Рішення

від 01.06.2009 по справі 07/66-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/66-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2009 р.                                                            Справа № 07/66-09

вх. № 1680/5-07

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Селегей Н.М., дов. № 831 від 06.05.09 р.;

 відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Альба Україна", м. Бориспіль  

до  ПФ "Віктор" м. Харків  

про стягнення 68935,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Альба Україна" звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватної фірми "Віктор" 68641,09 грн. заборгованості, 3% річних в сумі 294,30 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

У судовому засіданні 01.06.09 р. позивачем надано уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 68341,09 грн. заборгованості, 3% річних в сумі 294,30 грн. та судові витрати по справі, у зв'язку з частковою оплатою заборгованості відповідачем. До вказаних уточнень позивачем додано платіжне доручення № 369 від 26.05.09 р. про оплату відповідачем 300,00 грн. заборгованості.

Суд приймає вказане уточнення як таке, що подано відповідно до ст. 22 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача 300,00 грн. заборгованості припинити, відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору. Приймаючи до уваги оплату 300,0 грн. заборгованості відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на оплату заборгованості в сумі 110477,00 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення), що підтверджується накладними (а.с.10-141), доданими до матеріалів справи.

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином (не в повному обсязі та не у строки, вказані у відповідних накладних), внаслідок чого його заборгованість до звернення позивача з позовом до суду склала - 68941,09 грн. та після звернення позивача з позовом до суду - 68341,09 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 68341,09 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 68641,09 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 294,30 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, а також приймаючи до уваги оплату відповідачем 300,00 грн. заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України,   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Віктор" (вул. Орджонікідзе, 15, м. Харків, 61007, код ЄДРПОУ 30752988, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Закритого акціонерного товариства "Альба Україна" (вул. Шевченка,100, м. Бориспіль, 08300, код ЄДРПОУ 22946976, р/р 26000012825849 у ВАТ "Державний експортно - імпортний банк України" м. Київ, МФО 322313) 68341,09 грн. заборгованості, 3% річних в сумі 294,30 грн., 689,35 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача 300,00 грн. заборгованості припинити, відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 09 червня 2009 року.