по рахунку позивач сплатив Адвокатському бюро "Романа Ганенка" 2000грн. (а.с. 52).

Суд, дослідивши обставини справи, та оцінивши надані заявником докази, дійшов висновку, що витрати позивача на оплату послуг адвоката підлягають стягненню в розмірі 1000грн з відповідача.

Судовий збір, відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, ч.2 ст. 625, ч.ч.1,2 ст.908, ч.1 ст.909 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта-Транс", 08033, Київська область, Макарівський район, с.Копилів, вул. Копилівська, 9, ідентифікаційний код 33016211 - 21000,00грн заборгованості, 1426,84грн 3% річних, 1827,00грн витрат по сплаті судового збору, 1000,00грн витрат на оплату послуг адвоката.

3. В частині стягнення 8000,00грн заборгованості та 575,60грн 3% річних в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.04.14

Суддя Шніт А.В.

1-до справи;

2-відповідачу (рек. з повід.).