Рішення від 01.06.2009 по справі 29/201-09

29/201-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2009 р.                                                            Справа № 29/201-09

вх. № 3444/5-29

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Барішевський О.В. за довіреністю б/н від 12.05.2009р.;  відповідача - першого - не з"явився;

відповідача другого - не з"явився;  

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста", м. Харків  

до  1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК", м. Харків;

2) Відкритого акціонерного товариства "Кіровський", с Вільне, Кіровоградський район, Кіровоградська область   

про стягнення 651772,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АПК "Веста" звернулось до суду з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" та до Відкритого акціонерного товариства "Кіровський" про стягнення 651772,09грн. В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідачів 627217,31грн. основного боргу, 15145,94грн. пені, 1835,87грн. річних та 7572,97грн. процентів за користування чужими коштами. Підставою для звернення до суду за захистом порушеного права є неналежне виконання другим відповідачем зобов"язань за догвором поставки № 30/12-08к, що був підписаний позивачем та другим відповідачем 30 грудня 2008р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.04.2009р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Позивач надав 19.05.2009р. через канцелярію суду заяву про відмову від позову в частині заявленого до відповідача першого,  також позивач просить суд припинити провадження в цій частині та стягнути всю заборгованість з 2-го відповідача.

Представники відповідача першого та другого у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання сторони були  повідомлені належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надали.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2009р. розгляд справи був відкладений на 01.06.2009р.

Позивач у судовому засіданні 01.06.2009 р. просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення з 1-го відповідача солідарно заборгованості, припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" та стягнути всю суму заборгованості з 2-го відповідача.

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а також те, що відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій суду письмовій заяві, суд перевіривши повноваження представника позивача на вчинення такої процесуальної дії, роз'яснивши наслідки відмови позивача від позову, вважає, що відмова від позову в частині позовних вимог до 1-го відповідача не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, у зв'язку з чим суд прийняв відмову позивача від позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" (1-й відповідач) солідарно заборгованості в сумі 651772,09 грн.

1-ий відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

2-ий відповідач в судове засідання не з'явився, 20.05.2009р. та 26.05.2009р. надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Позивач проти клопотання заперечує, просить суд вирішити спір по суті.

Розглянувши надані клопотання, суд відмовляє в їх задоволенні як у необгрунтованих та безпідставних.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що 30.12.2008р. між  Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" (постачальник за договором) та  ВАТ "Кіровський" (покупець за договором) було укладено договір поставки № 30/12-08к.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов договору, позивач зобов"язався поставити, а 2-й відповідач прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було поставлено другому відповідачу товар на загальну суму 1600217,31 гривень, що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними та довіреностями.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 973000,00грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача 2 складає 627217,31грн.

15 січня 2009 року між позивачем та 1-им відповідачем було укладено договір поруки, відповідно до умов якого 1-ий відповідач зобов"язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання 2-им відповідачем зобов"язань за договором поставки № 30/12-08к від 30.12.2008 року.

Згідно ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Зважаючи на вищевикладене, позивач звернувся з позовом до 1-го та 2-го відповідача про стягнення солідарно  заборгованості в сумі 651772,09 грн. Однак, під час розгляду справи позивач відмовився від позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" солідарно заборгованості в сумі 651772,09 грн. та судом було прийнято відмову від позову в частині позовних вимог до 1-го відповідача як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині згідно п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу  України.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються  господарським  судом  за місцезнаходженням одного з відповідачів  за  вибором  позивача.

Згідно ч.3 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята  господарським  судом до свого провадження з додержанням правил підсудності,  повинна бути  ним  розглянута  по суті  і в тому випадку,  коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

В п. 27.5. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. за № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження  з додержанням  правил підсудності, залучив іншого відповідача чи  замінив неналежного відповідача і у зв'язку з цим справа стала підсудною іншому  господарському суду, питання про підсудність визначається  за  правилом  частини  третьої статті 17 ГПК України,  за винятком випадків,  коли  наслідком  змін  на стороні відповідача стає виключна підсудність справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вразі відмови позивача від позову в частині стягнення заборгованості з одного із відповідачів під час розгляду справи, справа повинна бути розглянута по суті тим судом, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дана справа повинна бути розглянута по суті господарським судом Харківської області.  

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

За змістом ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачами не сплачена. 2-ий відповідач не надав на вимогу суду докази виконання своїх зобов'язань. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення 2-им відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з 2-го відповідача основної заборгованості в сумі 627217,31 грн.

В ст. 536 Цивільного кодексу України закріплено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1057 Цивільного кодексу України встановлено, що договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 - 1056  Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання (ч. 2 ст. 1057 Цивільного кодексу України).

В ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Інші у порівнянні з вимогами ст.ст. 1054, 1057 Цивільного кодексу України умови не були передбачені договором поставки №30/12-08к від 30.12.2008 р.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо договором не встановлений розмір процентів за користування грошовими коштами, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Саме такий розмір процентів повинен застосовуватися до умов комерційного кредиту, передбаченого договором поставки №30/12-08к від 30.12.2008 р.

Сума процентів за користування чужими грошовими коштами, відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем та доданого ним до позовної заяви, складає 44 7572,97грн. Позовні вимоги в цій частині підтверджуються матеріалами справи, відповідають діючому законодавству,  у зв"язку з чим підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 8.1. договору передбачено, в разі прострочення здійснення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості поставленого товару за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 15145,94 грн.,відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних, що становить в сумі 1835,87 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв"язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 6517,72 грн, та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 гривень слід покласти на 2-го відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 536, 554, 610, 611, ч.2 ст 625,  ч.1 ст. 626, 712, ч. 1 ст. 1048, 1054 - 1056, ч. 1 ст. 1057 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 173, 193 Господарського кодексу України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 15, 17, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 78, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-      

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення солідарно заборгованості з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" .

В частині стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" солідарно заборгованості в сумі 651772,09 грн. провадження у справі припинити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" до Відкритого акціонерного товариства "Кіровський" задовольнити.

Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства "Кіровський" (Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Вільне, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 00852465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" (м. Харків, пл. Повстання, 7/8, код ЄДРПОУ 35072676) 627217,31грн. основного боргу, 15145,94грн. пені, 1835,87грн. річних та 7572,97грн. процентів за користування чужими коштами,  витрати по сплаті державного мита в сумі 6517,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення підписано 09 червня 2009 року.