Рішення від 08.04.2014 по справі 905/884/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.2014 Справа № 905/884/14

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Осадчої А.М.,

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНКО ТРЕЙДІНГ» м.Донецьк

про стягнення 3367,09грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

06.02.2014року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛ» м.Київ (далі - ТОВ «АТЛ») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНКО ТРЕЙДІНГ» м.Донецьк (далі - ТОВ«ДАНКО ТРЕЙДІНГ») з вимогами про стягнення 3367,09грн., у тому числі, основної заборгованості в сумі 3 348,90грн., 3%річних в сумі 17,06грн., пені в сумі 01,13грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №01/07-03 від 01.07.2013року позивач виконав роботи з технічного обслуговування та ремонту автомобіля, між сторонами підписано акт приймання - передачі виконаних робіт №С9-Y3329-010 від 25.11.2013року на суму 3 348,90грн., однак у порушення вимог договору відповідач за виконані роботи не розрахувався, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 13.02.2014року року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ «АТЛ» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/884/14.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №01/07-03 від 01.07.2013року, акту приймання - передачі виконаних робіт №С9-Y3329-010 від 25.11.2013року, довіреностей, Статуту позивача, довідки АБ №336462, свідоцтва про державну реєстрацію А01 №248456.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 11, 509, 510, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 49, 67, 82 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У письмових поясненнях, які надані суду 11.03.2014року, позивач зазначив, що наряд - замовлення формувався комп'ютерною програмою та не скріплювався підписами та печатками підприємств, на підтвердження чого надав суду копію роздруківки наряду -замовлення №С9-Y3329-010 від 25.11.2013року. Крім того, надав для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчену копію податкової накладної №3290347 від 25.11.2013року, витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача.

У судове засідання 08.04.2014року представники сторін не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлялись у порядку, що передбачений приписами Господарського процесуального кодексу України, докази чого містяться в матеріалах справи.

У письмових поясненнях від 11.03.2014року позивач просив суд розглядати справу за відсутності його представника. Дане клопотання судом задовольняється.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, правової позиції, щодо спору, який розглядається судом не висловив, внаслідок чого, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача та ненадання відповідачем певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи, відповідачеві судом надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності).

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представника позивача, які надавались у попередніх судових засіданнях за його участю, дослідивши представлені в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

01.07.2013року між ТОВ «АТЛ» (Виконавець) та ТОВ«ДАНКО ТРЕЙДІНГ» (Замовник) укладено договір №01/07-03 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу, за умовами п.1.1 якого Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобільного транспортного засобу та /або його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин, агрегатів) як Замовника, так і спеціально замовлених Виконавцем. Замовник бере на себе зобов'язання прийняти й оплатити ці роботи (послуги), а також вартість використаних матеріалів (запасних частин, агрегатів) Виконавця у розмірі, строки і порядку, що передбачені умовами цього договору.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладання печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей до договору. Зокрема, з боку Виконавця договір підписав ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності б/н від 01.01.2013року, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 9.1 даний договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Згідно п. 2.1 договору вартість робіт (послуг) погоджується сторонами щодо кожного виду окремо і вказується у наряді - замовленні. Крім вартості робіт (послуг), зазначених у п.2.1 цього договору, Замовник оплачує Виконавцю вартість матеріалів (запасних частин, агрегатів) Виконавця, які зазначені у наряді - замовленні(п.2.2 договору).

Перелік робіт з технічного обслуговування і ремонту, а також перелік матеріалів та /або запасних частин (агрегатів), що використовуються під час проведення робіт (послуг), зазначаються в наряді - замовленні, який зберігається у Виконавця.(п.1.2 договору).

У письмових пояснення, які надані суду 11.03.2014року, позивач зазначив, що наряд - замовлення формувався комп'ютерною програмою та не скріплювався підписами та печатками підприємств, на підтвердження чого надав суду копію роздруківки наряду -замовлення №С9-Y3329-010 від 25.11.2013року.

З огляду на відсутність у п.1.2 договору обов'язковості погодження наряду -замовлення шляхом його підписання обома сторонами, з огляду на відповідність робіт та запасних частин, що перелічені у акті приймання - передачі виконаних робіт №С9-Y3329-010 від 25.11.2013року та наряді - замовленні №С9-Y3329-010 від 25.11.2013року, суд вважає, що сторони дійшли згоди щодо переліку робіт, запасних частин та їх вартості, як того вимагають п.п.1.2,2.1 договору.

Порядок прийняття - передачі транспортного засобу визначено розділом 4 договору, однак матеріали справи не містять доказів на підтвердження його дотримання сторонами, зокрема, відсутні акти прийняття передачі транспортного засобу в ремонт та з ремонту, які були витребувані у позивача ухвалою суду від 13.03.2014року, але суду не надані.

Суд вбачає, що за наявності підписаного акту приймання - передачі виконаних робіт №С9-Y3329-010 від 25.11.2013року, відсутність означених документів істотно не впливає на суть правовідносин сторін з приводу стягнення суми заборгованості за актом, оскільки відповідачем будь-якими доказами не спростовано факти передачі у ремонт та отримання транспортного засобу з ремонту.

Згідно п.5.5 договору послуги, передбачені р.1 цього договору, вважаються наданими з моменту підписання між Замовником та Виконавцем акту виконаних робіт.

Дата приймання - передачі Замовником автомобільного транспортного засобу з ремонту /обслуговування, перелік найменувань та вартість робіт (матеріалів), відсутність/наявність претензій щодо виконаних робіт (наданих послуг) з боку Замовника, перелік матеріалів та /або запасних частин (агрегатів), що були використані під час проведення робіт, фіксуються в акті виконаних робіт, який підписується сторонами в двох примірниках, по одному для кожної сторони.(п.1.3 договору).

Сторонами підписано акт приймання - передачі виконаних робіт №С9-Y3329-010 від 25.11.2013року, згідно якого виконані роботи на загальну суму 3 348,90грн. з урахуванням ПДВ.

Акт містить посилання на договір №01/07-03 від 01.07.2013року,що безумовно свідчить про виконання робіт, зазначених в акті, на підставі вказаного договору. Крім того, у тексті акту зазначено, що перелік робіт та запасних частин визначені згідно наряду - замовлення №С9-Y3329-010 від 25.11.2013року.

Акт підписано представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств. Відповідач не висловив заперечень стосовно повноважень особи, яка підписувала акт з його боку та не спростував належність йому відповідної печатки.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт №С9-Y3329-010 від 25.11.2013року є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.

Матеріали справи містять належним чином засвідчену копію податкової накладної №3290347 від 25.11.2013року, яка складена внаслідок проведення господарської операції, яка засвідчена актом.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до пункту 2.4 договору оплата робіт (послуг) і матеріалів ( запасних частин, агрегатів) здійснюється Замовником шляхом внесення грошових коштів, впродовж 3 календарних днів після підписання Замовником акта виконаних робіт, на розрахунковий рахунок або до каси Виконавця.

Отже, згідно з вищезазначеним пунктом договору відповідач мав здійснити оплату виконаних робіт протягом 3 календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт, тобто, з огляду на дату підписання відповідного акту - 25.11.2013року, в строк по 28.11.2013року включно.

Проте, у встановлений в договорі строк оплату вартості виконаних робіт на суму 3 348,90грн. ТОВ«ДАНКО ТРЕЙДІНГ» не здійснило, у зв'язку з чим, виникла заборгованість у вказаному розмірі.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати заборгованості на означену суму.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №01/07-03 від 01.07.2013року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 3 348,90грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 3 348,90грн. Відповідно ТОВ«ДАНКО ТРЕЙДІНГ» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт у встановленому договором порядку.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 3 348,90грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3%річних в сумі 17,06грн. за період з 29.11.2013року по 29.01.2014року, у зв'язку з чим, суд зазначає наступне.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Як встановлено судом, кінцевий строк оплати вартості виконаних робіт відповідно до умов договору припадає на 28.11.2013року, отже прострочення грошового зобов'язання починається з 29.11.2013року, тому саме з цієї дати можливе нарахування 3% річних.

За розрахунком суду, розмір 3%річних за період з 29.11.2013року по 29.01.2014року складає 17,06грн., як наслідок, у цій частині позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення пені в сумі 01,13грн. за період з 29.11.2013року по 29.01.2014року суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено ст.549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 7.2 договору за порушення строків розрахунків, передбачених розд.2 цього договору, Замовник сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості. Оплата пені не звільняє Замовника від зобов'язань оплати простроченого платежу.

Суд вказує, що формула розрахунку, яку застосовує позивач: 3348,90грн.х 0,2%/100/365х62(кількість днів прострочення у періоді) є невірною, оскільки у даному випадку за умовами договору кількість днів прострочення помножується на 0,2%від суми заборгованості.

Частиною 6 ст.232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Відповідно до позовної заяви розрахунок пені здійснено позивачем за період з 29.11.2013року по 29.01.2014року, тобто, за період, протягом якого можливе нарахування пені відповідно до ч.6 ст.232 ГК України.

Стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 зазначає, розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Отже, вказаним нормативним актом встановлений граничний розмір пені.

Таким чином, при розрахунку суми пені позивач повинен був її розраховувати виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, оскільки 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення перевищує розмір,встановлений законом.

Як вбачається з розрахунку суми пені, вказаний розрахунок здійснено позивачем без врахування положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996року, з застосування розміру пені 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але з порушенням встановленого договором розрахунку (його формули).

Здійснивши розрахунок пені виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, суд приходить до висновку, що за період з 29.11.2013року по 29.01.2014року сума пені, що розрахована на суму заборгованості 3 348,90грн., складає 73грн.95коп.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 01,13грн., суд не вбачає належних правових підстав для вихід за межі позовних вимог, як то передбачено вимогами ст. 83 ГПК України, та задовольняє позовні вимоги в цій частині в межах заявлених вимог.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку судовий збір у повному обсязі покладається на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» м.Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНКО ТРЕЙДІНГ» м.Донецьк про стягнення 3367,09грн., у тому числі, основної заборгованості в сумі 3 348,90грн., 3%річних в сумі 17,06грн., пені в сумі 01,13грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНКО ТРЕЙДІНГ» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, буд.95, ідентифікаційний код 35780847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ»(01134, м.Київ, вул.Симеренка, буд. 36, ідентифікаційний код 32312185) заборгованість в сумі 3 348,90грн., 3%річних в сумі 17,06грн., пеню в сумі 01,13грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 08.04.2014року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 14.04.2014року.

Суддя А.М. Осадча