Рішення

від 01.06.2009 по справі 57/76-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/76-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2009 р.                                                            Справа № 57/76-09

вх. № 2524/4-57

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - позивача - Курськой О.В., дов. від 01.04.09р.

Відповідач - не з"явився.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Промтехцентр", м. Донецьк  

до  Товариства з обмеженою відповідальністюСпільна українсько - російська фірма "ІНЕК" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Харків  

про стягнення 5293,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач –ТОВ „Компанія Промтехцентр” звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача –Спільної Україно-російської фірми „ІНЕК” у формі ТОВ заборгованості з оренду в сумі 4118,40 грн., пені 493,65 грн., 96,48 грн., річних; 475,84 грн., інфляційних,108,98 грн. компенсацію за послуги зв'язку та просить стягнути з відповідача судові витрати, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди нерухомого майна № 141/80012 від 01.12.2007 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  02 квітня 2009 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14 квітня 2009 року о 12:10 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 14 квітня 2009 року, 13 травня 2009 року, у зв'язку з неявкою у судове засідання сторін та ненадання сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи відкладався.

У призначеному 01 червня 2009 року судовому засіданні представник позивача позов підтримував та наполягав на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 523927.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського кодексу України  не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Присутній в судовому засіданні 01 червня 2009 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника  відповідача.

У відповідності до ст.75 Господарського кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників позивача та відповідача судом встановлено наступне.

01 грудня 2007 року між АТЗТ „Компанія Промтехцентр”  (далі позивач )  та Спільною Українсько-російською фірмою „ІНЕК” у формі ТОВ укладено договір оренди нерухомого майна № 141/80012 (далі – договір), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування на умовах оперативної оренди нежитлове приміщення площею 16 кв.м., яке розміщено на 6 поверсі будинку, за адресою: м. Донецьк  -059, пр. Ілліча, буд. 109-А; для розміщення офісу. Приміщення передається з телефонним номером на час дії договору.

Розділом 4  договору оренди передбачено, що загальна вартість оренди за орендоване майно становить 864 грн. з ПДВ; сплата орендної плати проводиться на підставі наданого рахунку (який надсилається орендареві рекомендованим листом або вручається під розписку відповідальному працівнику орендаря, протягом 10 календарних днів з дати отримання такого рахунку шляхом безготівкового банківського перерахування відповідних сум на банківський рахунок      орендодавця.

Додатковою угодою від 01 січня 2008 року до договору сторони домовились, що загальна вартість оренди за орендоване майно становить 940 грн. 80 коп з ПДВ.

Додатковою угодою від 28 лютого 2008 року сторони внесли зміни до договору щодо їх юридичних адрес .

Додатковою угодою від 10 квітня 2008 року до договору сторони внесли зміни до п. 4.1, 4.3, 4.4 договору, та встановили, що загальна вартість оренди за орендоване майно становить 1036 грн. 80 коп з ПДВ.; орендар зобов'язався, щомісячно до 10 числа поточного місяця виставляти орендарю рахунки на повний обсяг обумовлених договором платежів за поточний місяць(п. 4.3); сплата орендних платежів проводиться на підставі наданого рахунку, (який орендар повинен отримати у орендодавця) шляхом безготівкового перерахування  відповідних сум на банківський рахунок Орендодавця (позивача).

Факт передачі орендованого майна підтверджується актом прийому –передачі, підписаний  сторонами 01 грудня 2007 року та скріплений їх печатками.

Відповідач щомісячно отримував від позивача рахунки на оплату платежів за оренду приміщення та компенсацію послуг зв'язку, передбачених умовами договору, про що свідчаить наявеі в матеріалах справи рахунки (а.с.19-27) проте, Орендар (відповідач)  порушив умови Договору щодо своєчасного внесення позивачу орендної плати та плати щодо компенсації послуг зв'язку, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в сумі 4118,40 грн., за період з квітня 2008 року по липень 2008 року (включно), та 108,89 грн. –компенсації послуг зв'язку за період з лютого 2008 р. по липень 2008 р. (включно), що і стало підставою для звернення позивачу з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті  284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати в сумі 4118 грн. 40 коп. та заборгованості щодо компенсації послуг зв'язку в сумі 108,89 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати та компенсації послуг зв'язку за договором оренди нерухомого майна № 141/80012, який був укладений між сторонами по справі.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги,  суд визнає вимогу позивача щодо стягнення орендної плати в сумі 4118,40 грн. та 108,89 грн. –компенсації послуг зв'язку належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до п. 10.3 договору оренди сторонами встановлено відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення.

За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу, яка за період з 29.04.2008 р. по 21.01.2009 р. склала 493,65 грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку про стягнення пені у сумі 493,65 грн.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Відповідно  до  ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов`язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за прострочення відповідачем грошового зобов'язання нараховано 475,84  грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 96,48 грн.

За таких обставини, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4118,40 грн. орендної плати, 108,89 грн. компенсації плати за послуги зв'язку; 475,845 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 96,48 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не спростовані відповідачем, і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються  на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 625, 762 Цивільного кодексу України, статтями 193, 198, 232, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ Спільної Україно-російської фірми „ІНЕК” у формі ТОВ, код 19353340 (61012, м. Харків, вул.. К. Маркса, б.13; р/р 26000300000007 ХФ АКБ „Форум” м. Харків, МФО 350772 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Промтехцентр”, код 05419040 (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 109-А; р/р 26006013155, Донецька філія ВАТ Інпромбанк” м. Донецьк, МФО 377368, заборгованість з орендної плати  в сумі 4118,40 грн., 108,89 грн. компенсації плати за послуги зв'язку; 493,65 грн. пені; 475,84 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 96,48 грн., 102,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішення законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення підписано 02 червня 2009 року

справа № 57/76-09