Рішення

від 09.06.2009 по справі 5020-5/556

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/556

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"09" червня 2009 р. справа № 5020-5/556

За позовом Товариства  з обмеженою відповідальністю „Севторгсервис”  (99001 м. Севастополь, вул. Дзержинського, 53)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

Севастопольської міської державної адміністрації  (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 2)

Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3).

третя особа: Управління культури та туризму Севастопольської міської державної адміністрації  (99011 м. Севастополь,  вул. Радянська, 9)

про визнання права на приватизацію     

Суддя: І.В. Євдокімов

Представники сторін:

Позивач - Басов Юрій Миколайович, представник довіреність № 051  від 22.05.2008  ТОВ  „Севторгсервис”;

Відповідач - Гатіятуллін Ерік Дамирович, головний спеціаліст відділу довіреність № б/н  від 01.01.2009  Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради;

Відповідач - не з'явився, Севастопольська міська Рада;

Відповідач - Маслова Олена Миколаївна - спеціаліст юридичного відділу довіреність № 477/24/2-09  від 26.01.2009  Севастопольська міська  державна  адміністрація;

Третя особа - не з'явився, Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації;

Суть спору:

Позивач, ТОВ „Севторгсервис”, звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, третя особа: Управління культури та туризму Севастопольської міської державної адміністрації, про визнання права на проведення приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по № 1-5 з антресолей будинку № 3 по  вул. Маяковського в м. Севастополі загальною площею 64,70 кв.м. шляхом викупу.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати недійсним рішення виконкому Севастопольської міської Ради від 17.07.1990 № 11/915 „Про включення до Переліку пам'ятників архітектури та градобудівництва місцевого призначення містобудівного комплексу місткового кільця м. Севастополя ” в частині включення будинку № 3 по вул. Маяковського м. Севастополя. Визнати недійсним п.п. 3 п. 2 рішення Севастопольської міської Ради № 6309 від 17.02.2009 в частині відмови у приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по № 1-5 з антресолей будинку № 3 по вул. Маяковського в м. Севастополі загальною площею 64,70 кв.м. шляхом викупу. Зобов'язати Севастопольську міську Раду розглянути та прийняти рішення про включення об'єкту комунальної власності - вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по № 1-5 з антресолей будинку № 3 по  вул. Маяковського в м. Севастополі загальною площею 64,70 кв.м., до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Ухвалою суду від 06.04.2009 до участі у справі в якості інших відповідачів залучені Севастопольська міська Рада та Севастопольська міська державна адміністрація.

Представник третьої особи  в судове засідання не з'явився, проте звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що за даними Відділу культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації житловий будинок, розташований по вул. Маяковського, 3 є пам'ятником архітектури та включений до Реєстру нерухомих об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення по м. Севастополю та зараховано у Державному Реєстру нерухомих пам'яток України.

Крим того, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради вважає, що Законом України “Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” тимчасово зупинена приватизація  пам'яток культурної спадщини, відмова у приватизації є законною, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач - Севастопольська міська державна адміністрація позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що він взагалі не повинний бути відповідачем у даній справі.

Представник відповідача –Севастопольської міської Ради в судові засідання  неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

в с т а н о в и в:

07.03.2000 між позивачем та Управлінням майна міста Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Управління з питань комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, а в подальшому –Фонд комунального майна міста Севастополя, був укладений договір оренди нерухомого майна № 115-00, згідно умов якого орендодавець передав орендарю в оренду нерухоме майно –вбудоване приміщення загальною площею 63,72 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського, 3.

На момент укладення договору вартість об'єкту оренду складала 38000 грн., що викладене  у п. 1.1 договору і акті прийому-передачі майна.

Згідно п.9.1 договору, №115-00 термін дії договору встановлений до 31.12.2003.

Відповідно до додаткової угоди від 25.08.2003 до договору оренди №115-00, яка є невід'ємною частиною договору оренди, вартість об'єкту оренди визначена відповідно до акту оцінки в сумі 66075 грн.

Додатковою угодою до договору №115-00 від 23.12.2003, яка є невід'ємною частиною договору оренди №115-00, термін дії договору оренди був продовжений до 08.12.2008.

Додатковою угодою до договору від 29.02.2008, яка є невід'ємною частиною договору оренди №115-00, загальна площа об'єкту встановлена 64,70 кв. м, вартість відповідно до незалежної оцінки визначена в 401658 грн.

19 серпня 2008 року сторонами договір оренди №115-00 був переукладений в новій редакції. В договорі встановлена загальна площа орендованого приміщення - 64,7 кв. м, залишкова балансова вартість об'єкту - 6613 грн., вартість об'єкту відповідно до незалежної оцінки - 401658 грн., термін дії договору до 08.12.2008.

Наказом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 06.08.2008 № 735 позивачу був наданий дозвіл на виконання невідокремлений поліпшень орендованого майна.

Позивачем був здійснений ремонт об'єкту оренди, здійснені його поліпшення, які неможливо відокремити від орендованого майна, всього було здійснено робіт на суму 7957,00 грн.

Таким чином, вартість невід'ємних поліпшень, які були виконані позивачем перевищує 25 % від остаточної вартості об'єкту оренди.

30.09.2008 позивач направив на адресу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради заяву про включення об'єкту оренди до переліку об'єктів, які підлягають приватизації.

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради листом за вих. № 3479 від 03.10.2008 відмовив позивачу у задоволенні його заяви, мотивуючі відмову тим, що будівля за адресою вул. Маяковського 3 включена у Реєстр нерухомих пам'ятників об'єктів культурної спадщини національного і місцевого значення по м. Севастополю, занесених в Державний реєстр нерухомих пам'ятників України.

Листом вих. №3683 від 23.10.2008 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив ТОВ «Севторгсервіс», що для розгляду питання про включення об'єкту оренди в перелік об'єктів, що підлягають приватизації, ТОВ «Севторгсервіс»необхідне укласти попередній договір про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятник на орендовані вбудовані нежилі приміщення з Відділом державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до положень статті 7 Закону України “Про приватизацію державного майна” № 2163-ХІІ від 04.03.1992 (з подальшими змінами і доповненнями) державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про приватизацію державного майна”, приватизація державного майна –це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до вказаного Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно з частиною 4 статті 3 вказаного Закону, відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними та  підконтрольними.

Згідно зі ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного майна”, покупцями об'єктів приватизації можуть бути: юридичні особи, зареєстровані на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності.

Рішенням Севастопольської міської Ради № 339 від 12.11.2002 затверджено Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, пунктами 6.19, 6.20 якого передбачено, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради організує програму приватизації, є органом приватизації по об'єктам права комунальної власності від імені та за дорученням ради, укладає договори купівлі-продажу, здійснює контроль їх виконання.

Як свідчать матеріали справи, позивачу на підставі договору оренди надано у оренду вбудовані нежитлові приміщення  першого поверху з №1-1 по № 1-5 з антресолей будинку № 3 по  вул. Маяковського в м. Севастополі загальною площею 64,70 кв.м, від викупу цього приміщення позивач не відмовлявся.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про приватизацію державного майна”, державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженою Законом України “Про Державну програму приватизації” у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Крім того, Наказом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 06.08.2008 № 735 позивачу був наданий дозвіл на проведення невідокремлених поліпшень орендованого майна.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що таки дії Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради порушують права позивача.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”,   не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.

Відповідно до п. 5 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, не підлягають приватизації визначені в установленому порядку спеціалізовані підприємства торгівлі, що обслуговують виключно громадян, які мають пільги згідно з чинним законодавством.

Згідно зі ст. 6 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, заклади культури, приміщення та будівлі соціально-побутового призначення, споруджені за рахунок коштів державних підприємств, які обслуговують населені пункти, райони чи мікрорайони у містах, громадські організації або певні професійні (виробничі) колективи можуть бути у встановленому порядку виключені з переліку об'єктів малої приватизації за рішенням Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв у районах та містах, Фонду майна Автономної Республіки Крим та його представництв, а також за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих Рад відповідного рівня.

Відповідно до п. 2 ст. 5 закону України, приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Загальнодержавне значення мають:

а) об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема:

майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим Законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, правоохоронних і митних органів;

надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні ресурси та інші природні ресурси, які є об'єктами права власності Українського народу;

майнові комплекси підприємств з лісовідновлення, лісорозведення та охорони лісу, лісництва, їх підрозділи;

сортовипробувальні станції, дільниці, інші організації з експертизи сортів рослин;

золотий і валютний фонди та запаси, державні матеріальні резерви;

емісійна система, майнові комплекси підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;

радіотелевізійні передавальні центри, а також об'єкти, що забезпечують зв'язком органи законодавчої та виконавчої влади; 

державні радіоканали та телевізійні канали;

засоби урядового, фельд'єгерського та спеціального зв'язку;

інші об'єкти права державної власності, які забезпечують виконання державою своїх функцій;

б) об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема:

об'єкти Національного космічного агентства України при Кабінеті Міністрів України;

архіви;

майнові комплекси установ Національної академії наук України з основних напрямів досліджень;

об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки тощо загальнонаціонального значення;

об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету;

в) об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв, зокрема:

майнові комплекси підприємств по виготовленню та ремонту всіх видів зброї, яка є на озброєнні Збройних Сил України, Служби безпеки України;

майнові комплекси підприємств по випуску наркотичних, бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних та отруйних засобів (крім аптек);

майнові комплекси підприємств, що забезпечують діяльність у сфері обігу зброї та радіоактивних речовин;

захисні споруди цивільної оборони;

полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;

г) об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема:

структурні підрозділи майнових комплексів, що забезпечують постійне розміщення і зберігання державних резервів і мобілізаційних запасів;

пенітенціарні заклади;

майнові комплекси підприємств геологічної, картографічної, гідрометеорологічної служб, служби контролю за станом навколишнього природного середовища;

об'єкти державних систем стандартизації, метрології та сертифікації продукції;

майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості;

автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до першого розгалуження їх за межами території цих підприємств;

майнові комплекси підприємств, які здійснюють виробництво основної залізничної техніки (електровози, тепловози, дизель-поїзди, вагони);

майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою;

метрополітен, міський електротранспорт;

майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі;

атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що забезпечують водопостачання споживачам та проведення гідромеліоративних робіт, теплоелектроцентралі;

магістральні нафто - і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища;

транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійних лих;

об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;

майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання мобілізаційних запасів та майно хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що входить до статутного капіталу Державної акціонерної компанії "Хліб України";

майнові комплекси підприємств соляної промисловості;

акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;

водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди;

майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані вироби;

крематорії, кладовища.

17.07.1990 виконуючий комітет Севастопольської міської Ради народних депутатів, розглянув перелік пам'ятників архітектури та градобудівництва місцевого значення м. Севастополя, складений Управлінням архітектури та градобудівництва станом на 01.06.1990 та керуючись положеннями Закону України „Про охорону і використання пам'яток історії та культури”, що діяв на той момент, прийнято рішення № 11/915 „Про внесення до Переліку пам'ятників архітектури та містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя”.

Вказаним рішенням виконуючого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів № 11/915 від 17.07.1990 затверджений Перелік пам'ятників архітектури і градобудівництва місцевого значення, згідно до якого житловий будинок № 3 по вул. Маяковського віднесений до вищезазначеного переліку пам'ятників архітектури.

П.п. 3 п .2 рішення Севастопольської міської Ради № 6309 від 17.02.2009 позивачу  відмовлено у приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по № 1-5 з антресолей будинку № 3 по  вул. Маяковського в м. Севастополі загальною площею 64,70 кв.м.

Статтею 13 Закону України „Про охорону культурної спадщини”, передбачено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації   шляхом  занесення  до  Державного  реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється  Кабінетом  Міністрів  України.  Із  занесенням  до Реєстру  на  об'єкт культурної  спадщини,  на  всі  його складові елементи  поширюється  правовий  статус  пам'ятки.

Згідно зі статтею 14 Закону України „Про охорону культурної спадщини”, занесення об'єкта  культурної  спадщини  до  Реєстру  та внесення змін до  нього (вилучення  з Реєстру,  зміна  категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: а) пам'ятки національного значення -  постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини  за  поданням відповідних  органів  охорони  культурної спадщини або за поданням Українського товариства  охорони  пам'яток  історії  та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання. Центральний орган виконавчої  влади у сфері охорони культурної спадщини надає органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних   адміністрацій, органам охорони культурної спадщини місцевого самоврядування  витяги  з  Реєстру  щодо  пам'яток,  які розташовані на їхніх територіях.

Крім того, статтею 17 Закону України „Про охорону культурної спадщини”, передбачено, що пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній,  комунальній або приватній  власності. Суб'єкти  права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.

Статтею 1 Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини”, встановлена заборона приватизації пам'яток  культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Одночасно пунктом 2 статті 2 Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини”, доручено Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін  з  дня набрання  чинності  цим  Законом  подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про затвердження переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Невиконання норми Закону  вищим органом виконавчої влади не може бути підставою для обмеження прав господарюючих суб'єктів.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що листом за вих. № 7/491 від 03.06.2009 Управління культури і туризму СМДА повідомив про те, що житловий будинок № 3 по вул. Маяковського, 3 не входить до Переліку пам'ятників культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі висловленого, керуючись ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Севторгсервис”  (99001 м. Севастополь, вул. Дзержинського, 53, код ЄДРПОУ 24873052)  право на проведення приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по № 1-5 з антресолей будинку № 3 по  вул. Маяковського в м. Севастополі загальною площею 64,70 кв.м. шляхом викупу.

3.          Визнати недійсними рішення виконкому Севастопольської міської Ради від 17.07.1990 № 11/915 „Про включення до Переліку пам'ятників архітектури та градобудівництва місцевого призначення містобудівного комплексу місткового кільця м. Севастополя ” в частині включення будинку № 3 по вул. Маяковського м. Севастополя.

4.          Визнати недійсним п.п. 3 п. 2 рішення Севастопольської міської Ради № 6309 від 17.02.2009 в частині відмови у приватизації вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по № 1-5 з антресолей будинку № 3 по  вул. Маяковського в м. Севастополі загальною площею 64,70 кв.м. шляхом викупу Товариством  з обмеженою відповідальністю „Севторгсервис”  (99001 м. Севастополь, вул. Дзержинського, 53, код ЄДРПОУ 24873052).

5.          Зобов'язати Севастопольську міську Раду (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 24872845) розглянути та прийняти рішення про включення об'єкту комунальної власності: нерухомого майна - вбудованих приміщень першого поверху з №1-1 по № 1-5 з антресолей будинку № 3 по  вул. Маяковського в м. Севастополі загальною площею 64,70 кв.м. до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу Товариством  з обмеженою відповідальністю „Севторгсервис”  (99001 м. Севастополь, вул. Дзержинського, 53, код ЄДРПОУ 24873052).

    Суддя                                                                                                                І.В.  Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

11.06.2009

Розсилка:

1.          ТОВ „Севторгсервис”  (99001 м. Севастополь, вул. Дзержинського, 53)

2.          Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

3.          Управління культури та туризму Севастопольської міської державної адміністрації  (99011 м. Севастополь,  вул. Радянська, 9)

4.          Севастопольська міська Рада (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3).

5.          Севастопольська міська державна адміністрація  (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 2).

6.          Справа