Рішення

від 13.05.2009 по справі 5020-9/069

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/069

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"13" травня 2009 р. справа № 5020-9/069

За позовом  Прокурора Ленінського району міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11) в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3) Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2)

до Відкритого акціонерного товариства „Цар Хліб” (м. Севастополь, вул. Токарева, 2-в)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Севастопольської міської державної адміністрації (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)

про стягнення 13426,65 грн.,

суддя Рибіна С.А.

Представники сторін:

Прокурора - Цуркан Сергій Анатолійович, посвідчення № 505 від 13.06.2007;

Позивача (КП „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради) –Іванов Павло Павлович, довіреність № 1547 від 09.01.2009, Чепленко Валерія Сергіївна - представник, довіреність № 1673 від 05.05.2009;

Позивача (Севастопольська міська Рада) - не з'явився;

Відповідача –Тарасенко Руслан Григорович, довіреність № 12 від 21.03.2009;  

Третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Ленінського району міста Севастополя звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (далі - КП „Севтеплоенерго” СМР) до Відкритого акціонерного товариства „Цар Хліб”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Севастопольської міської державної адміністрації, про стягнення заборгованості за теплову енергію в розмірі  13426,65 грн., з яких: сума основного боргу –11262,23 грн., пеня –132,90 грн., інфляційне відшкодування –2014,54 грн., 3% річних –16,98 грн.

Ухвалою від 24.03.2009 замінено первісного відповідача –Дочірнє підприємство „Цар Хліб” Товариства з обмеженою відповідальністю „Хлібні інвестиції” на його правонаступника - Відкрите акціонерне товариство „Цар Хліб”.

У судовому засіданні 21.04.2009 прокурор та позивач зменшили позовні вимоги та просять стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 2164,45 грн., з яких: 0,03 грн. –основний борг, пеня –132,90 грн., інфляційне відшкодування –2014,54 грн., 3% річних –16,98 грн. (а.с.97-98).

Свої позовні вимоги прокурор та позивач обґрунтовують неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу теплової енергії № 581 від 16.12.2006.

Позивач (Севастопольська міська Рада) явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, подавши клопотання про розгляд справи у відсутності його представника (вх.№ 4917 від 12.05.2009) (а.с.102). Судом вказане клопотання задоволено.

Третя особа (Севастопольської міської державної адміністрації) явку повноважних представників у судове засідання не забезпечила, подавши клопотання про розгляд справи у відсутності її представника (вх.№ б/н від 18.03.2009) (а.с.47). Судом вказане клопотання задоволено.

Представник позивача (КП "Севтеплоенерго" СМР) на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, просить провадження у справі припинити, свої заперечення обґрунтовує тим, що заборгованість погашена в повному обсязі.  

           За клопотанням прокурора, представника позивача (КП "Севтеплоенерго" СМР) та представника відповідача відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.2005 між КП „Севтеплоенерго” СМР (продавець) та Дочірнім підприємством „Цар Хліб” Товариства з обмеженою відповідальністю „Хлібні інвестиції” правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство „Цар Хліб”, (покупець) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 581/У (далі –Договір) (а.с.6-12).

Відповідно до пункту 10.1 Договору він укладений строком на 3 роки і вступає в силу з 01.01.2006.

Розділом 1 Договору встановлено, що продавець зобов'язується надати покупцю теплову енергію до межі балансової і експлуатаційної відповідальності своєчасно та відповідної якості, а покупець, у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами.

Згідно розділу 2 Договору тарифи за одиницю теплової енергії (з ПДВ), а саме централізоване опалення для населення в опалювальний сезон складає 41,70 грн/м2 , для підприємств, організацій, установ - 157,83 грн/м2.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту  4.4 Договору остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється у строк до 15 числа місяця, наступного за звітним, згідно тарифам, які діють на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за звітним, не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було здійснено постачання теплової енергії на адресу відповідача та виставлені рахунки-фактури за отриману теплову енергію №581/У від 21.12.2007, 24.01.2008, 28.02.2008, 24.03.2008, 15.04.2008, 04.12.2008 (а.с.16-21).

Зобов'язання з постачання теплової енергії за Договором позивачем виконувались своєчасно та належним чином, однак відповідач, у свою чергу, не в повному  обсязі оплачував спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за період з листопада 2007 року по листопад 2008 року склала 11262,23 грн.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за теплову енергію та нарахування штрафних санкцій.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про  прокуратуру" передбачено,  що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає  у  здійсненні  прокурорами  від  імені держави  процесуальних та інших дій,  спрямованих на захист у суді інтересів  громадянина  або  держави  у   випадках,   передбачених законом.  Однією  з  форм  представництва  є  звернення  до суду з позовами або  заявами  про  захист  прав  і  свобод  іншої  особи, невизначеного  кола  осіб,  прав юридичних осіб,  коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи  рішень  органів  і посадових осіб.  Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або  загрози  порушень економічних,  політичних  та  інших  державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних  осіб,  що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша  статті 2 Господарського процесуального кодексу України,  в якій визначено підстави порушення справ  у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду  в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з  інтересами  державних  органів, державних підприємств та організацій.

Згідно пункту 1.2 статуту Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради, його засновником є територіальна громада міста Севастополя в особі Севастопольської міської Ради, яка є органом місцевого самоврядування.

Таким чином, звернення прокурора в інтересах Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради є правомірними.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526  Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що за період з грудня 2007 року по грудень 2008 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 11262,23 грн.

В процесі розгляду справи сторони провели звірку розрахунків, здійснили взаєморозрахування певних сум, в наслідок чого позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 2164,45 грн., з яких: 0,03 грн. –основний борг, пеня –132,90 грн., інфляційне відшкодування –2014,54 грн., 3% річних –16,98 грн.

Керуючись статтею 193 Господарського кодексу України та статями 525, 526  Цивільного кодексу України суд позовні вимоги в частині стягнення основного боргу вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 0,03 грн.

Відповідно до статті 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України та статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може  забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктами 4.5, 6.1 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного внесення плати відповідачем за теплову енергію з нього стягується  пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 132,90 грн. за період з 16.02.2008 по 16.02.2008. Розрахунок пені перевірений судом та визнаний обґрунтованим, а сума пені такою, що підлягає стягненню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, на суму простроченої заборгованості позивачем нараховані 3 % річних у сумі         16,98 грн. та заборгованість з урахуванням інфляційного відшкодування  - 2014,54 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Позивачем нараховане інфляційне відшкодування в розмірі 2014,54 грн., яке підлягає стягненню з відповідача частково, виходячи  з наступного.

Судом встановлено, що при розрахунку інфляційного відшкодування позивачем невірно нараховане інфляційне відшкодування, а саме: суд встановив, що інфляційне відшкодування підлягає нарахуванню на суму 5000,00 грн., строк оплати якої настав 15.01.2008. Таким чином, інфляційне відшкодування підлягає нарахуванню на 5000,00 грн. за період з 16.01.2008 по 31.12.2008 (згідно визначеного відповідачем  періоду розрахунку). Суд здійснив розрахунок інфляційного відшкодування та визнав, що з відповідача підлягає стягненню 945,00 грн.

Суд перевірив розрахунок 3% річних, який складає 16,98 грн. та встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі викладеного суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Цар Хліб” (м. Севастополь, вул. Токарева, 2-в, ідентифікаційний код 32496670, п/р 26009945184111 в СФ УСБ, МФО 324195) на користь Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради  (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357, р/р 26030945206831 в СФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195) 1094,91 грн., з яких: 0,03 грн. - сума основного боргу, 132,90 грн. –пеня, 16,98 грн. - 3% річних, 945,00 грн. - інфляційне відшкодування.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Цар Хліб” (м. Севастополь, вул. Токарева, 2-в, ідентифікаційний код 32496670, п/р 26009945184111 в СФ УСБ, МФО 324195) в доход  Державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет,  Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200)  державне мито  в сумі 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Цар Хліб” (м. Севастополь, вул. Токарева, 2-в, ідентифікаційний код 32496670, п/р 26009945184111 в СФ УСБ, МФО 324195)  в доход Державного бюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. на р/р 31216259700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                                             С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 18.05.2009

Розсилка:

1.          Прокуратура міста Севастополя (99011, м.Севастополя, вул.Павліченко, 1)

2.          Прокурор Ленінського району міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)

3.          Севастопольська міська Рада (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

4.          КП „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2)

5.          ВАТ „Цар Хліб” (м. Севастополь, вул. Токарева, 2-в)

6.          Севастопольська міська державна адміністрація (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)

7.          До справи