Рішення

від 03.06.2009 по справі 45/87-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/87-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2009 р.                                                            Справа № 45/87-09

вх. № 2194/5-45

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Хомякова А. Л., доручення від 07.04.2009р.

відповідача – не з'явився   

розглянувши справу за позовом ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад", м. Харків  

до  ТОВ "БелМедСнабТехніка", м. Мінськ  

про стягнення 34859,51 дол. США

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача, ТДВ “БелМедСнабТехніка”,                      м. Мінськ, на користь позивача, ВАТ “Харківський завод “Точмедприлад”, м. Харків, 34 859,51 доларів США основного боргу. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов контракту за № 67 від 29 серпня 2008 року, укладеного між сторонами, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 34 859,51 доларів США та виставлено останньому рахунок-фактуру № 1 від 08 вересня 2008 року на оплату, проте відповідач, всупереч п. 2.3 контракту, кошт позивачу не перерахував, чим порушив умови домовленості сторін. Також позивачем заявлено до стягнення судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Позивач під час розгляду справи позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити. До матеріалів справи 03 червня 2009 року надав клопотання щодо банківських реквізитів, яке залучено судом до матеріалів справи.

          Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, в призначені засідання суду 08 квітня 2009 року, 21 квітня 2009 року, 06 травня 2009 року, 20 травня 2009 року та 03 червня 2009 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою господарського суду м. Мінськ від 14 травня 2009 року (справа № 32-25ип/09) та доданим  до неї підтвердженням про вручення від 14 травня 2009 року.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 20 травня 2009 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх  нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Порушуючи провадження по справі суд дійшов висновку стосовно підсудності даної справи Господарському суду Харківської області внаслідок наступного.

Дослідивши документи додані до позовної заяви суд встановив, що пунктом 8.1 контракту № 67 від 29 серпня 2008 року, сторонами визначено, що усі спори за цим контрактом вирішуються, наскільки це можливо, шляхом переговорів між сторонами. При не досягненні згоди предмет спору передається до Господарського суду Харківської області, Україна, для вирішення по суті спору.

Пунктом 2 статті 4 Багатосторонньої угоди (СНД) від 20 березня 1992 року “Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності”, що ратифікована Україною 19 грудня 1992 року, визначено, що компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 76 Закону України “Про міжнародне приватне право” суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Щодо вибору права, яке має застосовуватись при розгляді даної справи суд дійшов висновку стосовно застосування матеріального та процесуального права України внаслідок наступного.

          Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 32 Закону України “Про міжнародне приватне право” у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином.

Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Відповідно до ст. 44 Закону України “Про міжнародне приватне право” у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є: продавець - за договором купівлі-продажу.

          Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

29 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено контракт № 67, на умовах якого позивач зобов'язався поставити відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію медичного призначення (далі –товар). Даним контрактом визначено, що найменування, кількість товару, його вартість, строки поставки, вид транспорту та умови поставки вказуються сторонами у відповідних специфікаціях.

Згідно специфікації № 1 від 08 вересня 2008 року, підписаної сторонами, позивач зобов'язався поставити в строк до вересня місяця 2008р. на умовах поставки FCA, м. Харків, Україна наступний товар: сіноптофор СІНФ-1 у кількості 1 комплект; офтальмоскоп дзеркальний ОЗ-5 у кількості 20 комплектів; коліротест ЦТ-1 у кількості 1 комплект; амбліотренер АТР-1 у кількості 1 комплект; інгалятор паровий ІП-03 у кількості 20 комплектів; мікротом санний МС-2 у кількості 1 комплект; апарат для перериву вагітності АПБ-02Н у кількості 1 комплект; рефлектор лобний РМО-2 у кількості 2 комплекти; бівізіотренер БТВР-2 у кількості 2 комплекти; макулотестер поляризаційний МТП-2 у кількості 2 комплекти; офтальмометр ОФ-3 у кількості 1 комплект; установка інгаляційна універсальна “Аерозоль У-2”у кількості 2 комплектів, на загальну суму 34 859,51 доларів США.

24 вересня 2008 року позивач здійснив поставку зазначеного товару, що підтверджується вантажною митною декларацію № 800000001/8/111992.

Пунктом 2.3 контракту № 67 від 29 серпня 2008 року визначено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються у вигляді 100% передплати або часткової передплати вартості наступної парті товару, що поставляється. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника згідно з рахунком, що виставляється постачальником.

08 вересня 2008 року позивач виставив рахунок-фактуру №1 на сплату за поставлений товар на загальну суму 34 859,51 доларів США. Відповідач свої зобов'язання не виконав, розрахунок за поставлений товар не здійснив.

Згідно наданих позивачем листів № 417 від 18 листопада 2008 року, № 452 від 28 листопада 2008 року, № 5 від 13 січня 2009 року вбачається, що позивач неодноразово звертався з вимогою до відповідача стосовно виконання останнім своїх зобов'язань по оплаті за поставлений товар.

          05 грудня 2008 року відповідач направив на адресу позивача листа № 40, згідно якого повідомив, що розрахунок за поставлений товар буде здійснений після надходження відповідачу грошових коштів за реалізовану продукцію від покупців відповідача. Тим самим відповідач визнав факт існування заборгованості по контракту № 67 від 29 серпня 2008 року.

          Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що позивач своєчасно та належним чином виконав свої зобов'язання по контракту № 67 від 29 серпня 2008р. та неодноразово пред'являв вимоги відповідачу стосовно виконання ним своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, а відповідач не виконав свої зобов'язання, розрахунок за поставлений товар не здійснив, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення суми боргу у розмірі 34 859,51 доларів США обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенні у повному обсязі.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по оплаті державного мита у розмірі 348,59 доларів США та 118 гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,  -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “БелМедСнабТехніка”,  Республіка Білорусь, 220040,  м. Мінськ, вул. Богдановича, 153, кім. 10 (в тому числі з р/р 3012092250003 в ВАТ “ТехноБанк” код 182, УНН 190017479, ОКПО 37612175) на користь Відкритого акціонерного товариства “Харківський завод “Точмедприлад”, Україна, 61013,  м. Харків, вул. Шевченка, 20 (Intermediary bank: N. A., New YORK, USA, SWIFT CITI US33, Correspondent bank:  SWIFT: OWHBDEFF, VTB BANK (Deutachland) AG,. № 10961534,          Beneficiary bank:: ZEMJUA2K, in favour JSC ZEMELNY BANK, acc.             № 0104291414, розрахунковий рахунок 260050139132/840, МФО 351652, код ОКПО 00481324) - 34 859,51 доларів США боргу, 348,59 доларів США  державного мита та 118 гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 03 червня 2009 року

справа № 45/87-09