Рішення

від 07.04.2014 по справі 910/2822/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2822/14 07.04.14

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Консалтинг» простягнення 58 500,00 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - «Підприємець») звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Консалтинг» (надалі - «Товариство») про стягнення 58 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання за договором доручення №12/03-01 від 12.03.2013 р., у зв'язку з чим у позивачем заявлено вимогу про повернення суми передоплати у розмірі 58 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2014 р. розгляд справи відкладено до 07.04.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням ним витребуваних доказів.

Позивач в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень №29469745.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2013 р. між Товариством (повірений) та Підприємцем (довіритель) було укладено договір доручення №12/03-01 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору довіритель доручає, а повірений зобов'язується здійснити всі дії, необхідні для оформлення дозвільної документації та права власності на об'єкт реконструкції приміщення бувшого магазину під підприємство легкої промисловості, за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 650,0 кв.м.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що повірений для оформлення дозвільної документації та права власності на об'єкт здійснює в інтересах довірителя такі дії: реєструє декларацію про початок будівельних робіт; отримає новий технічний паспорт; реєструє декларацію про введення в експлуатацію; отримує нове свідоцтво про право власності.

За замістом п. 1.4 Договору строк виконання доручення 2,5 місяці.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що довіритель за виконання повіреним доручення сплачує йому винагороду, яка складає 65 000,00 грн. В суму винагороди повіреного включені усі затрати повіреного на виконання цього договору, в тому числі щодо виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки.

Згідно з п. 2.2 Договору виплата винагороди повіреному здійснюється наступним чином:

- 50% від суми зазначеної в п. 2.1 цього договору, що складає 32 500,00 грн. - попередня оплата за реєстрацію про початок будівельних робіт;

- 40% від суми зазначеної в п. 2.1 цього договору, що складає 26 000,00 грн. довіритель сплачує на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання повіреним декларації про початок будівельних робіт, за отримання технічного паспорту та реєстрацію декларації про введення в експлуатацію;

- 10% від суми зазначеної в п. 2.1 цього договору, що складає 6 500,00 грн. довіритель сплачує на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання повіреним декларації про введення в експлуатацію, за отримання свідоцтва про право власності.

На виконання умов Договору, позивачем було перераховано на користь відповідача передоплату у розмірі 58 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №27 від 13.03.2013 р., №75 від 22.07.2013 р., №Р24А916537178149808 від 22.07.2013 р. та квитанціями №19 від 15.03.2013 р. від 25.07.2013 р.

Листом №6 від 17.12.2013 р. Підприємець повідомив Товариство про односторонню відмову від Договору та вимагав протягом трьох банківських днів повернути суму попередньої оплати.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання з оформлення технічної документації за Договором, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з нього суми попередньої оплати у розмірі 58 500,00 грн.

Договір є договором доручення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 68 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ст. 1000 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до ст. 1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Матеріалами справи (платіжні доручення №27 від 13.03.2013 р., №75 від 22.07.2013 р., №Р24А916537178149808 від 22.07.2013 р. та квитанції №19 від 15.03.2013 р. від 25.07.2013 р.) підтверджується факт здійснення позивачем передоплати винагороди на користь відповідача, передбаченої п. 2.2 Договору.

За змістом ч. 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За замістом п. 1.4 Договору строк виконання доручення 2,5 місяці.

Отже, враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 1.4 Договору відповідач повинен був вчинити дії з реєстрації декларації про початок будівельних робіт, отримання нового технічного паспорту, реєстрації декларації про введення в експлуатацію, а також отримання нового свідоцтва про право власності протягом 2,5 місяців.

Матеріали справи не містять, а відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факту виконання обумовлених Договором робіт у визначений строк.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 1008 Цивільного кодексу України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі: 1) відмови довірителя або повіреного від договору; 2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім; 3) смерті довірителя або повіреного.

За змістом п. 9.1 Договору цей договір припиняється або може бути розірваний у разі: виконання договору; за домовленістю сторін; відмови довірителя або повіреного від договору; визнання довірителя недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісти відсутнім; смерті довірителя; порушення однією із сторін умов своїх зобов'язань по цьому договору.

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що у випадку невиконання договору з вини виконавця в період дії цього договору, сума попередньої оплати повертається в повному обсязі замовнику. У випадку порушення повіреним строків виконання доручення більше ніж на 30 календарних днів довіритель має право в односторонньому порядку розірвати цей договір без компенсації повіреному будь-яких витрат та збитків, пов'язаних з таким розірванням та вимагати повернення сплачених грошових коштів по цьому договору в повному обсязі в строк не більше 3 банківських днів.

Листами №72 від 09.10.2013 р. та №105 від 29.11.2013 р. відповідач звертався до позивача з повідомленнями про неможливість виконання зобов'язання у визначений Договором строк.

При цьому, вказані листи не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання ним зобов'язань, передбачених Договором, оскільки викладені в таким листах обставини не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. Більш того, відповідачем не надано суду доказів того, що ним вживались всі можливі дії для виконання покладених на нього Договором обов'язків, а таке невиконання сталося не з його вини.

До того ж суд враховує, що вказані листи були направлені відповідачем вже після закінчення строку виконання зобов'язання, передбаченого п. 1.4 Договору.

Із матеріалів справи вбачається, що листом №6 від 17.12.2013 р. Підприємець повідомив Товариство про односторонню відмову від Договору у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань за таким договором та вимагав протягом трьох банківських днів повернути суму попередньої оплати.

Таким чином, з урахуванням встановленого судом факту неналежного виконання Товариством зобов'язань з вчинення дій за Договором, позивач правомірно відмовився від такого Договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Вручення позивачем зазначеного повідомлення відповідачу в розумінні ст.ст. 651, 1008 Цивільного кодексу України свідчить про односторонню відмову позивача від договору, наслідком якої є припинення дії договору.

Таким чином, Договір є розірваним з 17.12.2013 р.

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що у випадку невиконання договору з вини виконавця в період дії цього договору, сума попередньої оплати повертається в повному обсязі замовнику.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по поверненню позивачу суми попередньої оплати у розмірі 58 500,00 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємця про стягнення з Товариства суми передоплати у розмірі 58 500,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Консалтинг» (04655, м. Київ, вул. Артема, 1-5, оф. 617/14; ідентифікаційний код 37319096) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 58 500 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.04.2014 р.

Суддя В.П. Босий