Рішення

від 09.04.2014 по справі 902/93/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 квітня 2014 р. Справа №902/93/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С. , при секретарі судового засідання Снігур О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Фарвуд", с.Оратів Оратівського району Вінницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", смтСтрижавка Вінницького району Вінницької області

про розірвання договору поставки товару та стягнення 2371592,91 грн

за участю представників:

позивача - Кучерявий В.О. (довіреність б/н від 14.01.2014; паспорт серії СН №508531);

відповідача - Глівінська С.Й. (довіреність б/н від 01.08.2013; паспорт серії АА №147303)

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Фарвуд" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" про розірвання укладеного між сторонами договору поставки товару №20_4/11 від 20.04.2011 та стягнення 2371592,91 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов даного правочину.

Ухвалою суду від 13 лютого 2014 року розгляд справи відкладено на 11 березня 2014 року.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 11.03.2014 представника відповідача та враховуючи те, що сторонами не в повному обсязі виконано вимоги суду стосовно надання усіх необхідних для повного та всебічного розгляду спору у справі №902/93/14 документів, з метою забезпечення реалізації прав, наданих останнім Господарським процесуальним кодексом України, ухвалою суду від 11.03.2014 розгляд справи відкладено до 20.03.2014.

З метою надання сторонам можливості подати документи в обґрунтування своїх вимог та заперечень, в судових засіданнях оголошувалась перерва. Ухвалою суду від 20.03.2014 продовжено строк вирішення спору у даній справі на 15 днів.

08.04.2014 до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 04.04.2014 (вх. канц. №08-46/3210/14), в якій позивач просить розірвати укладений між сторонами договір поставки товару №20_4/11 від 20.04.2011 та стягнути з відповідача 140805,94 грн: з яких 100000,00 грн передоплати; 1 грн штрафу за умовами договору, 7027,40 грн 3% річних, 33777,54 грн штрафу "за порушення грошових зобов'язань" та 2816,12 грн судового збору. Крім того, позивач просить повернути зайво сплачений судовий збір у розмірі 46412,97 грн.

Дана заява позивача прийнята судом до розгляду на підставі ст.22 ГПК України.

В судовому засіданні 09.04.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням поданої до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача визнав існуючу за останнім заборгованість у розмірі 100000,00 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.04.2011 між приватним підприємством "Фарвуд" (далі - позивач, покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (далі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки №20_4/11 (далі - договір).

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором поставки відповідно до статті 712 ЦК України.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язався поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити українське зерно кукурудзи врожаю 2011 року (далі - товар) на елеватор ПП "Фарвуд" за адресою Вінницька область, Оратівський район, с.Оратів, вул.Миру, 38 (далі - "Зерновий склад") на умовах СРТ ("Фрахт/перевезення оплачені до - зерновий склад покупця") згідно "Інкотермс" у редакції 2000 року.

Сторони домовились, що загальна вартість товару у попередньо погодженій кількості (п.2.1. договору) становить 1494000,00 грн, у тому числі ПДВ - 249000,00 грн (п.4.2. договору).

Відповідно до п.5.1. договору покупець здійснює передоплату у сумі 600000,00 грн, в тому числі ПДВ - 100000,00 грн, що становить 40% від загальної вартості товару, шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника, вказаний у договорі.

Решту суми загальної вартості товару, яка становить різницю між сумою передоплати, вказаної у п.5.1. договору та сумою, виплаченою відповідно до п.4.3. договору, покупець оплачує постачальнику протягом 5 банківських днів з моменту переходу права власності на товар (п.5.2. договору).

Постачальник передає товар покупцю у власність на Зерновому складі на умовах цього договору в повному обсязі в строк з "01" вересня 2011 року до "01" грудня 2011 року (п. 6.1. договору).

Відповідно до п.10.1. договору сторони домовились, що виконання зобов'язання постачальником в частині повної і своєчасної поставки товару та вимога покупця, яка може виникнути в майбутньому щодо виконання постачальником вказаного обов'язку, забезпечується заставою. У зв'язку з цим сторони домовились укласти договір застави товару в строк до 28.04.2011.

У разі невиконання постачальником вимог п.10.1. та/або п.10.2, та/або п.10.3. договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві штраф у розмірі загальної вартості товару, визначеного у п.4.2. договору та упущену вигоду, погоджену сторонами договору. При цьому покупець має право розірвати договір (п.7.4. договору).

На виконання умов договору позивачем були перераховані кошти у розмірі 600000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №135 від 19.04.2011, №142 від 20.04.2011 та банківськими виписками по рахунку позивача (а.с. 32-34).

15 листопада 2011 року відповідачем від позивача отриманий лист від 10.11.2011, в якому останній просив не поставляти зурно кукурудзи 3 класу урожаю 2011 року за договором №20_4/11 від 20.04.2011 "В зв'язку із перезавантаженням зерном кукурудзи складських приміщень "Зернового складу" за адресою с.Оратів, вул.Миру, 38...".

Листом від 01.12.2011 приватним підприємством "Фарвуд" звернуто увагу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" про перераховані кошти згідно підписаної угоди у розмірі 600000,00 грн та наявність "заборгованості", що має бути погашеною останнім.

18 червня 2012 року відповідачем згідно платіжного доручення №11 було перераховано на рахунок ПП "Фарвуд" 500000,00 грн.

Станом на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження виконнання товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" зобов'язання за договором №20_4/11 від 20.04.2011 стосовно поставки зерна кукурудзи урожаю 2011 року, а також документи про повернення усієї суми отриманих коштів.

Ухилення відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором поставки №20_4/11 від 20.04.2011 стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про розірвання зазначеного договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Спірне зобов'язання виникло в силу укладеного договору поставки №20_4/11 від 20.04.2011, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 670 ЦК України встановлено, якщо продавець передав покупцеві меншу вартість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, ними фактично прийнято до виконання зобов'язання за договором поставки. Позивач виконав свої договірні зобов'язання щодо попередньої оплати вартості товару, який мав постачатись відповідачем. Останній обумовлений договором товар не поставив.

З огляду на викладене, судом вбачається наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору виходячи з наступних приписів законодавства.

Так, нормами частин 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України наведені наступні підстави та порядок розірвання цивільного договору: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору поставки №20_4/11 від 20.04.2011, укладеного між сторонами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розглянувши вимоги про стягнення заборгованості в сумі 100000,00 грн вартості попередньо оплаченого, але не поставленого товару, суд приходить до наступних висновків. Дана сума позивачем обґрунтована як різниця між попередньо сплаченими коштами в сумі 600000,00 грн та 500000,00 грн повернених відповідачем позивачу коштів (згідно виписки банку від 18.06.2012) та фактично становить 100000,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума здійсненої позивачем попередньої оплати товару згідно договору поставки №20_4/11 від 20.04.2011 в розмірі 100 000,00 грн (600 000,00 - 500 000,00).

Розглянувши вимоги позивача про стягнення 7027,40 грн 3% річних та 33777,54 грн штрафу "за порушення грошових зобов'язань", суд дійшов наступних висновків.

Статтею 625 ЦК України унормовані загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Так, за приписами ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правила цієї норми розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. У розумінні наведених приписів для застосування такої міри відповідальності необхідно встановити строк виконання грошового зобов'язання, та, відповідно його порушення.

За договором поставки продавець (постачальник ), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Таким чином, відповідач мав виконати своє зобов'язання, а саме поставити товар, оскільки є постачальником за договором. Дане зобов'язання не є грошовим зобов'язанням.

Аналогічною є позиція ВГСУ у постанові від 29.08.2013 у справі №902/1/13-г(2).

Отже, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 7027,40 грн 3% річних та 33777,54 грн штрафу за порушення грошових зобов'язань є безпідставними, з огляду на що суд відмовляє в їх задоволенні.

Також судом розглянуті вимоги позивача про стягнення з відповідача 1,00 грн штрафу за невиконання останнім своїх зобов'язань за умовами договору.

Відповідно до ч.2 ст.237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. З наведеної норми випливає, що відповідальність повинна бути застосована за наявністю обставин, які обумовлені договором.

Пунктом 10.1 договору поставки №20_4/11 від 20.04.2011 сторони домовились в строк до 28 квітня 2011 року підписати договір застави товару на виконання зобов'язань за даною угодою.

Згідно пункту 7.4 зазначеного правочину невиконання п.10.1 тягне застосування штрафу в розмірі 10% від загальної вартості товару.

Позивач вважає, що підставою застосування до відповідача штрафу, передбаченого п.7.4 договору поставки №20_4/11 від 20.04.2011, є непідписання по вині товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" договору застави майбутнього урожаю.

В спростування обставин, на які посилається приватне підприємство "Фарвуд" в обґрунтування своїх позовних вимог, товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" надано для огляду в судовому засіданні договір застави від 22.04.2011.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Вимога позивача про стягнення з відповідача 1,00 грн штрафу за невиконання останнім своїх зобов'язань за умовами договору спростовується матеріалами справи, з огляду на що задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 36, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір №20_4/11 від 20.04.2011, укладений між приватним підприємством "Фарвуд" (код ЄДРПОУ 32652574) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (код ЄДРПОУ 35949905).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (фактична адреса: 23211, Вінницька область, Вінницький район, смтСтрижавка, вул.Сонячна, 43; юридична адреса: 23222 Вінницька обл., Вінницький район, с.Якушинці, автошлях "Вінниця-Зарванці"; код ЄДРПОУ 35949905) на користь приватного підприємства "Фарвуд" (22633, Вінницька область, Оратівський район, с.Оратів, вул.Миру, 38; код ЄДРПОУ 32652574) 100000,00 грн попередньої оплати товару та 2000,00 грн судового збору.

4. У позові в частині стягнення 1 грн штрафу за умовами договору, 7027,40 грн 3% річних, 33777,54 грн штрафу за порушення грошових зобов'язань відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити сторонам у справі рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 15 квітня 2014 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ПП "Фарвуд" (22633, Вінницька область, Оратівський район, с.Оратів, вул.Миру,38);

3,4 - відповідачу - ТОВ "Вінницяагропроектбуд" (за адресами: 23211, Вінницька область, Вінницький район, смтСтрижавка, вул.Сонячна, 43 та 23222 Вінницька обл., Вінницький район, с.Якушинці, автошлях "Вінниця-Зарванці")