Рішення

від 14.04.2014 по справі 916/555/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2014 р.Справа № 916/555/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дана ЛТД";

про стягнення 15 309,61 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Атем" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дана ЛТД", в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 15 284,48 грн., 3% річних у розмірі 25,13 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем товару у сумі 15 284,48 грн., поставленого йому згідно накладної № 00009672 від 17.08.2011 року на загальну суму 25 284,48 грн. В подальшому позивач скористався своїм правом та нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 25,13 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2014р. було порушено провадження у справі №916/555/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 17.03.2014 року.

17.03.2014 року за вх. № 6652/14 до суду надійшло клопотання від ліквідатора ТОВ «Атем» про відкладення розгляду справи з огляду на його відрядження у м. Донецьк в період з 17.03.2014 року по 20.03.2014 року та неможливістю направлення представника у судове засідання (а.с.26).

Ухвалою суду від 17.03.2014 року, у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника позивача, від якого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, нез'явлення представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також неподання сторонами витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 14.04.2014 року.

07.04.2014 року за вх. № ГСОО 8634/14 до суду від ліквідатора ТОВ «Атем» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с.32) з додатком - банківською випискою від 19.09.2011 року (а.с.33-38), що підтверджує часткову оплату відповідачем боргу у розмірі 10 000 грн.

14.04.2014 року у судове засідання представники сторін не з'явилися. Про місце та час судового засідання сторони повідомлялися належним чином, шляхом надсилання на їх адреси ухвали про відкладення розгляду справи від 17.03.2014 року.

При цьому, відповідач - "Дана ЛТД" відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги отримання позивачем судових ухвал від 20.02.2014 року та від 17.03.2014 року (а.с.19,31), а також повернення ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.02.2014 року, адресованої відповідачу, з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.20-23), суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. У відповідності до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, чинним законодавством обов'язкова письмова форма договору поставки не передбачена.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2011 року, позивач поставив відповідачу товар -ковпачки сині з логотипом « 7» (14709) у кількості 208 штук з урахуванням ПДВ на суму 25 284,48 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною № 00009672 від 17.08.2011 року (а.с.10).

Таким чином, оцінюючи характер відносин між сторонами та факт поставки товару за накладною, суд доходить висновку, що дії сторін були наслідком надання та прийняття пропозиції та направлені на встановлення цивільних прав та обов'язків.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковою накладною, прийняття товару покупцем, здійснення часткової оплати) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2011 року представник ТОВ «Дана ЛТД» Пономаренко Д.О. (за дорученням № 258341 від 17.08.2011 року) отримав товар на загальну суму 25 284,48 грн., що підтверджується відповідною відміткою та печаткою товариства у накладній (а.с.10), який в подальшому був оплачений відповідачем частково у сумі 10 000 грн. що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою від 19.09.2011 року (а.с.33-38).

Крім того, як слідує з матеріалів справи, позивач з метою досудового врегулювання спору 24.12.2013р. за вих. № 131224/5 направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості (а.с.12)

Вказаним документом позивач поставив до відома відповідача, що у разі несплати ним заборгованості та подальшого ігнорування вимог товариства, позивач буде змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

При цьому, позивач попередив відповідача, що у випадку несплати ним заборгованості, до стягнення будуть заявлені штрафні санкції.

В якості доказу направлення зазначеного документу відповідачу позивач надав опис вкладення у цінний лист від 24.12.2013 року та поштову квитанцію № 7415 від 24.12.2013 року (а.с.13).

Однак, вказана вимога була залишена ТОВ "Дана ЛТД" без відповіді та задоволення.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідачем, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ "Дана ЛТД" суми основного боргу у розмірі 15 284,48 грн. цілком обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних у сумі 25,13 грн . суд вказує наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних (а.с.3), суд вважає його обґрунтованим, а вимоги щодо його стягнення такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана ЛТД» (65010, Одеська область, м. Одеса, вул. Генерала Швигіна, будинок 3, код ЄДРПОУ: 31677273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 19, код ЄДРПОУ: 21643937) суму боргу у розмірі 15 284 /п'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят чотири / грн. 48 коп., 25/двадцять п'ять/ грн. 13 коп. 3% річних та 1 827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/ грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.04.2014р.

Суддя Щавинська Ю.М.