Рішення

від 14.05.2009 по справі 5020-2/181

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/181

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" травня 2009 р. справа № 5020-2/181

За позовом:          Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

          (99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, 5)

до:          Приватного підприємства „СЕБР”

          (м.Севастополь, вул.Вакуленчука, 9)

про          спонукання до внесення змін до договору оренди комунального майна

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:                      

позивача –не з'явився,

відповідача - Брагін Є.А., наказ № 50-К  від 02.11.2004,

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до приватного підприємства „СЕБР” (далі - відповідач) про спонукання до внесення змін до договору оренди комунального майна №96-05 від 04.04.2005.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно з вимогами частини третьої статті 118 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” договори оренди державного та комунального майна, укладені до 01.01.2007, у шестимісячний строк підлягають обов`язковому перегляду, тому договір оренди №96-05 від 04.04.2005 повинен бути переглянутий з подальшим внесенням змін до його умов в частині розміру орендної плати з урахуванням орендних ставок, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846 „Про  внесення змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за орендну державного майна”.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечує, з посиланням на те, що Методика розрахунку та порядку використання плати за орендну державного майна носить щодо комунального майна лише рекомендаційний характер.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін,  суд -

ВСТАНОВИВ

04.04.2005 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та приватним підприємством „СЕБР” (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 96-05 (далі - Договір) (а.с.8-11).

Відповідно до розділу 1 Договору предметом договору оренди є нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення у цокольному та підвальному поверхах житлового п'ятиповерхового будинку за адресою: м.Севастополь, вул.Вакуленчука, 9, які перебувають на балансі ЖКО, вартість яких складає згідно зі звітом про експертну оцінку 246309,00 грн.   

Факт передачі орендованого приміщення відповідачеві підтверджується актом приймання-передачі від 04.04.2005 (а.с.12).

Згідно з пунктом 7.1 договору термін його дії був визначений сторонами до 21.02.2010.

Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата складає 4926,18 грн. на рік. Орендна плата визначена виходячи з орендної ставки 2%  від вартості об'єкту оренди.

15.05.2008 позивач звернувся до відповідача із пропозицією про зміну договору оренди в частині розміру орендної плати з урахуванням орендних ставок, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006року № 1846 „Про  внесення змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за орендну державного майна” (а.с. 15) та надіслав відповідачеві протокол узгодження змін до Договору (а.с. 16).

Відповіді на вказаний лист позивачем не отримано.

Зазначене стало причиною для звернення позивача до господарського суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 793 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до пункту 7.1 Договору №96-05 від 04.04.2005 термін його дії встановлений до 21.02.2010, тобто, договір укладений більш ніж на три роки.

Згідно з частиною 1 статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.  

Ухвалою від 01.04.2009 суд зобов'язав позивача надати суду докази нотаріального посвідчення договору № 96-05 від 04.04.2005 та його державної реєстрації.

Позивач вимоги вказаної ухвали не виконав. Таким чином, на момент винесення рішення по справі докази нотаріального посвідчення договору № 96-05 від 04.04.2005 та його державної реєстрації відсутні.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що при укладанні спірного договору оренди сторони вимог закону про нотаріальне посвідчення договору не виконали ні в момент укладання договору, ні після звернення позивача з позовом до суду.

З огляду на зазначене підстави для задоволення позовних вимог відсутні, так як внести зміни можна тільки в дійсну угоду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.  

Керуючись статтями 49,  82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИ Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                                                                   Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 18.05.2009

Розсилка:

1.          Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, 5))

2.          ПП „СЕБР”

(м.Севастополь, вул.Вакуленчука, 9)

3.          Справа