Рішення
від 03.06.2009 по справі 5020-5/202
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" червня 2009 р. справа № 5020-5/202

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Осавіахім”   (АР Крим, Сімферопольський район, с. Скворцово, вул. Калініна, 111; 97560 м. Сімферополь, вул. Данилова, 62)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Канелоні” (м. Севастополь, вул. Шевченко, 56/22)

про стягнення заборгованості  в розмірі 16968,03   грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач –не з'явився,      ТОВ "Осавіахім";

Відповідач - Спірідонов Віталій Володимиролвич - представник довіреність № б/н  від 06.05.2009  ТОВ "Канелоні";

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Осавіахім”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Канелоні", про  стягнення заборгованості за договором поставки № 01/141008 від 14.10.2008   в розмірі 16968,03  грн., з яких: 16350,00 грн. –основна заборгованість, 618,03 грн. –пеня.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати  отриманого товару.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник позивача на оголошення вступної та резолютивної частин  рішення не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

 Представнику відповідача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2008 між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 01/141008 (а.с.6).

Відповідно до умов договору, позивач зобов'язався поставляти продукцію, а відповідач приймати та сплачувати її вартість, на умовах передбачених вказаним договором.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві борошно вищого ґатунку у кількості 9 тон за ціною 2250,00 грн. за 1 тону, а всього на загальну суму 20250,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору, відповідач зобов'язався здійснити оплату продукції на протязі 14 календарних днів з моменту виставлення рахунку позивачем. Оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в розмірі вартості продукції. Можлива передоплата –100%.

На виконання умов договорів позивач виставив відповідачеві рахунки на оплату продукції (а.с. 7-10).

Продукція була отримана відповідачем на підставі видаткових накладних (а.с. 11-14).

Відповідач зобов'язання по оплаті отриманої позивачем продукції у встановлений Договором строк виконав частково, а саме: сплатив 3900,00 грн., що підтверджується виписками з банку (а.с.16-18), в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 16350,00 грн.

09.02.2009 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату заборгованості за отриману продукцію.

Відповідач на претензію не відповів, наявну суму заборгованості не погасив.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 6.2 договору, за недотримання строків платежів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Позивачем нарахована  пеня в сумі 618,03 грн., яка підлягає стягненню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16968,03  грн., з яких: 16350,00 грн. – основна заборгованість, 618,03 грн. –пеня.

При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 169,68 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49,   82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Канелоні” (м. Севастополь, вул. Шевченко, б. 56, кв. 22, код ЄДРПОУ  31331516,  п/р 260061247301 в СФ „Банк Фінанси и Кредит” м. Севастополя, МФО 384812) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Осавіахім”   (АР Крим, Сімферопольський район, с. Скворцово, вул. Калініна, 111; 97560 м. Сімферополь, вул. Данилова, 62,  код  ЄДРПОУ 31578500, п/р 26009000131249 в АКБ „ЧБРР” м. Сімферополь,   МФО 384577) заборгованість в сумі  16968,03  грн., з яких: 16350,00 грн. –основна заборгованість, 618,03 грн. –пеня,   витрати по сплаті державного мита в сумі 169,68 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                       І.В.  Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

04.06.2009

Розсилка:

1.          ТОВ „Осавіахім”   (АР Крим, Сімферопольський район, с. Скворцово, вул. Калініна, 111)

2.          ТОВ „Осавіахім”   (97560 м. Сімферополь, вул. Данилова, 62)  

3.          ТОВ „Канелоні” (м. Севастополь, вул. Шевченко, б. 56, кв. 22)

4.          Справа

СудГосподарський суд м. Севастополя
Дата ухвалення рішення03.06.2009
Оприлюднено15.06.2009
Номер документу3823188
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5020-5/202

Рішення від 03.06.2009

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Євдокимов І.В.

Ухвала від 11.06.2008

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Євдокимов І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні