Рішення

від 25.05.2009 по справі 5020-5/499

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/499

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"25" травня 2009 р. справа № 5020-5/499

За позовом: Дочірнього підприємства „Житлово-комунальний комплекс” Закритого акціонерного товариства „Севастопольбуд” (99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 98)

до Дочірнього підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Севстопольліфтсервіс-2” Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліфткомфорт -ЛК”   (99008 м. Севастополь, вул. Загородна балка, 3)

про стягнення  заборгованості в розмірі 809,48 грн.  

За зустрічним позовом: Дочірнього підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Севстопольліфтсервіс-2” Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліфткомфорт -ЛК” (99008 м. Севастополь, вул. Загородна балка, 3)

до Дочірнього підприємства „Житлово-комунальний комплекс” Закритого акціонерного товариства „Севастопольбуд” (99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 98)

про стягнення  заборгованості в розмірі 2023,70 грн.  

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач за первісним позовом - не з'явився, ДП "Житлово-комунальний комплекс" ЗАТ "Севастопольбуд";

Відповідач за первісним позовом - Михайлова Наталія Володимирівна, представник довіреність № 10  від 08.09.2008  Дочірнє  підприємство Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Севстопольліфтсервіс-2” Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліфт комфорт -ЛК”;

Суть спору:

Позивач, ДП „Житлово-комунальний комплекс” Закритого акціонерного товариства „Севастопольбуд,  звернувся до суду з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Севстопольліфтсервіс-2” Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліфткомфорт -ЛК”, про стягнення  заборгованості в розмірі 809,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовляється у добровільному порядку повернути грошові кошти, що були помилково перераховані йому позивачем.   

В ході розгляду справи  відповідач заявив зустрічний позов про стягнення  заборгованості в розмірі 2023,70 грн.  за договором підряду № 89 від 28.11.2005.

У процесі розгляду справи відповідач уточнив позовні вимоги за зустрічним позовом та просить, також, зобов'язати позивача підписати акти в виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів та диспетчерського зв'язку з листопад 2006 року на суму 404,74 грн., грудень 2006 року на суму 809,48 грн., січень 2007 року на суму 809,48 грн., лютий 2007 року на суму 809,48 грн., стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 2023,70 грн., та штрафні санкції за відмову від підписання актів виконаних робіт в розмірі 1416,59 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що позивачем належним чином не виконувались зобов'язання за договором підряду № 89 від 28.11.2005.

Позивач за первісним позовом позовні вимоги не визнав мотивуючі свої заперечення тим, що дія договору підряду припинена з 01 листопада 2006 року, а тому у відповідача немає підстав для звернення до суду із зустрічним позовом.

Представник  позивача  в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

          Представникам сторін 06.11.2008 в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

  Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

28.11.2005 між позивачем (Замовник) та відповідачем (Підрядник) укладений підрядний договір на технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем № 89.

Відповідно до п.п. 6.1 та 6.2 договору, виконання, здача-прийом виконаних робіт та їх оплата здійснюється поетапно, кожний календарний місяць окремо. В конці   поточного місяця Підрядник надає Замовнику акти виконаних робіт з вказівкою їх вартості та дати передачі у 3-х екземплярах. Замовник підписує акт, завіряє печаткою та у триденний строк повертає два екземпляра акту Підряднику, але не пізніш останнього числа поточного місяця.  На підставі підписаних актів Замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніш 10-го числа наступного місяця.

Згідно з п. 6.3 договору, при перерахуванні коштів для оплати за виконані послуги Замовник зобов'язаний вказати у платіжних документах період  (місяць)  за який здійснюється оплата.

04.12.2006 між сторонами підписаний акт прийому виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів на жовтень 2006 року (а.с. 10).

22.11.2006 на підставі вказаного акту та виставленого відповідачем рахунку № 187 від 25.10.2006 (а.с. 11) позивачем були перераховані грошові кошти в розмірі 809,48 грн., що підтверджується відповідним платіжним документом (а.с. 12).

Проте, 04.12.2006 позивачем помилково був повторно оплачений рахунок № 187 від 25.10.2006 (а.с. 13).

Позивач 28.07.2008 звернувся до відповідача з проханням повернути  помилково сплачену суму, але відповідача на даний час вказані грошові кошти не повернув.

Розглянувши матеріали справи, надані документи, вивчивши усі обставини справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом  підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги за зустрічним позовом не  підлягають задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 3 рішення Севастопольської міської ради № 650 від 12.09.2006 „Про реалізацію тарифної політики у галузі житлового господарства” передбачено ввести прямі розрахунки населення за послуги житлових підприємств і підприємств з обслуговування ліфтового господарства (а.с. 79).

На виконання даного рішення ГУ ЖКГ СМДА 29.09.2006 був виданий наказ № 108 відповідно до якого підприємства-балансоутримувачі припинили ведення розрахунків з населенням за обслуговування ліфтів та позивач за зустрічним позовом перейшов на прямі розрахунки з населенням.

15.11.2006 відповідачем за зустрічним позовом на адресу позивача був направлений лист з повідомленням про те, що він припинив прийом платежів від населення за технічне обслуговування ліфтів з 01 жовтня 2006 року, та запропонував укласти відповідні договори з кожним із мешканців будинків (а.с. 81).

17.11.2006 відповідачем за зустрічним позовом на адресу позивача був направлений лист з повідомленням про розірвання підрядного договору та припиненні прийому платежів від населення за технічне обслуговування та ремонт ліфтів з 01 листопада 2006 року (а.с. 80).

Частиною 3 статті 651 ЦК України, передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно зі ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.  Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до  ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Твердження позивача за зустрічним позовом про те, що він виконував роботи після 01.11.2006 судом до уваги не приймаються на підставі того, що ним не надані будь-які належні докази.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом після отримання листів про розірвання договору, відповіді на них на адресу відповідача не направив, також не надав доказів направлення і актів виконаних робіт та рахунків на їх оплату.

Проте, з матеріалів справи слідує направлення рахунку від 01.12.2006 за обслуговування ліфтів на листопад 2006 року на ім'я гр. Клімова В.М. Вказаний рахунок направлений прямо на адресу мешканця, а не відповідача за зустрічним позовом, тобто вказане свідчить про те, що позивач за зустрічним позовом перейшов на прямі розрахунки з населенням з листопада 2006 року (а.с. 82).

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Таким чином, суд вважає що, підрядний договір № 89 від 28.11.2005 припинив свою дію з листопада 2006 року, а тому, позивач за зустрічним позовом немає права вимагати підписати акти в виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів та диспетчерського зв'язку за листопад 2006 року на суму 404,74 грн., грудень 2006 року на суму 809,48 грн., січень 2007 року на суму 809,48 грн., лютий 2007 року на суму 809,48 грн., стягувати  з відповідача суму заборгованості в розмірі 2023,70 грн., та штрафних санкцій за відмову від підписання актів виконаних робіт в розмірі 1416,59 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При таких обставинах,  суд вважає первісний позов законним та обґрунтованим, а зустрічні позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.  

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на позивача.

   На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Первісний позов задовольнити  повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Севстопольліфтсервіс-2” Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліфткомфорт -ЛК”   (99008 м. Севастополь, вул. Загородна балка, 3, ідентифікаційний код 32216408, п/р 26007301336367 в ПІБ м. Севастополя, МФО 324515) на користь Дочірнього підприємства „Житлово-комунальний комплекс” Закритого акціонерного товариства „Севастопольбуд” (99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 98, ідентифікаційний код 31934612, п/р 26001301336341 в ПІБ м. Севастополя, МФО 324515) грошові кошти в розмірі 809,48 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.            У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                                            І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

27.05.2009

Розсилка:

1.          ДП Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Севстопольліфтсервіс-2” Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліфт комфорт -ЛК”   (99008 м. Севастополь, вул. Загородна балка, 3)

2.          ДП „Житлово-комунальний комплекс” Закритого акціонерного товариства „Севастопольбуд” (99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 98)

3.          Справа