Рішення

від 20.05.2009 по справі 5020-9/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"20" травня 2009 р. справа № 5020-9/174

За позовом          Державного підприємства Міністерства оборони України “102 підприємство електричних мереж” (99007, м. Севастополь, вул. 4 Бастіона, 32)

до Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго”  (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

про стягнення 41217,17 грн.,

суддя Рибіна С.А.

Представники сторін:

Позивача - Катренко Сергій Олександрович, довіреність № 01/292 від 12.03.2009;  

Відповідача - Ірхін Михайло Юрійович, довіреність № 19054/о/2-08 від 25.12.2008.

Суть спору: Державне підприємство Міністерства оборони України “102 підприємство електричних мереж”(далі –ДП МОУ „102 ПЕМ”) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (далі –ВАТ „ЕК „Севастопольенерго”) про стягнення 41217,17 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.03.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-9/174.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань за договором №529-22/05 від 19.12.2005.

Представник відповідача у відзивах на позов, які долучені до матеріалів справи (а.с.35-36,59-60), проти заявлених позовних вимог заперечує, обґрунтовуя тим, що відповідач виконав зобов'язання щодо оплати наданих послуг в вересні 2008 року в повному обсязі та у сторін відсутні додатки до договору 529-22/05 від 19.12.2005, на який посилається позивач, що ставить під сумнів укладення договору між сторонами.

           За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представник сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

                 Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 №441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002  № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002  № 928.

          Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії   можливе  лише  на  підставі  договору  з енергопостачальником.

ДП МОУ „102 ПЕМ” є електропередаючей організацією та здійснює передачу електричної енергії на закріпленої території в м. Севастополі та Автономної Республіки Крим, відповідно до ліцензії АВ №399871, яка видана на підставі рішення НКРЕ України №1390 від 18.12.2008.

Постачання та передача електричної енергії здійснюється відповідно до Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997.

19.12.2005 між ДП МОУ „102 ПЕМ” та ВАТ ЕК “Севастопольенерго” укладений Договір №529-22/05 на передачу електричної енергії (далі - Договір) (а.с.14-19).

Відповідно до пункту 9.1. Договору та Додаткової угоді від 12.12.2006 (а.с.20) договір діє з моменту підписання по 31.12.2007 та вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії однієї із сторін не буде заявлено про його розірвання.

Предметом Договору є надання ДП МОУ „102 ПЕМ” послуг  з передачі необхідних обсягів електричної енергії та потужності, яка належить ВАТ ЕК “Севастопольенерго” по електричних мережах ДП МОУ „102 ПЕМ” і порядок оплати  ВАТ ЕК “Севастопольенерго” за послуги  з передачі електричної енергії  електричними мережами ДП МОУ „102 ПЕМ” в мережах засобів, передбачених в структурі тарифу (пункт 1.1 Договору).

12.12.2006 між ДП МОУ „102 ПЕМ” та ВАТ ЕК “Севастопольенерго” була підписана  Додаткова угода до Договору.

Згідно пункту 5.2 Додаткової угоди ВАТ ЕК “Севастопольенерго” здійснює оплату ДП МОУ „102 ПЕМ” за послуги з передачі електричної енергії протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку, але не пізніш 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до умов Договору позивач нарахував та виставив рахунок за передачу електричної енергії за вересень 2008 року №2348 від 30.09.2008 на суму 533473,69 грн. Згідно банківської виписки №27 від 31.10.2008 (а.с.22) відповідач здійснив оплату частково в розмірі 496533,04 грн.

Позивач згідно пункту 6.1 Договору нарахував на суму боргу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з дня наступного після настання терміну платежу, інфляційне відшкодування та 3 % річних.

Ці обставини стали підставою для звернення ДП МОУ „102 ПЕМ” з даним позовом до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості та нарахованих штрафних санкцій.

Суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статей 275, 276 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.

Відповідно до пункту 2.1 Договору обсяг переданої позивачем електроенергії  визначається як сума корисного відпуску електроенергії в електричні мережі споживачів (Додаток 1) та корисного відпуску електроенергії безпосередньо в електричні мережі „Севастопольенерго” (Додаток 2).

Обсяги корисного відпуску електроенергії визначаються згідно фактичних показників лічильників з урахуванням трансформації, вказаних в Додатках 1 та 2 до Договору.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що розбіжності балансового обладнання та експлуатаційної відповідальності оформлюється сторонами у вигляді Акту (Додаток 3).

Згідно пункту 2.4 Договору сторони сумісно забезпечують фіксацію показників приборів обліку за переліком відповідно до Додатків 1 та 2 згідно графіку зняття показників розрахункових приборів обліку (Додаток 5), надаючи транспорт у кількості 1 одиниця ДП МОУ „102 ПЕМ” та  2 одиниці ВАТ ЕК “Севастопольенерго”  по парних  місяцях та 2 одиниці ДП МОУ „102 ПЕМ” та 1 одиниця ВАТ ЕК “Севастопольенерго” по непарних місяцях року.

Факт передачі електричної енергії електричними мережами ДП МОУ „102 ПЕМ” для ВАТ ЕК “Севастопольенерго” підтверджується сторонами до дати третього робочого дня місяця, наступного за розрахунковим. Підтвердження визначення обсягів передачі електроенергії здійснюється шляхом оформлення сторонами Акту (Додаток 6) (пункт 2.5 Договору).

У разі виникнення розбіжностей щодо обсягу переданої електроенергії у однієї із сторін, остання надає разом з протоколом розбіжностей до Акту документи, які підтверджують обґрунтування розбіжностей.

Відповідно до пункту 4.1 Договору сума оплати за послуги з передачі електричної енергії електричними мережами ДП МОУ „102 ПЕМ” визначається згідно тарифів ДП МОУ „102 ПЕМ” та фактичних обсягів передачі електричної енергії, які визначені відповідно до вимог розділу 2 Договору.

Пунктом 4.2 Договору та Додаткової угоди встановлено, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” здійснює оплату ДП МОУ „102 ПЕМ” за послуги з передачі електричної енергії  протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку, але не пізніш 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Суд встановив, що у позивача відсутні Додатки до Договору №529-22/05 від 19.12.2005, які е невід'ємною частиною Договору.

Вищевказані Додатки відсутні і у відповідача.

Згідно пункту 5.22. Правил користування електричною енергією, які затверджені Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №28 від 31.07.1996 в редакції на момент укладення договору (далі - Правила) до договорів, укладення яких передбачено цими Правилами, за взаємною згодою сторін можуть бути оформлені додатки. В додатках до відповідного договору обумовлюються технічні та організаційні особливості врегулювання відносин між сторонами. Додатки мають не суперечити законодавству України, в тому числі цим Правилам та нормативно-технічним документам.

Відповідно до статті 5 Правил при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Згідно пункту 5.15 Правил відносини сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Передача (транзит) електричної енергії без оформлення договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання забороняється.

У пункті 5.17 Правил визначені умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей.

Згідно пункту 5.22 Правил до договорів, укладення яких передбачено цими Правилами, за взаємною згодою сторін можуть бути оформлені додатки. В додатках до відповідного договору обумовлюються технічні та організаційні особливості врегулювання відносин між сторонами. Додатки мають не суперечити законодавству України, в тому числі цим Правилам та нормативно-технічним документам.

Сторонами при укладенні Договору № 529-22/05 від 19.12.2005 визначено, що певні умови Договору визначені окремо у Додатках: пункти 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5.

Так, у Додатках сторони обумовили встановити:

·          обсяг переданої енергії;

·          обсяг корисного відпуску електроенергії;

·          розмежування балансової належності і експлуатаційної відповідальності;

·          графік зняття показників лічильників;

·          та ін.

На вимоги суду позивач та відповідач не надали Додатки до Договору, пояснивши це їх відсутністю у обох сторін.

Згідно частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини першої статті 630 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Цивільним кодексом України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України).

Суд встановив, що Додатки до Договору №529-22/05 від 19.12.2005 є його невід'ємною частиною та є істотними умовами Договору згідно вимог чинного законодавства та домовленості сторін.

Враховуючи відсутність у сторін Додатків до Договору, суд вважає, що договір є неукладеним.

Як вбачається з матеріалів справи, за виконані у вересні 2008 року роботи ДП МОУ “102 ПЕМ” направило ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” акт звірки обсягів переданої електроенергії та рахунок-акт № 2348 від 30.09.2008 (а.с.21, 63-74).

Акт звірки обсягів передачі електричної енергії мережами ДП МОУ „102 ПЕМ” для споживачів у вересні 2008 року був підписаний ВАТ ЕК “Севастопольенерго” з розбіжностями в обсязі переданої електричної енергії (а.с.74). Різниця в переданої електричної енергії склала 53618 кіловат часів або 36940,65 грн. у зв'язку з чим рахунок-акт №2348 від 30.09.2008 був сплачений не на суму 533473,69 грн., а на суму 496533,04 грн., чим підтверджується протокол розбіжностей до Договору №529-22/05 від 19.12.2005 (а.с.75, 77).

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав суду доказів погодження сторонами якимось-чином передачі несплаченого відповідачем обсягу електричної енергії, не довів правомірність передачі спірного розміру електроенергії та наявність у відповідача обов'язку її оплати.

За  таких  обставин, суд вважає, що позовні  вимоги  є  необґрунтованими та не  підлягають  задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та  витрати  за проведення  судової  експертизи покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

    Суддя                                                          підпис                                                    С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 25.05.2009.

Розсилка:

1.          ДП МОУ “102 підприємство електричних мереж” (99007, м. Севастополь, вул. 4 Бастіона, 32)

2.          ВАТ “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

3.          Справа