Рішення

від 08.04.2014 по справі 924/335/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2014 р.Справа № 924/335/14 Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Радченя Д.І., при секретарі судового засідання Куржій Н.П., розглянувши матеріали справи порушеної

за позовом відкритого акціонерного товариства „Чернівцігаз", м.Чернівці,

до приватного підприємства „Полуботкін", м.Кам'янець-Подільський

про стягнення 23 574 грн. 13 коп.

Представники:

Від позивача: Лукінюк М.В. - представник за дов. № 05/4144 від 31.12.2013 року;

Від відповідача: не з'явився.

По справі оголошувалася перерва до 17 год. 00 хв. 08.04.2014р. для прийняття рішення по суті.

В судовому засіданні після перерви оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" звернувся до суду з позовом про стягнення із відповідача приватного підприємства "Полуботкін" 23 574,13грн. заборгованості за поставлений в період березень-квітень 2012р. природний газ, керуючись при цьому ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 19.03.2014р. за даним позовом порушено провадження по справі №924/335/14.

Однак при винесенні даної ухвали судом допущено описку в назві позивача, а саме помилково позивачем зазначено відкрите акціонерне товариство "Чернівцігаз", тоді як треба публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз".

У відповідності до ст. 89 ГПК України, вважає за необхідне допущену описку виправити, а позивачем по справі вважати публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз".

Сторони про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Підтвердженням факту отримання відповідачем (бухгалтером) копії ухвали суду є поштове повідомлення, з датою вручення 25.03.2014р.

Розгляд справи відкладався через неявку в засідання суду представника відповідача. Копія ухвали про відкладення розгляду справи на 08.04.2014р., яка направлялася на адресу відповідача повернулася до суду з відміткою Укрпошти, "повернуто за закінченням терміну зберігання". Наведене свідчить про ухилення відповідача від прийняття участі у справі.

В судовому засіданні 09.04.2014р. представником позивача подано клопотання, в порядку ст.22 ГПК України, про зміну підстави позову та просить суд стягнути з відповідача 23574,13грн. заборгованості, що утворилася через неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами 17.11.2011р. договору на постачання природного газу за №7801615.

Згідно ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи зазначене, дана заява судом розглянута та приймається.

Отже, надалі підставою позовних вимог слід вважати договір на постачання природного газу за № 7801615 від 17.11.2011р.

Крім цього, представник позивача позовні вимоги в сумі 23 574, 13грн. підтримує, мотивуючи тим, що вони заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 08.04.2014р. не з'явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому для уникнення зловживання правом з боку відповідача, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Приватне підприємство "Полуботкін" м.Кам'янець-Подільський, згідно спеціального витягу з ЄДРПОУ від 02.04.2014р., значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2009р. між ПП "Полуботкін" та ПП ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлового приміщення з обладнанням, у відповідності до умов якого ПП "Полуботкін" став орендарем приміщення котельні з обладнанням по АДРЕСА_2.

17.11.2011р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір за №7801615 на постачання природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, виконавець зобов'язався передати у власність замовнику природний газ, а замовник - прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

В розділі 2 даного договору сторонами обумовлено помісячні обсяги споживання замовником газу на 2012рік.

Згідно цього ж розділу, обсяги газу, зазначені в даному договорі, споживаються замовником починаючи з моменту укладення цього договору до закінчення поточного календарного року та продовжують споживатися у кожному наступному календарному році у випадку пролонгації цього договору. Обсяги газу, зазначені в цьому договорі є орієнтовними та допускається зміна обсягу переданого газу або припинення газопостачання у випадках передбачених даним договором.

Згідно п. 3.2 договору, приймання-передача газу, поданого виконавцем замовнику у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому визначається фактична кількість поданого газу, яка складається з обсягу нарахованого комерційним вузлом обліку газу, обсягу виробничо-технологічних витрат і нормованих витрат, а також обсягу газу донарахованого по результатах перевірок дисципліни обліку та споживання газу замовником.

Не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, замовник зобов'язується надати виконавцю два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою замовника, який перевіряється та погоджується виконавцем. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків. (п.3.3 договору).

На виконання даного договору позивачем поставлено, а відповідачем спожито за березень 2012р. - 7,678 тис.куб.м. природного газу та в квітні 2012р. - 0,741 тис.куб.м. природного газу, підтвердженням чого є акт приймання-передачі природного газу за березень 2012р. від 31.03.2012р., звіт за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р., складений 02.04.2012р., акт приймання-передачі природного газу за квітень 2012р. від 30.04.2012р.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що ціна за 1 000 куб. м. природного газу , ввезеного на митну територію України іншим суб'єктом господарювання, з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки (2%), тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 4544,33грн., в т.ч. ПДВ - 757,39 грн., з них: 4058,40грн. - вартість природного газу, 81,17грн. - цільова надбавка до вартості газу, 42,00грн. - тариф на постачання газу, 362,76грн. - послуги з транспортування газу.

Загальна вартість спожитого відповідачем в період березень-квітень 2012р. природного газу становить 33574,13грн.

Згідно п. 6.1 договору, оплата за газ проводиться замовником виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок виконавця оплати в розмірі 100% від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше ніж за 10 банківських днів до початку кожного місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за використаний газ здійснюється замовником не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Свої зобов'язання щодо оплати вартості спожитого газу відповідач виконав частково, в результаті чого станом на 30.04.2012р. за ним рахувалася заборгованість в сумі 28574, 13грн., підтвердженням чого є підписаний сторонами та завірений печатками обох сторін акт звірки взаємних розрахунків за природний газ станом на 30.04.2012р., в якому заборгованість відповідачем визнано.

29 травня 2012р. позивач звернувся до боржника з досудовою претензією про сплату даної суми заборгованості.

Свої зобов'язання щодо оплати вартості спожитого газу відповідач виконав частково, і станом на момент розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в сумі 23 574, 13грн.

Пунктом 6.2 договору визначено, що при невиконанні замовником вимог, передбачених п.6.1 договору, виконавець має право обмежити або припинити постачання газу замовнику.

Як вбачається з доданого позивачем акту, 19.04.2012р. позивачем, в зв'язку з боргами за спожитий газ відповідачем, останньому припинено газопостачання та опломбовано газопровід шляхом видимого розриву та встановлення заглушки та пломби.

Оскільки заборгованість за отриманий відповідачем природний газ сплачена не була, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 23574,13 грн. в примусовому порядку.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі вказаних вище договорів за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст.173,174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст.1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

17.11.2011р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір за №7801615 на постачання природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, виконавець зобов'язався передати у власність замовнику природний газ, а замовник - прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

В розділі 2 даного договору сторонами обумовлено помісячні обсяги споживання замовником газу на 2012рік. Згідно цього ж розділу, обсяги газу, зазначені в даному договорі, споживаються замовником починаючи з моменту укладення цього договору до закінчення поточного календарного року та продовжують споживатися у кожному наступному календарному році у випадку пролонгації цього договору. Обсяги газу, зазначені в цьому договорі є орієнтовними та допускається зміна обсягу переданого газу або припинення газопостачання у випадках передбачених даним договором.

Згідно п. 3.2 договору, приймання-передача газу, поданого виконавцем замовнику у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому визначається фактична кількість поданого газу, яка складається з обсягу нарахованого комерційним вузлом обліку газу, обсягу виробничо-технологічних витрат і нормованих витрат, а також обсягу газу донарахованого по результатах перевірок дисципліни обліку та споживання газу замовником.

Не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, замовник зобов'язується надати виконавцю два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою замовника, який перевіряється та погоджується виконавцем. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків. (п.3.3 договору).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

У відповідності із ст.ст.901, 902, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання договору позивачем поставлено, а відповідачем спожито за березень 2012р. - 7,678 тис.куб.м. природного газу та в квітні 2012р. - 0,741 тис.куб.м. природного газу, підтвердженням чого є акт приймання-передачі природного газу за березень 2012р. від 31.03.2012р., звіт за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р., складений 02.04.2012р., акт приймання-передачі природного газу за квітень 2012р. від 30.04.2012р.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що ціна за 1 000 куб. м. природного газу , ввезеного на митну територію України іншим суб'єктом господарювання, з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки (2%), тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 4544,33грн., в т.ч. ПДВ - 757,39 грн., з них: 4058,40грн. - вартість природного газу, 81,17грн. - цільова надбавка до вартості газу, 42,00грн. - тариф на постачання газу, 362,76грн. - послуги з транспортування газу.

Загальна вартість спожитого відповідачем в період березень-квітень 2012р. природного газу становить 33574,13грн.

Положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті за спожитий природний газ в повному обсязі не виконав, оплату за спожитий газ вчасно не провів, в результаті чого за ним рахується заборгованість в розмірі 23 574,13грн., що підтверджено наявними у справі доказами, в т.ч. актом звірки взаєморозрахунків за підписами повноважних представників сторін, які скріплені печатками підприємств.

Відповідач будь-яких доказів на спростування зазначеного, суду не подано, доводи позивача не спростовано.

За приписами ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).

Виходячи із змісту ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення із відповідача заборгованості в сумі 23 574, 13 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з віднесенням судових витрат на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернівцігаз", м.Чернівці до приватного підприємства „Полуботкін", м.Кам'янець-Подільський про стягнення 23 574 грн. 13 коп. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства „Полуботкін" м.Кам’янець-Подільський Хмельницької області, вул. Огієнка, 29, кв.16 (код ЄДРПОУ 33468754) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернівцігаз" м.Чернівці, вул.Винниченка, 9А, (код ЄДРПОУ 03336166) - 23 574 грн. 13 коп. (двадцять три тисячі п'ятсот сімдесят чотири грн. 13коп.) заборгованості та 1827грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн.) судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 14.04.2014р.

Суддя Д.І. Радченя

Віддруковано 3 примірники простою кореспонденцією

1-до справи, 2-позивачу - 58009, м.Чернівці, вул. Винниченка, 9а (за заявою), 3-відповідачу - 32300, м.Кам'яянець-Подільський, вул.Огієнка, 29.