Постанова

від 08.04.2014 по справі 809/897/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р. Справа № 809/897/14

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія будівництва архітектури та дизайну «Гарнаг» про стягнення заборгованості в сумі 1020,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2014 року Державна податкова інспекція у Рожнятівському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія будівництва архітектури та дизайну «Гарнаг» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 1020,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія будівництва архітектури та дизайну «Гарнаг» є платником податків і зборів відповідно до вимог ст.16.1.4 Податкового кодексу України. У відповідача на момент звернення до суду наявний податковий борг по податку на додану вартість в сумі 1020,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду. Судову повістку направлено відповідачу за адресою, зазначеною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак ним не отримано з незалежних від суду причин.

У відповідності до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Перевіривши за матеріалами справи доводи позивача, дослідивши та оцінивши в їх сукупності подані докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому останні підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач 07.08.2008 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та взятий на облік як платник податків Державною податковою інспекціє у Рожнятівському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем станом на момент подання адміністративного позову в суд обліковується заборгованість по податку на додану вартість, що виникла в результаті несплати штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим органом податковим повідомленням-рішенням за № 0001601500 від 18.09.2013 року на суму 1020,00 грн., застосованих за неподання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року (а.с.14).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Рожнятівському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Студія будівництва архітектури та дизайну «Гарнаг» за звітний податковий період - грудень 2011 року, за результатами якої складено акт № 538/150/36050 від 18.09.2013 року. Проведеною перевіркою встановлено порушення вимогп.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме не подання платником податку (несвоєчасно подано) декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року (а.с.13).

На підставі вказаного акту позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0001601500 від 18.09.2013 року, згідно якого відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на додану вартість в розмірі 1020,00 грн. (а.с.14).

Вказане податкове повідомлення-рішення вважається врученим на підставі пункту 58.3 ст.58 Податкового кодексу України, про що свідчить копія поштового відправлення із зазначенням причини невручення.(а.с.15).

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 49.18 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно пункту 33.3 статті 33 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, грошове зобов'язання відповідача з сплати штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 1020,00 гривень, визначене податковим повідомленням-рішенням за №0001601500 від 18.09.2013 року, відповідачем не оскаржувалося, а тому у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженим.

На момент звернення позивача до суду сума податкового боргу відповідача по податку на додану вартість в розмірі 1020,00 гривень, підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі про суми податкового боргу відповідача (а.с.7).

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України 12.07.2012 року відповідачу вручено податкову вимогу форми «Ю» № 68 від 10.07.2012 року (а.с.11), яка залишена без виконання.

У відповідності до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як уже зазначалось судом вище, позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею не сплатив.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконав податкові зобов'язання з сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020,00 гривень, застосованих за неподання податкової звітності з податку на додану вартість.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія будівництва архітектури та дизайну «Гарнаг» податкового боргу в сум 1020,00 грн., є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія будівництва архітектури та дизайну «Гарнаг» (ідентифікаційний код 36050957, смт.Брошнів-Осада, вул. 22 січня, буд. 83, Рожнятівський район, Івано-Франківська область) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в сумі 1020 (одна тисяча двадцять гривень) 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.