Постанова

від 01.06.2009 по справі 5020-5/063-2425-3/309-7/162-12/009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/063-2425-3/309-7/162-12/009

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-5/063-2425-3/309-7/162-12/009

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"01" червня 2009 р.  15:46                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

Судді Харченко І.А.,

при секретарі Юрчак Л.Л.,

за участю представників:

позивача –не з'явився,

відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи                  №5020-5/063-2425-3/309-7/162-12/009 за позовом Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Ларо” до Севастопольської міської Ради про визнання рішення відповідача незаконним, таким, що не відповідає рішенню господарського суду міста Києва № 40/593 від 12.12.2005 в частині відмови у передачі в оренду земельної ділянки та про зобов'язання відповідача змінити рішення

Суть спору:  

11.09.2008 Приватне підприємство “Виробничо-комерційна фірма “Ларо” звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської Ради про визнання рішення відповідача №1913 від 10.04.2007 “Про відмову у передачі в оренду Приватному підприємству “Виробничо-комерційна фірма “Ларо” земельної ділянки у районі заводу “КПД-40”, що будується, для будівництва комплексу з переробки побутових відходів” незаконним, таким, що не відповідає рішенню господарського суду міста Києва №40/593 від 12.12.2005 в частині відмови у передачі в оренду земельної ділянки, та про зобов'язання відповідача змінити оскаржуване рішення, привівши його у відповідність з рішенням суду, шляхом вираження згоди про передачу в оренду позивачу витребуваної земельної ділянки у районі заводу “КПД-40”, що будується.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16.09.2008 позовні матеріали були повернені позивачу без розгляду на підставі пунктів 4, 6, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008 апеляційну скаргу Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Ларо” було задоволено, а ухвалу господарського суду міста Севастополя від 16.09.2008 у справі                 №5020-5/063-2425 –скасовано.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.12.2008 суддею Головко В.О. було відкрите провадження в адміністративній справі з присвоєнням справі                            №5020-5/063-2425-3/309, призначено попереднє судове засідання.

За результатами попереднього судового засідання винесено ухвалу від 22.01.2009 про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

06.04.2009 позивач надав заяву про зміну позовних вимог, просить суд визнати рішення відповідача №1913 від 10.04.2007 “Про відмову у передачі в оренду Приватному підприємству “Виробничо-комерційна фірма “Ларо” земельної ділянки у районі заводу “КПД-40”, що будується, для будівництва комплексу з переробки побутових відходів” незаконним, таким, що не відповідає рішенню господарського суду міста Києва № 40/593 від 12.12.2005 в частині відмови у передачі в оренду земельної ділянки, та зобов'язати відповідача змінити оскаржуване рішення, шляхом прийняття окремого рішення про зміну, що передбачено п. 14 ч. 10 ст. 27 Регламенту Севастопольської міської Ради V скликання (том 2 арк.с. 19-21).

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №56 від 17.04.2009  справу №5020-5/063-2425-3/309 передано до провадження судді Альошиної С.М.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.04.2009 справу прийнято до провадження суддею Альошиної С.М. з присвоєнням їй №5020-5/063-2425-3/309-7/162.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.04.2009, було оголошено перерву до                                    20 травня 2009 року до 10 години 30 хвилин.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №68 від 18.05.2009 справа №5020-5/063-2425-3/309-7/162, у зв'язку зі значним навантаженням судді Альошиної С.М., передана до провадження судді Харченко І.А.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.05.2009 адміністративну справу №5020-5/063-2425-3/309-7/162 прийнято до провадження суддею Харченко І.А. з  присвоєнням їй №5020-5/063-2425-3/309-7/162-12/009.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.05.2009, було оголошено перерву до                                    01 червня 2009 року до 15 години 30 хвилин.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання 01.06.2009 не забезпечили, про дату, місце та час судового розгляду повідомлено належним чином і своєчасно.

Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, вважає, що позивач не обґрунтував у чому, на його думку, не відповідає закону оскаржене рішення. Крім того, вважає, що даний спір не має публічно-правового характеру, а тому провадження у справі повинно бути закрито на підставі пункту 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України  (том 1 арк.с. 129-131, 139-140).

Згідно статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 20.05.2009 представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін,  суд,

в с т а н о в и в :

Рішенням Севастопольської міської Ради №2206 від 28.09.2004 «Про відмову Приватному підприємству „Виробничо-комерційна фірма „Ларо" в передачі в оренду земельної ділянки в районі заводу КПД-40 для будівництва комплексу переробці твердих побутових відходів»позивачеві було відмовлено в передачі в оренду земельної ділянки у зв'язку з невиконанням позивачем вимог статті 18 Закону України „Про планування і забудову територій" (том 1 арк.с. 114).

Постановою господарського суду міста Києва №40/593 від 12.12.2005 були задоволені вимоги ПП «ВКФ «Ларо»та визнано недійсним рішення Севастопольської міської Ради №2206 від 28.09.2004 “Про відмову у передачі в оренду Приватному підприємству “Виробничо-комерційна фірма “Ларо” земельної ділянки у районі заводу “КПД-40”, що будується, для будівництва комплексу з переробки побутових відходів” (том 1 арк.с. 30-32).

Рішенням Севастопольської міської Ради №1913 від 10.04.2007 «Про відмову Приватному підприємству „Виробничо-комерційна фірма „Ларо" в передачі в оренду земельної ділянки в районі заводу КПД-40 для будівництва комплексу переробці твердих побутових відходів»позивачеві було відмовлено в передачі в оренду земельної ділянки у зв'язку з невідповідністю розміщення об'єкту будівництва Генеральному плану міста, затвердженому рішенням Севастопольської міської Ради №4114 від 13.12.2005                            (том 1 арк.с. 33).

Позивач вважає, що рішення №1913 “Про відмову у передачі в оренду Приватному підприємству “Виробничо-комерційна фірма “Ларо” земельної ділянки у районі заводу “КПД-40”, що будується, для будівництва комплексу з переробки побутових відходів” порушує його права та інтереси оскільки прийняття Севастопольською міською Радою нормативного акту, що є ідентичним раніше скасованому судом рішенню, не відповідає вимогам закону.  

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає, що позивач не обґрунтував у чому, на його думку, не відповідає закону оскаржене рішення.

На підставі зібраних підчас судового розгляду доказів по справі, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Ларо” не підлягаючими задоволенню з наступного.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною другої статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема це визнання незаконним акту органу місцевого самоврядування та визнання (наявності) права.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Позивач вважає рішення відповідача №1913 від 10.04.2007 “Про відмову у передачі в оренду Приватному підприємству “Виробничо-комерційна фірма “Ларо” земельної ділянки у районі заводу “КПД-40”, що будується, для будівництва комплексу з переробки побутових відходів” незаконним оскільки воно не відповідає рішенню господарського суду міста Києва №40/593 від 12.12.2005.

Виходячи з вищезазначеного, суд дійшов до висновку, що позивач не оскаржує  рішення Севастопольської міської Ради №1913 від 10.04.2007 по суті, а лише вважає його  таким, що не відповідає рішенню господарського суду міста Києва №40/593 від 12.12.2005 в частині відмови у передачі в оренду земельної ділянки. В обґрунтування своїх вимог позивач не зазначив мотивів  невідповідності оскарженого рішення Конституції або законам України.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов'язок органів місцевого самоврядування діяти тільки на підставах, у межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності.

Таким чином, відповідач прийняв оскаржене рішення у межах повноважень і спосіб, які передбачені Конституцією і законами України, а тому підстав для визнання його незаконним суд не вбачає.

Керуючись ст. 2, 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд –

П о с т а н о в и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                                              І.А. Харченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

09.06.2009.