Рішення

від 07.04.2014 по справі 320/13097/13-ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 07.04.2014

Справа № 320/13097/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 квітня 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.

при секретарі - Макаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ТОВ «Мелітополь - Автотранс» до ОСОБА_1 про стягнення незаконно утримуваних коштів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить поновити строк звернення до суду та стягнути з відповідачки на його користь незаконно утриманні грошові кошти в розмірі 1210 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 229,40 грн.

В судовому засіданні представник позивача Пятенко О.В. наполягає на задоволенні позову та пояснила, що з 01.03.2012 р. по 30.11.2012 р. ОСОБА_1 працювала в ТОВ «Мелітополь - Автотранс» на посаді бухгалтера. 26.10.2012 р. керівництвом підприємства для придбання необхідного для роботи підприємства офісного приладдя ОСОБА_1 були видані грошові кошти в розмірі 1210 грн. Канцелярські товари є невід'ємною складовою будь-якого офісу і створюють умови для робочого процесу, забезпечуючи вагомий внесок в ефективну діяльність організації. Результативність трудового процесу співробітників будь-якої компанії значною мірою залежить від наявності канцтоварів та їх своєчасного оновлення. Видача коштів оформлена видатковим касовим ордером № 9 від 26.10.2012 р., в якому ОСОБА_1 особисто прописом написала розмір ви даної їй на отриманої нею суми, особисто підписалася. До кінця 5 робочого дня, тобто до кінця робочого дня 01.11.2012 р. відповідачка мала звітувати про виконання завдання - закупити необхідні канцтовари, надати чеки, квитанції на підтвердження. ОСОБА_1 мала закупити необхідні канцтовари, а в підтвердження надати чеки та квитанції. Однак, вона цього не зробила. При звільненні з підприємства 30.11.2012 р. відповідачка не пред'явила ані закуплені канцтовари, ані повернула кошти. Підприємство понесло збитки. Сума шкоди, завданої підприємству перевищує розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача Соловей О.М. наполягає на задоволенні позову та пояснила, що шкода підприємству нанесена ОСОБА_1 в листопаді 2012 р. До суду ТОВ «Мелітополь - Автотранс» звернулось в установлені законом строки, а саме 29.11.2013 р. Однак, ухвалою суду від 05.12.2013 р. суд відмовив в прийнятті зустрічного позову до розгляду, оскільки не встановив взаємозв'язку між первісним та зустрічним позовом та роз'яснив право звернутися з даними вимогами в загальному порядку. Ухвала суду від 05.12.2013 р. отримана позивачем 11.12.2013 р. Вважає, що позивачем строк звернення до суду був пропущений з поважних причин, тому просить його поновити.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що позивачем пропущений строк звернення до суду 1 рік з дня виявлення спричиненої працівником шкоди (13,5 місяців). Крім того, видатковий касовий ордер не брав участі в операціях офіційної бухгалтерії ТОВ «Мелітополь - Автотранс», так як видатковий касовий ордер від 26.10.2012 р. на суму 1210 грн. є сфальсифікованим - в частині підстав для отримання грошей. По цьому ордеру вона в кабінеті директора отримала невраховану заробітну платню (частину зарплати в конверті). Процедура отримання зарплати в конверті складалася в проставлені на чистому бланку підпису і суми прописом. Додатково їй було роз'яснено, що підписані видаткові касові ордери не беруть участь в офіціальному бухгалтерському обліку , зберігаються окремо і не будуть використані в шкоду працівникам. Не згода, або відмова від проставленя сум і підпису на чистому бланку автоматично позбавляло її частини заробітної плати. Таким чином, видатковий касовий ордер підписаний нею під впливом обману, навмисного введення її в оману і скоєно під впливом тяжкої обставини (погрози неотримання зарплатні), чим позивач і скористався. Умисел позивача - можливість використання видаткового касового ордеру в судових засіданнях в непередбачених для відповідача ситуаціях. Тому просить відмовити в позовних вимогах позивача.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 позов не визнав та пояснив, що просить застосувати строк позовної давності для звернення до суду з позовом позивачем, оскільки 26.12.2013 р. ухвалою суду було відкрито провадження по справі про стягнення незаконно утримуваних коштів з ОСОБА_1 в розмірі 1210 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпПУ для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Згідно видаткового касового ордеру грошові кошти відповідачці видані в підзвіт 26.10.2012 р. Право звернення до суду у роботодавця виникає з моменту виявлення факту неповернення працівником грошових коштів, а не з дати звільнення працівника 30.11.2012 р. Строки повернення готівкових коштів, отриманих працівником для вирішення виробничо-господарських питань регулюється Положенням № 637 про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 15.12.2004 р. Для визначення строків порушення готівкового обігу застосовується п. 2.11 Положення № 637, в якому сказано, що «видача готівки в підзвіт на господарські потреби дозволяється на строк не більше двох робочих днів , виключаючи день отримання готівки в підзвіт». Таким чином, 30.10.2012 р. є датою, з якої для позивача обчислюється процесуальний строк, встановлений ст. 233 КЗпПУ для звернення з вказаними позовними вимогами до суду. В клопотанні позивача про поновлення строку для звернення до суду позивач вказує, що він звертався до суду з аналогічними позовними вимогами 29.11.2013 р., а вказана дата вже знаходиться за межами річного строку, вказаного в ст. 233 КЗпПУ. Таким чином, на момент звернення до суду позивачем вже був пропущений строк звернення до суду. Просить застосувати строк позовної давності до заявлених позивачем позовних вимог відмовивши в позові.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_5 позов не визнала та пояснила, що позивачем не доказано, що сума вказана в видатковому касовому ордері від 26.10.2012 р. є підзвітною сумою та підлягає поверненню. Вказана сума не відображена роботодавцем в формі 1ДФ за 4 кв. 2012 р. з ознакою доходу 118, як сума не повернена в установлений строк. З даної суми роботодавцем не утриманий підзвітний штраф в розмірі 181,5 грн. ні з зарплати жовтня 2012 р., ні з авансу листопаду 2012 р., ні з суми при проведенні остаточного розрахунку при звільненні. Зарплата за жовтень 2012 р. була перерахована 31.10.2012 р. в розмірі 485,43 грн., аванс в розмірі 565 грн. перерахований 15.11.2012 р. на зарплатну карточку ПриватБанку. До подачі зустрічного позову не зроблено коректування роботодавцем в 1ДФ по 4 кв. 2012 р. і не подано в ДПІ, як помилково не проведена підзвітна сума в звіті, що доказує її відсутність. В видатковому касовому ордері в рядку «Додаток» відсутні підстави для отримання підзвіту (наказ або розпорядження директору) згідно Положення про документальне забезпечення записів в бух обліку № 88 від 24.05.1995 р. п. 2.18. Наданий видатково-касовий ордер не вилучався із архіву офіціальної бухгалтерії жовтня 2012 р., так як не має архівної нумерації і не має відмітки про проведення їх ручної обробки в 1С. Відмітка в первинному документі необхідна для виключення можливості їх повторного використання. В програмі 1С номери регістрів налаштовані автоматично. Номер і дата запису облікового регістру з програми 1С переноситься вручну на бланк первинного документу. Номер регістру вказує, що документ проведений в програмі 1С, а також необхідний для сортування пошуку документу. Налаштування облікових регістрів в програмі 1С автоматичне. Також не доказана сума надходження в касу 26.10.2012 р. в розмірі 1210 грн., так як не надані первинні документи з мокрими печатями. Крім того, у позивача відсутній авансовий звіт ОСОБА_1, заповнений в частині бухгалтерських строк (бухгалтерські проводки і розрахунок підзвітного штрафу) з підписом відповідачки про те, що вона ознайомлена зі штрафом за неповернення підзвіту. Також немає поштових повідомлень, які б підтверджували б те, що підприємство неодноразово в листопаді 2012 р. направляло письма на адресу відповідачки з вимогою повернути підзвітну суму. Позивач на протязі 2013 р. також не робив ніяких дій, не нагадував і не наполягав на поверненні яких-небудь підзвітних сум. Тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідачку та її представників, спеціалістів ОСОБА_6, ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити.

З 01.03.2012 р. ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду бухгалтера ТОВ «Мелітополь - Автотранс», що підтверджується копією наказу № 3-1 від 01.03.2012 р. /а.с. 8/.

Касир ТОВ «Мелітополь - Автотранс» Пятенко О.В. 26.10.2012 р. видала ОСОБА_1 1210 грн. на придбання канцтоварів, що підтверджується копією видаткового касового ордеру від 26.10.2012 р. /а.с. 11/.

01.11.2012 р., 02.11.2012 р., 05.11.2012 р., 06.11.2012 р., 07.11.2012 р., 08.11.2012 р., 09.11.2012 р., 12.11.2012 р., 13.11.2012 р., 14.11.2012 р., 15.11.2012 р., 16.11.2012 р., 19.11.2012 р., 20.11.2012 р., 21.11.2012 р., 22.11.2012 р., 23.11.2012 р., 26.11.2012 р., 27.11.2012 р., 28.11.2012 р., 29.11.2012 р. ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці з 08-00 год. до 17-00 год., про що були складені акти № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20, № 21 про її відсутність на робочому місці.

ОСОБА_1 з 15-50 год. 01.11.2012 р. до 17-00 год. 29.11.2012 р. на роботі не з'являлася. 30.11.2012 р. о 08-00 год. відповідачка не з'явилася на роботі, лікарняний або інший документ, підтверджуючий поважність причини відсутності на роботі не надала. Письмове пояснення причин відсутності на роботі дати відмовилася, що підтверджується копією акту № 22 від 30.11.2012 р. про відмову в поясненні причин відсутності на робочому місці.

З 30.11.2012 р. ОСОБА_1 звільнена за ст. 40.3 КЗпП України /систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків/, що підтверджується копією наказу № 11-1 від 30.11.2012 р. /а.с. 10/.

Згідно ч. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Допитана в судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона працює головним бухгалтером, стаж роботи з 1999 р. Якщо людині видається сума підзвіт, то вона видається виразно для якоїсь мети. За ці гроші людина повинна відзвітувати. Первинний документ - це витратно-касовий ордер, потім на протязі 5 днів повинен відзвітувати, якщо не відзвітує, то повинен повернути цю суму. Видатковий касовий ордер свідчить про те, що відповідачка отримала грошові кошти в розмірі 1210 грн. підзвіт. Відповідачка повинна була в той же день, як отримала кошти придбати необхідні товари, а вже на протязі 5 банківських днів відповідачка повинна була відзвітувати про використані кошти. В момент звільнення відповідачки з неї повинні були утримати дані грошові кошти.

Допитана в якості спеціаліста ОСОБА_6 - аудитор, в судовому засіданні пояснила, що вона має стаж роботи в бухгалтерії з 1992 р. Видатковий касовий ордер - це видатковий документ. Відповідачка повинна була відзвітувати за отримані грошові кошти, якщо вона їх не поверне, то підприємство підпаде під фінансові санкції. Підприємство дає людині до кінця місяця повернути кошти, якщо не повернула, то по підсумкам листопада бухгалтер повинна була утримати 15%, оскільки це буде вважатися її додатковим доходом. Видатковий касовий ордер відповідає усім вимогам бухгалтерії. Авансовий звіт заповнюється тільки тоді, коли б людина витратила ці грошові кошти. На протязі 2 банківських днів відповідачка повинна була витрат кошти, а на протязі 5 днів відзвітувати.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпПУ для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що позивачеві слід поновити строк звернення до суду оскільки, 30.11.2012 р. відповідачка була звільнена з ТОВ «Мелітополь-Автотранс», а позивач 29.11.2013 р. звернувся до суду з зустрічним позовом, що відповідає положенням ч. 3 ст. 233 КЗпПУ.

Згідно ч. 3 ст. 136 КЗпПУ у решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Оскільки відповідачка 26.10.2012 р. отримала грошові кошти в розмірі 1210 грн. на придбання канцтоварів, 30.11.2012 р. була звільнена з ТОВ «Мелітополь-Автотранс», до теперішнього часу грошові кошти підприємству не повернула, доказів про закупівлю або придбання товарів відповідачка суду не надала, тому суд вважає, що з відповідачки слід стягнути незаконно утримувані грошові кошти в розмірі 1210 грн. та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 212 ЦПК України, ст.ст. 40, 233 КЗпП України, суд

вирішив:

Позов ТОВ «Мелітополь - Автотранс» до ОСОБА_1 про стягнення незаконно утримуваних коштів задовольнити.

Поновити ТОВ «Мелітополь - Автотранс» строк для звернення до суду з позовом про стягнення незаконно утримуваних коштів.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Мелітополь - Автотранс» (р/с 26007210806001 в ЗРУ ПАТ КБ Приватбанк м. Запоріжжя, МФО 313399, код ОКПО 25484878) незаконно утримувані грошові кошти в розмірі 1210 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 229,40 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: