Рішення

від 27.03.2014 по справі 910/24650/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24650/13 27.03.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк"

про розірвання договору та стягнення 39 170,77 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача: Орлова О.В. - за дов.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" про розірвання договору та стягнення 39 170,77 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.01.2014 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 21.01.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному, справу передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою від 21.01.2014 р. суддя Літвінова М.Є. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 06.02.2014 р.

23.01.2014 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі та відзив на позов.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 27.01.2014 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Домнічевій І.О.

06.02.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Ухвалою від 06.02.2014 р. розгляд справи відкладено на 11.03.2014 р.

11.03.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові пояснення по справі.

Ухвалою від 11.03.2014 р. розгляд справи відкладено на 27.03.2014 р.

В судовому засіданні 27.03.14 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.11.1999 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №1435 на розрахунково-касове обслуговування (надалі - Договір), згідно якого у TOB «НОВА» відкрито розрахунковий рахунок №26004031018001.

В п. 1.1 Договору сказано, що у відповідності до цього Договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок для здійснення розрахункових, касових та інших операцій в національній валюті.

Згідно п. 1.2 Договору операції по зазначеному рахунку проводяться у відповідності з чинним законодавством України, нормативними актами Національного Банку України та цим Договором.

Відповідно до п. 3.1 пп. а) Договору, Банк зобов'язується проводити за дорученням Клієнта розрахункові, касові та інші операції по відкритому рахунку клієнта з 9-00 до 16-00.

Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 3 статті 1068 Цивільного кодексу України встановлено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Як підтверджується матеріалами справи, в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору відповідачем, за наявності грошових коштів на рахунку позивача в розмірі 33 102,08 грн., що підтверджується випискою з рахунку, не виконано розпорядження позивача про перерахування грошових коштів на загальну суму 32 982,00 грн. за реквізитами, вказаними в платіжному дорученні № 719 від 30.05.2013 р.

Доказів на підтвердження виконання відповідачем станом на час прийняття рішення розпорядження позивача про перерахування грошових коштів в розмірі 32 982,00 грн. за платіжним дорученням матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку розривається з заявою клієнта у будь-який час.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, надаючи 30.05.2013 року платіжне доручення про перерахування грошових коштів в розмірі 32 982,00 грн. банку на виконання позивач розраховував, що відповідно до умов Договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 1435 та згідно з нормами ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України його розпорядження про перерахування грошових коштів буде виконане в день надходження розрахункового документа, проте станом на час прийняття рішення вказане розпорядження позивача відповідачем не виконано, що є істотним порушенням умов Договору, отже вимога позивача про розірвання Договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 1435 визнається судом правомірною та такою що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Статтею 1075 Цивільного кодексу України передбачено, що залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Пунктом 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління НБУ № 492 від 12 листопада 2003 року, встановлено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта.

Зважаючи на невиконання відповідачем розпорядження про перерахування грошових коштів в розмірі 32 982,00 грн. позивачем направлено відповідачу заяву від 20.06.2013 року з вимогою виконати платіжне доручення №719 від 30.05.14р., та закрити рахунок позивача у відповідача.

В порушення приписів ст. 1075 Цивільного кодексу та пункту 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління НБУ № 492 від 12 листопада 2003 року, відповідачем не перераховано на вказаний позивачем рахунок грошові кошти та не закрито рахунок позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зважаючи на наведене вище, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність на рахунку позивача грошових коштів достатніх для виконання розпорядження про списання станом на момент його подання та відсутність обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем належним чином умов Договору щодо виконання розпорядження позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача 33 102,08 грн. боргу, оскільки саме вказана сума залишилась на рахунку позивача, що підтверджується випискою з рахунку.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 6 068,69 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором за період з 30.05.13 р. до 30.11.13 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Згідно з п. 32.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Таким чином, згідно з розрахунком позивача, перевіреним судом, за порушення зобов'язання за договором за період з 30.05.13 р. до 30.11.13 р. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в розмірі 6 068,69 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частинами 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з підстав їх необґрунтованості та невідповідності фактичним обставинам справи.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати Договір № 1435 на розрахунково-касове обслуговування від 26.11.1999 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВА" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 91 А, код ЄДРПОУ 30578379) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Інтербанк" (03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 27, код ЄДРПОУ 14358604).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" (03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 27, код ЄДРПОУ 14358604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 91 А, код ЄДРПОУ 30578379) 33 102 грн. (тридцять три тисячі сто дві) грн. 08 коп. боргу, 6 068 ( шість тисяч шістдесят вісім) грн. 69 коп. пені, 2 867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн.. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 31.03.2014

Суддя І.О.Домнічева