Рішення

від 10.04.2014 по справі 909/245/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2014 р. Справа № 909/245/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , при секретарі судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Калуського міжрайонного прокурора м.Калуш, проспект Л.Українки, 16 б в особі Калуської міської ради(орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах) м.Калуш, вул. І.Франка, 1 в особі Фонду комунальної власності територіальної громади м.Калуша, вул. Підвальна, 20, м.Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Стелс ЛТД" проспект Л.Українки, 1/69, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень у розмірі 10 543, 26 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Шуляр І.В., представник, посвідчення № 122, довіреність № 01-04/1-2/59 від 01.04.14

від прокуратури: Аверкова Н.О, посвідчення № 015218 від 13.02.14

від відповідача представники не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

Калуський міжрайонний прокурор в особі Калуської міської ради (орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах) в особі Фонду комунальної власності територіальної громади м.Калуша звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Стелс ЛТД" про стягнення заборгованості в сумі 10543,26грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору оренди нежитлових приміщень №201 від 11.02.08 щодо сплати орендної плати та обґрунтовано положеннями статей 17, 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" 509, 526, 530, 610, 541, 549 Цивільного та 193 Господарського кодексів України.

Керуючись ч.3 ст.2 ГПК України, Калуський міжрайонний прокурор в позовній заяві №78-900-вих-14 від 11.03.14 (вх.№3582/14 від 13.03.14) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту. Тому, у відповідності до ч.1 ст.2 ГПК України, слід вважати, що прокурор з вимогами, викладеними в позові, звернувся до господарського суду в інтересах держави на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України представництва.

Представники позивача та прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки уповноваженого представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлений ухвалами суду від 14.03.14 та 25.03.14, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3015390 (вручено відповідачу 17.03.14) та відміткою відділу документального забезпечення суду на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі та ухвал про відкладення розгляду справи, відзиву на позов не подав.

На момент винесення судом рішення заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представників позивача та прокурора, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

11.02.08 між Фондом комунальної власності територіальної громади м.Калуша (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Стелс ЛТД" укладено договір оренди нежитлових приміщень №201. За умовами даного договору орендодавець зобов"язався передати, а орендар, в свою чергу, -прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 81 кв.м, розташовані в будинку на проспекті Л.Українки, 1(п.1.1 договору).

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні", сторони погодили, що термін договору - до 11 лютого 2013. Згідно п.6.6 даного договору та ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктами 3.4, 4.3.3 спірного договору сторони погодили, що орендар зобов"язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату згідно розділу 3 даного договору, шляхом перерахування на рахунок орендодавця не пізніше 25 числа за поточний місяць.

В порушення визначеного умовами договору обов"язку відповідач зобов"язання щодо орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору оренди №201 станом на 09.02.14 становить 10196,70грн. і підтверджується розрахунком заборгованості, наявним в матеріалах справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано.

У зв"язку з порушенням відповідачем договірних зобов"язань щодо оплати поставленого позивачем товару, керуючись умовами спірного договору та нормами чинного законодавства, позивачем нараховано 346,56грн. пені за період 01.09.13 - 09.02.14.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Водночас, на спірні правовідношення поширюється також дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до вимог, передбачених статтями 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що істотною умовою договору є орендна плата.

Статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об"єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови п.3.4 спірного договору граничний термін сплати орендної плати - не пізніше 25 числа за поточний місяць.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем своїх зобов"язань, вимога позивача щодо стягнення 10196,70грн. основного боргу обґрунтована та підлягає до задоволення.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України унормовано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу ч. 2 статті 343 Господарського Кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Укладаючи договір, сторони дійшли згоди відносно забезпечення виконання відповідачем грошових зобов'язань пенею та погодили строк її нарахування: за прострочення терміну сплати орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п.5.2 договору).

Позивачем нараховано 346,56грн. пені за період 01.09.13 - 09.02.14.

Керуючись частиною 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійснених позивачем нарахувань, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом перевірено правильність нарахованих позивачем сум та задоволено пеню у повному обсязі, оскільки наявний в матеріалах справи розрахунок позивача є арифметично вірним.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона по справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 22, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

З врахуванням наведених обставин по справі позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, у відповідності до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 2, 3, 10, 19, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 626, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67, 174, 285 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 35, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Калуського міжрайонного прокурора м.Калуша в особі Калуської міської ради(орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах) в особі Фонду комунальної власності територіальної громади м.Калуша до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Стелс ЛТД" про стягнення заборгованості в сумі 10543,26грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Стелс ЛТД"(м.Калуш, проспект Л.Українки , 1/69, код 22175935) на користь Фонду комунальної власності територіальної громади м.Калуша( м. Калуш. вул.Підвальна, 20, код 25668684) 10196,70( десять тисяч сто дев"яносто шість гривень сімдесят копійок) основного боргу та 346,56(триста сорок шість гривень п"ятдесят шість гривень) пені.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Стелс ЛТД"(м.Калуш, проспект Л.Українки , 1/69, код 22175935) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) 1827,00(одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.04.14

Суддя Матуляк П. Я.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"