Рішення

від 15.04.2014 по справі 922/387/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р.Справа № 922/387/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафуд", 99007, м. Севастополь, вул. Н. Музики, 58, кв. 72; 99055, м. Севастополь, вул. Степова, 1, код 32398409; до приватного підприємства "Торгівельна мережа "Добрий Купець", 61135, м. Харків, вул. Героїв Праці, 46, код 37364856; про стягнення 34984,22грн. за участю представників:

позивача - Євдокименко П.О., довіреність №10 від 26.02.2014р.;

відповідача - не з"явився.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегафуд" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до приватного підприємства "Торгівельна мережа "Добрий Купець" про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 34984,22грн., з яких: сума основного боргу - 34170,00грн., 3% річних - 814,22грн.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару, поставленого за видатковими накладними: №МФ-0000255 від 16.03.2013р. на суму 6553,50грн., №МФ-0000123 від 12.04.2013р. на суму 10260,00грн., №МФ-0000281 від 26.04.2013р. на суму 7341,00грн. та №МФ-0000126 від 17.05.2013р. на суму 10015,50грн., в зв'язку з порушенням відповідачем норм ч.1 ст. 692 ЦК України, останньому нараховані три проценти річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.

Відповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, своїм конституційним правом на захист не скористався, доказів, витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі не надав, хоча про час та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме відміткою на поштовому повідомленні про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі відповідачу 24.03.2014р. (а.с.78).

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Суд перейшов до розгляду справи по суті в судовому засіданні 05.03.2014р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем, в порушення ч.1 ст. 692 ЦК України, не сплачено позивачу в повному обсязі вартість товару, поставленого за видатковими накладними: №МФ-0000255 від 16.03.2013р. на суму 6553,50грн., №МФ-0000123 від 12.04.2013р. на суму 10260,00грн., №МФ-0000281 від 26.04.2013р. на суму 7341,00грн. та №МФ-0000126 від 17.05.2013р. на суму 10015,50грн., в зв'язку з чим, окрім суми основного боргу, відповідачу нараховано три проценти річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України (нарахування виконано за період з 16.03.2013р., з 12.04.2013р., з 26.04.2013р. та з 17.05.2013р., відповідно до строку оплати за кожною накладною, по 03.02.2014р.). Також представник позивача звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів, поданих на виконання ухвали суду від 18.03.2014р. (вх.№12802 від 15.04.2014р.), зокрема заявки відповідача на поставку товару за накладними, наданими до позовної заяви, складені у відповідності до п.2.2. договору поставки №03/11-53МФ від 31.03.2011р. (протокол розбіжностей від 31.03.2011р.); генеральна довіреність від 15.12.2011р. (додаток №2 до договору поставки).

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Мегафуд" (постачальник) та приватним підприємством "Торгівельна мережа "Добрий Купець" (покупцем) 31.03.2011р. був укладений поставки № 03/11-53МФ (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передавати у власність покупця продукти харчування (надалі "товар"), а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору (в редакції протоколу розбіжностей до договору від 31.03.2011р., а.с. 14-19).

Відповідно до п. 1.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей до договору від 31.03.2011р.) асортиментний перелік товару, що поставляється за даним договором, його штриховий код та ціна за одиницю товару, погоджуються сторонами у специфікації, яка є невід"ємною частиною даного договору.

Розділом 8 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011р., додатковою угодою №1/12 МФ від 15.12.2011р. (а.с. 20) строк дії договору встановлено до 31.12.2012р., і додатковою угодою №2 до договору від 10.12.2012р. строк дії договору поставки №03/11-53МФ від 31.03.2011р. продовжений до 31.12.2013р. (надана за супровідним листом від 15.04.2014р. вх.№12802).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що покупець здійснює 100% оплату кожної партії товару у день передачі товару від постачальника до покупця за безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Позивач, на виконання умов договору поставки № 03/11-53МФ від 31.03.2011р., поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на суму 34170,00грн. за видатковими накладними: №МФ-0000255 від 16.03.2013р. на суму 6553,50грн., №МФ-0000123 від 12.04.2013р. на суму 10260,00грн., №МФ-0000281 від 26.04.2013р. на суму 7341,00грн. та №МФ-0000126 від 17.05.2013р. на суму 10015,50грн. (до них податкові та товарно-транспортні накладні, а.с. 21-52, заявки відповідача на поставку товару за накладними, наданими до позовної заяви, складені у відповідності до п.2.2. договору поставки №03/11-53МФ від 31.03.2011р. (протокол розбіжностей від 31.03.2011р.) - №35212 від 13.03.2013р., №36654 від 17.04.2013р., №36970 від 23.04.2013р. та №37848 від 14.05.2013р., відповідно, надані за супровідним листом від 15.04.2014р.), який не оплачений відповідачем.

Таким чином, відповідач заборгував позивачу 34170,00грн., доказів оплати до матеріалів справи сторонами не надано.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 34170,00грн. та 3% річних у сумі 814,22грн., підставою позову є порушення умов договору поставки № 03/11-53МФ від 31.03.2011р.

Договір поставки № 03/11-53МФ від 31.03.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Факт отримання відповідачем товару за накладними наданими до позовної заяви підтверджуються матеріалами справи, і суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, відсутні докази повернення товару, отже суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки № 03/11-53МФ від 31.03.2011р..

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За таких обставин, враховуючи, що факт отримання спірного товару підтверджується матеріалами справи, не спростований відповідачем у відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, докази оплати товару в сумі 34170,00грн. матеріали справи не містять, позовні вимоги в частині суми основної заборгованості у вищевказаному розмірі суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, що згідно розрахунку позивача, який перевірено судом, за період з 16.03.2013р., з 12.04.2013р., з 26.04.2013р. та з 17.05.2013р. (відповідно до строку оплати за кожною накладною) по 03.02.2014р., становить 814,22грн.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.33, 34 ГПК України позов підлягає задоволенню, як обґрунтовано заявлений і підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, які складаються з 1827,00грн. витрат по сплаті судового збору, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Торгівельна мережа "Добрий Купець" (61135, м. Харків, вул. Героїв Праці, 46, код 37364856) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафуд" (99007, м. Севастополь, вул. Н. Музики, 58, кв. 72; 99055, м. Севастополь, вул. Степова, 1, код 32398409) заборгованість за поставлений товар у сумі 34984,22грн., з яких: сума основного боргу - 34170,00грн., 3% річних - 814,22грн.; а також 1827,00грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 15.04.2014 р.

Суддя Н.А. Френдій