Рішення

від 10.04.2014 по справі 910/2123/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2123/14 10.04.14

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/2123/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сіка Україна»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Стройком Джи Ен Ті»;

про стягнення 20 180,17 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ховдій А.Ю., довіреність б/н від 03.03.2014р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Сіка Україна» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Стройком Джи Ен Ті» (надалі - відповідач) про стягнення 20 180,17 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № 102012012 від 04.05.2012р. у визначений строк не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виник борг у сумі 20 180,17 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014р. порушено провадження у справі № 910/2123/14 та призначено її розгляд на 27.02.2014р.

Ухвалами суду від 27.02.2014р. та від 20.03.2014р. розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних судом документів.

Присутнім у судовому засіданні 10.04.2014р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 20.03.2014р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 11.02.2014р. та ухвали від 27.02.2014р. та від 20.03.2014р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, проте поштове відправлення повернуто на адресу суду без вручення з відповідною відміткою поштової установи.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2012р. між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - дилер) було укладено дилерський договір № 102012012, у відповідності до п.1.1 якого позивач зобов'язується поставити, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар в асортименті та за цінами згідно з прайс-листами, які затверджуються постачальником, на підставі підтвердженого письмового замовлення, з урахуванням особливостей, встановлених договором.

Згідно з п.3.1 договору, загальна ціна договору складається з сум вартості товару, зазначених у видаткових накладних, які видані постачальником на підставі цього договору, з урахуванням особливостей, встановлених цим договором.

Відповідно до п.1.3 договору, на кожне постачання товару за цим договором постачальник на підставі заявки дилера та прийс-листу виставляє рахунок-фактуру, в якому має вказуватись номер та дата цього договору. Дилер обов'язується приймати товар та сплачувати вартість товару згідно рахунків-фактур, які буде виставляти постачальник.

Згідно з п.3.1 договору, загальна ціна договору складається з сум вартості товару, зазначених у видаткових накладних, які видані постачальником на підставі цього договору, з урахуванням особливостей, встановлених цим договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем за видатковою накладною № 21220-1216 від 14.12.2012р., копія якої залучена до матеріалів справи, а оригінал було оглянуто в судовому засіданні, поставлено відповідачу товар на суму 40 380,17 грн.

Факт отримання відповідачем товару також підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (типова форма № М-2) № 266 від 10.12.2012р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Умовами п.4.3 договору встановлено, що якщо вартість замовленого товару перевищує 10 000,00 грн. відповідач зобов'язаний здійснити часткову передоплату в розмірі 50% вартості товару згідно рахунку-фактури, що підлягає сплаті протягом п'яти календарних днів від дати виставлення рахунку-фактури.

Оплата решти вартості поставленого товару здійснюється повністю згідно рахунку-фактури протягом двадцяти календарних днів з дати поставки товару.

Позивачем було виставлено на оплату відповідачу рахунок № 11220-1107 від 10.12.2012р. на суму 40 380,17 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару в сумі 20 200,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою АТ «ОТП Банк» вих. № 70-1-1/613 від 08.04.2013р., проте повну його вартість у сумі 20 180,17 грн. відповідач не оплатив.

Оскільки отриманий товар відповідач не оплатив у повному обсязі, позивач 31.07.2013р. цінним листом направив відповідачу вимогу за вих. № 1103 від 31.07.2013р. про сплату боргу в сумі 20 180,17 грн. Проте, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 20 180,17 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши умови дилерського договору № 1020112012 від 04.05.2012р., судом встановлено, що даний договір має цивільно-правову природу договору поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленою накладною та не надано доказів оплати переданого товару, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 20 180,17 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стройком Джи Ен Ті» (02140, м. Київ, вул. Б. Гмирі, 9, код ЄДРПОУ 37387407) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сіка Україна» (03680, м. Київ, вул. Смольна, 9-б, код ЄДРПОУ 33053410) 20 180 грн. 17 коп. основного боргу та 1827 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.04.2014р.

Суддя А.І. Привалов