Рішення

від 19.05.2009 по справі 5020-9/237

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/237

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" травня 2009 р. справа № 5020-9/237

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримбудпостач»(99029, місто Севастополь, вулиця Хрустальова, 6)

до Підприємства «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»(99011, місто Севастополь, проспект Нахімова, 13)

про стягнення 22 615,11 грн.,

                                                                                                                         суддя Рибіна С.А.

Представники сторін:

Позивача - Балян Едуард Славайович, довіреність б/н від 02.04.2009;

Відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримбудпостач»(далі – ТОВ „Кримбудпостач”) звернулось до суду з позовом до Підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації” (далі - Підприємство "БУ ЧФ МО РФ ”) про стягнення 22615,11 грн., з яких: сума основного боргу - 15847,32 грн., пеня - 1623,06 грн., 3% річних - 590,57 грн., інфляційне відшкодування  –4554,16 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати виконаних за договором поставки №8/МТО-16 від 20.04.2007.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань, норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідач явку уповноважених представників у судові засідання 21.04.2009, та 19.05.2009 не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Факт отримання відповідачем судових документів підтверджується, зокрема, повідомленням про вручення поштових відправлень №991858 з ухвалою суду про порушення провадження у справі (а.с.34).

          Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

          Справа розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

           За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2007 між ТОВ „Кримбудпостач” (Постачальник) та Підприємством "БУ ЧФ МО РФ” (Замовник) був укладений договір постачання №86/МТО-16 (далі –Договір) (а.с.10-11).

Згідно пункту 1.1-1.2 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Замовника товар, а Замовник зобов'язується прийняти цій товар та здійснювати його оплату на умовах даного Договору, відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору. Поставка здійснюється маленькими партіями відповідно заявок, асортимент,  ціни та об'єми яких узгоджуються сторонами. Кількість та ціна заявленого Замовником та відпущеного Постачальником товару фіксується в рахунку та приймально-здавальних накладних. Поставка кожної партії розцінюється як самостійна господарська операція та регулюється умовами Договору.

Відповідно до пункту 10.2 Договору, він діє з моменту підписання його сторонами до повного його виконання

Пунктом 4.1-4.2 Договору встановлено, що відповідач здійснює оплату за поставлений товар протягом 30-ти банківських днів з моменту постачання товару. Факт відвантаження підтверджується витратної накладної, підписаної сторонами даного Договору

У відповідності до Договору позивачем згідно умов Договору виконано в повному обсязі, а саме: здійснено постачання будівельних матеріалів відповідачу, що підтверджується видатковими накладними: ЛЖ0059 від 22.10.2007; ЛЖ0062 від 22.10.2007; ЛЖ0064 від 14.11.2007; ЛЖ0067 від 04.12.2007; ЛЖ0068 від 18.12.2007; ЛЖ000000001 від 16.01.2008; №К00002 від 22.02.2008 (а.с.12-17, 22); та довіреностями: серія ЯОУ №506583  від 21.02.2008; серія НБЄ №347731 від 22.10.2007; серія ЯОУ №506214 від 15.01.2008; серія НБЄ №348143 від 18.12.2007; серія НБЄ № 348271 від 04.12.2007; серія НБЄ № 347968 від 14.11.2007 (а.с.23-28).

Відповідач зобов'язання по оплаті отриманого позивачем товару у встановлений Договором строк виконав частково, а саме: сплатив 59782,27 грн., що підтверджується виписками з банку (а.с.31-37), в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 15847,32 грн., яку сторони зафіксували в акті звірки взаєморозрахунків станом на 20.11.2008 (а.с.18).

Дані обставини стали підставою для звернення ТОВ „Кримбудпостач” з даним позовом до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості та нарахування штрафних санкцій, передбачених Договором та статтею 625 Цивільного кодексу України.

          Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором постачання одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526  Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вищевикладеного, суд визнає позовні вимоги ТОВ „Кримбудпостач” про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15847,32 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1623,06 грн.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 Кодексу).

Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 №543/96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки договір 86/МТО-16 від 20.04.2007, що укладений між сторонами спору, не містить положення відносно відповідальності сторін у вигляді неустойки (пені, штрафу) за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, а також договором не встановлений розмір неустойки і іншої угоди з цього приводу сторонами не укладалося, вимога позивача відносно стягнення суми пені у розмірі 1623,06 грн. задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі та інфляційне відшкодування за відповідний період прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотки річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, якій перевірений судом, сума 3% річних складає  590,57 грн., інфляційне відшкодування  –4554,16 грн. Вимоги в частині стягнення даних сум суд визнає такими, що підлягають задоволенню.  

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України  при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82–85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації” (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 1, ідентифікаційний код 30120798, п/р 2600301335956 у „Промінвестбанк”, МФО 324515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримбудпостач»(99029, місто Севастополь, вулиця Хрустальова, буд. 6, ідентифікаційний код 22274407, п/р 2600630192 в СФ АКБ „УСБ”, МФО 324195) 21311,50 грн., з яких: основний борг - 15847,32 грн.,          3% річних - 590,57 грн., інфляційне відшкодування  –4554,16 грн., витрати по сплаті державного мита 209,92 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 109,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                                             підпис                                                    С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано  25.05.2009.

Розсилка:

1.          ТОВ «Кримбудпостач»(99029, місто Севастополь, вулиця Хрустальова, 6)

2.          Підприємству «Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації»(99011, місто Севастополь, проспект Нахімова, 13)

3.          До справи