Постанова

від 14.04.2014 по справі 815/1786/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1786/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Борцова С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Громадської організації «Верховенство права» до Начальника відділу освіти Балтської районної державної адміністрації Одеської області Ласкорунської Оксани Володимирівни про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні публічної інформації та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Верховенство права» звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Начальника відділу освіти Балтської районної державної адміністрації Одеської області Ласкорунської Оксани Володимирівни, та, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить суд визнати протиправними дії начальника відділу освіти Балтської районної державної адміністрації Одеської області Ласкорунської Оксани Володимирівни щодо відмови в наданні публічної інформації на інформаційний запит №13/01-14 від 27.01.2014 року та зобов'язати начальника відділу освіти Балтської районної державної адміністрації Одеської області Ласкорунську Оксану Володимирівну протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду надати відповідь на інформаційний запит Громадської організації «Верховенство права» №13/01-14 від 27.01.2014 року, стягнути з відповідача судові витрати. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», що полягає у ненаданні публічної інформації на інформаційний запит позивача №13/01-14 від 27.01.2014 року, а саме - відмові у наданні засвідченої належним чином копії пропозиції конкурсних торгів ППФ «Техно Рік Центр» від лютого 2013 року. Дані дії відповідача позивач вважає незаконними, а віднесення запитуваної інформації начальником Начальником відділу освіти Балтської районної державної адміністрації Одеської області Ласкорунської Оксани Володимирівни до конфіденційної суперечить нормам діючого законодавства, оскільки не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, а тому дії відповідача обмежують доступ Громадської організації «Верховенство права» до публічної інформації, чим порушують законні права та інтереси останньої.

Від відповідача 03.04.2014 року до канцелярії суду надійшли письмові заперечення проти позову (а.с. 18-19), відповідно до яких відповідач проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі та просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову та зазначила, що у зв'язку з тим, що інформація щодо розгляду та оцінки пропозицій конкурсних торгів надається виключно Міністерству економіки України, органам, що здійснюють державне регулювання та контроль у сфері закупівель, органу оскарження та суду, позивачу на запит №13/01-14 від 27.01.2014 року надано відповідь щодо конфіденційності запитуваної інформації та відмову в наданні копії пропозиції конкурсних торгів ППФ «Техно Рік Центр» від лютого 2013 року, оскільки, відповідно до ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», можливість поширення такої інформації без згоди осіб, що обмежили доступ, а саме без згоди ППФ «Техно Рік Центр», у розпорядника інформації відсутня. За таких підстав позовні вимоги Громадської організації «Верховенство права» відповідач вважає не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Також, відповідач зазначила, відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про здійснення державних закупівель», доступ користувачів до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним і вільним, а тому вся доступна інформація про конкурсні торги опублікована і знаходиться у вільному доступі.

Причина неприбуття у судове засідання представника відповідача визнана судом не поважною, оскільки відповідно до наявної у матеріалах справи телеграми (а.с.26), доказів участі у іншому судовому засіданні, призначеному на 14.04.2014 року, відповідачем не надано.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до ст.ст. 1 - 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Метою даного Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону, доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Судом встановлено, що 27.01.2014 року позивач звернувся з запитом №13/01-14 до Начальника відділу освіти Балтської районної державної адміністрації Одеської області Ласкорунської Оксани Володимирівни про надання засвідченої належним чином копії пропозиції конкурсних торгів ППФ «Техно Рік Центр» від лютого 2013 року.

08.02.2014 Начальником відділу освіти Балтської районної державної адміністрації Одеської області Ласкорунською Оксаною Володимирівною надано відповідь на запит, згідно якої позивача повідомлено про конфіденційність запитуваної інформації та відмову в наданні копії пропозиції конкурсних торгів ППФ «Техно Рік Центр» від лютого 2013 року, мотивуючи незадоволення запиту тим, що відповідно до п.2 ст.14 Закону України «Про здійснення державних закупівель» замовник протягом усього процесу здійснення процедури закупівлі забезпечує конфіденційність інформації, наданої учасниками, а тому у відповідача відсутні підстави для задоволення даного запиту.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, оформленої за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці другому частини другої статті 12 цього Закону.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Статтею 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено поняття конфіденційної інформації - це інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Статтею 13 зазначеного Закону передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації зобов'язані мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд вважає висновок відповідача про відмову в задоволенні інформаційного запиту неправомірним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 22 вказаного Закону, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Законодавцем чітко визначений вичерпний перелік випадків, які можуть слугувати правовою підставою для відмови розпорядника інформації у задоволенні інформаційного запиту.

Відповідно до ч.4 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Проте, в порушення ч.4 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", у наданій відповвідачем відповіді на інформаційний запит №13/01-14 від 27.01.2014 року не зазначається порядку оскарження такої відмови.

Посилання відповідача на те, що запитувана інформація є конфіденційною, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Згідно ч.5 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 ЗУ «Про здійснення державних закупівель» державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 ЗУ «Про здійснення державних закупівель», державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями.

Згідно п.26 ч.1 ст.1 ЗУ «Про здійснення державних закупівель» пропозиція конкурсних торгів - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог документації конкурсних торгів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 ЗУ «Про здійснення державних закупівель» документація конкурсних торгів - документація, що розробляється та затверджується замовником, оприлюднюється для вільного доступу та безоплатно подається замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізичним/юридичним особам. Документація конкурсних торгів не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ч.2 ст.14 ЗУ «Про здійснення державних закупівель», оскільки, як визначено даною нормою Закону, замовник протягом усього процесу здійснення процедури закупівлі забезпечує конфіденційність інформації, наданої учасниками (учасниками попередньої кваліфікації). Інформація щодо розгляду та оцінки пропозицій конкурсних торгів надається виключно Уповноваженому органу, органам, що здійснюють державне регулювання та контроль у сфері закупівель, органу оскарження та суду. Отже дана норма визначає конфіденційність наданої учасниками інформації саме під час процесу здійснення процедури закупівлі, а не в контексті загального визначення даної інформації як конфіденційної у відповідності до ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому дії відповідача щодо ненадання запитуваної інформації є протиправними.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Таке конституційне та законодавче регулювання права особи вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується із Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року, яким визначено, що кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір (пункт 2 статті 19).

Однією з гарантій реалізації конституційних прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації є законодавче закріплення права кожного на доступ до інформації, яке згідно зі статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» забезпечується систематичним та оперативним оприлюдненням інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом, а також шляхом надання інформації на запити.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 34 Конституції України здійснення прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Таке конституційне обмеження прав особи збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується з положеннями пункту 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, в яких зазначено, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Таким чином, Конституцією України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких законами України може передбачатися обмеження прав особи на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації, оскільки реалізація цих прав не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (абзац другий статті 5 Закону України «Про інформацію»).

За таких обставин суд вважає, що позивач довів суду обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги та надав суду необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Громадської організації «Верховенство права» обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити згідно ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 183-2, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Громадської організації «Верховенство права» до Начальника відділу освіти Балтської районної державної адміністрації Одеської області Ласкорунської Оксани Володимирівни про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні публічної інформації та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії начальника Начальника відділу освіти Балтської районної державної адміністрації Одеської області Ласкорунської Оксани Володимирівни щодо відмови в наданні доступу до публічної інформації.

Зобов'язати Начальника відділу освіти Балтської районної державної адміністрації Одеської області Ласкорунської Оксани Володимирівни протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду надати відповідь на інформаційний запит Громадської організації «Верховенство права» №13/01-14 від 27.01.2014 року відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Громадської організації «Верховенство права» (код ЄДРПОУ 37608488) судові витрати у розмірі 73/сімдесят три/ грн. 08 коп.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П.Марин