Рішення

від 31.03.2014 по справі 905/469/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.03.2014 Справа № 905/469/14

за позовом Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ

Донецького міського управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м. Донецьк

до Донецької міської ради, м. Донецьк

про визнання права власності.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача 1- Какоркіна З.М., довіреність №56/2012 від 19.01.2012;

від позивача 2- Нємов Ю.В., довіреність №11/7-3937/Кд від 01.10.2013;

від відповідача - не з'явився.

Міністерство внутрішніх справ України (далі - позивач 1) та Донецьке міське управління головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - позивач 2) звернулись до господарського суду Донецької області з позовом до Донецької міської ради (далі - відповідач) про визнання права власності за державою в особі позивача 1 з правом оперативного управління позивачем 2.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що позивач 2 є єдиним балансоутримувачем, відкрито і безперервно володіє спірним нерухомим майном більше десяти років, несе витрати з його обслуговування та утримання, у зв'язку із чим просять визнати право власності на вищезазначене нерухоме майно за набувальною давністю за позивачем 1 з правом оперативного управління за позивачем 2.

Відповідач у судове засідання не з'явився, у листі №01/15-1179 від 14.03.2014 зазначив, що він не має повноважень щодо оформлення чи реєстрації речових прав на об'єкти нерухомості та не приймав ніяких рішень і не вчиняв жодних дій, які могли б свідчити про невизнання, оспорювання чи спростування приналежності зазначеного нерухомого майна тій чи іншій особі, крім того, просить розглянути справу без участі представника відповідача.

Ухвалою господарського суду від 17.03.2014, за клопотанням позивача 2, строк розгляду справи був продовжений до 08.04.2014.

Суд, заслухавши представників позивачів, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно з п.1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №383/2011, МВС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС України виконує у межах повноважень функції з управління об'єктами державної власності, що належить до сфери його управління.

Відповідно до п.1 Положення позивача 2, затвердженого наказом ГУМВС України в Донецькій області від 16.10.2007 №1156, позивач 2 є органом Міністерства внутрішніх справ України і підпорядковується ГУМВС України в Донецькій області, утримується, реорганізується та ліквідується Міністерством внутрішніх справ України та у межах своєї компетенції здійснює повноваження і функції у сфері боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки (а.с.37-39).

До складу позивача 2 входять його структурні підрозділи - районні відділи, зокрема, Будьоннівський РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, які не є самостійними юридичними особами, не мають рахунків у банках і не ведуть самостійну фінансово-господарську діяльність, усе майно, яким користуються районні відділи знаходяться на балансі позивача 2 і вирішення питань щодо майна знаходиться у компетенції основної юридичної особи - позивача 2.

На балансі позивача 2 більше ніж десять років перебуває нерухоме майно - адміністративна будівля, яка розташована за адресою: вул. Гур'ївська, 3, Будьоннівський район м. Донецька та використовується як районний відділ Донецького міського управління - Будьоннівський РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області.

14.04.2000 між Відкритим акціонерним товариством «ПЕМ-Енерговугілля» та позивачем 2 був укладений договір на використання електричною енергією №72пр, відповідно до якого позивач 2, як споживач, користується електричною енергією (а.с.33-34).

Відповідно до заявки №11/7-417 від 15.02.2006 на виділ земельної ділянки для розміщення об'єкту, позивач 2 просив надати в постійне користування земельну ділянку для розміщення Будьоннівського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області за адресою: 83053, вул. Гур'ївська, 3, Будьоннівський район м. Донецька, функціональне призначення якої адмінбудинок Будьоннівського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області (а.с.31).

Згідно листа Донецької міської ради №01/13-1540 від 13.03.2006 позивачу 2 було дозволено підготовку матеріалів з розробки проекту землеустрою для відводу земельної ділянки під існуючий об'єкт: адмінбудинок, за адресою: 83053, м. Донецьк, вул. Гур'ївська, 3 (а.с.32).

З довідки Виконавчого комітету Будьоннівської районної у м. Донецьку ради №01-12-1269 від 04.09.2007 вбачається, що у будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, Гур'ївська, 3 більше двадцяти років знаходиться Будьоннівський РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, вся кореспонденція в адресу останнього направляється за вищезазначеною адресою (а.с.28).

У листі центру поштового зв'язку №1 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» №07/12-535 від 04.09.2007 зазначено, що Будьоннівським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 03.01.2005 укладений договір на доставку кореспонденції з поштампом - центром поштового зв'язку №1. На підставі цього договору вся кореспонденція, яка поступає в адресу районного відділку, доставляється за адресою: м. Донецьк, Гур'ївська, 3 (а.с.27).

Відповідно до листа №01/2895 від 17.09.2007 Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», зокрема, по вул. Гур'ївська, 3 на підставі замовлення РВВС Пролетарського району, проінвентарізовані станом на 28.03.1980 наступні будівлі: А-3 - адмінбудівля; Б-1 - адмінбудівля; В-1 - гараж; Г-1 - учбова будівля; Д-1 - актова зала, право власності на вказані будівлі не реєструвалось (а.с.35).

Згідно висновку про технічний стан комплексу будівель розташованих в Будьонівському районі м. Донецька по вул. Гур'ївській, 3, від 12.12.2012, виконаного інститутом «Донецький Промбундіпроект», технічний стан комплексу будівель нормальний. Допускається подальша експлуатація будівель при своєчасному виконанні планів ремонтних робіт (а.с.19-21).

Згідно листа Регіонального відділення фонду Державного майна України по Донецькій області №10-10309 від 21.09.2007, в базі даних приватизованих об'єктів та тих, що знаходяться в процесі приватизації станом на 20.09.2007, як окремо приватизовані об'єкти за адресою, зокрема: м. Донецьк, Гур'ївська, 3, не значаться (а.с.26).

В довідках прокуратури Будьоннівського району м. Донецька №46ир від 19.10.2007 та Будьоннівського району суду м. Донецька від 19.10.2007 вбачається, що службова переписка з Будьоннівським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області здійснюється з січня 1981 року по сьогоднішній день за адресою: м. Донецьк, Гур'ївська, 3 (а.с.29-30).

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.03.2014, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо права власності, інших речових прав, іпотеки та обтяжень на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, Гур'ївська, 3, відсутні (а.с.61).

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 ЦК України встановлює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно із ч.4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю, зокрема, на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до ч.3 ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського кодексу України (далі - ГК України), держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Статтею 137 ГК України передбачено, що правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, зокрема, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган.

Враховуючи що позивачі добросовісно заволоділи чужим нерухомим майном, продовжують відкрито, безперервно володіти цим майном протягом більш ніж десять років, а також несуть витрати з його обслуговування та утримання, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивачів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності на нерухоме майно що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Гур'ївська, 3, за державою в особі Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684) з правом оперативного управління Донецьким міським управлінням головного управління внутрішніх справ України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 08671426), а саме на: нежитлову адміністративну будівлю, літ. А-3, загальною площею 910 м.кв.; прибудову, літ. А№-3, загальною площею 2 178,5 м.кв.; будівлю гаражу, літ. В-1, загальною площею 152,6 м.кв.; будівлю складу, літ. Г-1, загальною площею 102,8 м.кв.; спортивну залу, літ. Д-1, загальною площею 278,4 м.кв.; будівлю гаражу, літ. Е-1, загальною площею 104,5 м.кв.; будівлю гаражу, літ. Ж-1, загальною площею 245,2 м.кв.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 07 квітня 2014 року.

Суддя О.В. Говорун