Рішення

від 24.03.2014 по справі 911/723/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р. Справа № 911/723/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №911/723/14

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік", ідентифікаційний код: 03755934, місцезнаходження: 08824, Київська обл., Миронівський район, село Потік; поштова адреса: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Київська, 4, кв. 8,

до Потіцької сільської ради, ідентифікаційний код: 04362622, місцезнаходження: 08824, Київська обл., Миронівський район, село Потік, вул. Леніна, буд. 63,

про визнання права власності,

за участю представників сторін:

від позивача: ліквідатор сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" арбітражний керуючий Коптєва А.Є., яка діє на підставі ухвали господарського суду Київської області від 24.12.2012 року у справі №Б8/003-11;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Потік" (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Потіцької сільської ради (далі за текстом: Відповідач) про визнання права власності на нежитлові приміщення: комплекс (корівник) 1974 року забудови, що знаходиться за адресою: с. Потік по вул. Леніна, 72а та комплекс (корівник) 1983 року забудови, що знаходиться за адресою: с. Потік по вул. Леніна, 72б.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що нежитлові приміщення, а саме: комплекс (корівник) 1974 року забудови, що знаходиться за адресою: с. Потік по вул. Леніна, 72а та комплекс (корівник) 1983 року забудови, що знаходиться за адресою: с. Потік по вул. Леніна, 72б, належать Позивачу, проте документи, що підтверджують право власності на вказані об'єкти нерухомості були втрачені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2014 року порушено провадження у справі №911/723/14 та призначено розгляд справи на 24.03.2014 року.

21.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшли пояснення від 20.03.2014 року №02-03/119 (вх. №5106/14 від 21.03.2014 року), у яких Позивач вказує, зокрема, що відсутність документів, що підтверджують право власності банкрута на об'єкти нерухомості, породжує невизнання права власності сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" іншими особами, зокрема, і Державною реєстраційною службою України, в особі її підрозділу реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції, а також КП КОР «Білоцерківське МДПІ», що позбавляє можливості Позивача оформити реєстраційні документи на об'єкти нерухомості (корівники).

24.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшов лист від 18.02.2014 року №02-42/123 (вх. №5194/14 від 24.03.2014 року), у якому Відповідач повідомляє, що позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" до сільської ради про визнання права власності на тваринницькі приміщення не є спірним. Тваринницькі приміщення були виділені при розпаюванні майна співвласників підприємства під кредиторську заборгованість та перебували на дату розпаювання на балансі Позивача. Сільська рада не проводила процедуру визнання цього майна безхазяйним, в комунальній власності майно не перебуває. Разом з тим, Відповідач просить проводити розгляд справи без участі його представника.

24.03.2014 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 06.03.2014 року, надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 06.03.2014 року не виконав. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 24.03.2014 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

Згідно ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про господарські товариства», господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Згідно п. 1.1. статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік", зареєстрованого Миронівською районною державною адміністрацією 13.03.2000 року за №521, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Потік" є підприємством, заснованим на базі колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Потік», що реорганізується, і утвореним на засадах угоди громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності у сільському господарстві з метою одержання прибутку.

Відповідно до п. 1.4. вказаного статуту, товариство набуває та здійснює правомочності власника землі і майна, необхідних йому для досягнення статутної мети.

Як вбачається з листа Головного управління статистики у Київській області від 05.10.2011 року №01/2-11/0489, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Потік" є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства «Потік», яке в свою чергу є правонаступником радгоспу ім. Карла Маркса.

Згідно п. 6 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 63, що втратив чинність 24.05.2013 року, реорганізація передбачає створення на базі КСП однієї або декількох юридичних осіб-правонаступників в один із таких способів: злиття, поділ, виділення або перетворення. До новостворених юридичних осіб - правонаступників КСП повністю або в межах обсягів правонаступництва переходять майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства.

Пунктом 10 вказаного порядку визначено, що при перетворенні КСП в інше підприємство, яке щойно виникло, переходять всі майнові права та обов'язки реорганізованого КСП .

Таким чином, до Позивача перейшли усі права та обов'язки реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Потік».

Як вказує Позивач у позовній заяві від 07.02.2014 року №02-03/79, пунктом 3 протоколу загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" від 13.02.2004 року №2 було визначено майно, що виділялось під забезпечення боргів, на загальну суму - 544 000,00 грн., в тому числі: комплекс (корівник) - 95 250 грн. та комплекс (корівник) 158 759 грн., отже вказані нерухомі об'єкти належать Позивачу, однак, документи, що підтверджують право власності були втрачені.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 13.02.2004 року відбулись загальні збори учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік", що підтверджується протоколом загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" від 13.02.2004 року №2, копія якого знаходиться в матеріалах справи. На вказаних зборах учасниками сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" визначено перелік майна, що виділялось під забезпечення боргів, зокрема, комплекс (корівник) 1974 року забудови, вартістю 95 250,00 грн. та комплекс 1983 року забудови, вартістю 158 759,00 грн.

Відповідно до п. 4 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних

сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 62, що втратив чинність 24.05.2013 року, у процесі реорганізації підприємств, у тому числі при вирішенні майнових питань, належні їм активи, відображені у загальному переліку на дату реорганізації, поділяються на такі групи: активи, передбачені для задоволення кредиторської заборгованості реорганізованого підприємства, які передаються підприємству-правонаступнику; активи, які не підлягають паюванню; майно соціальної інфраструктури; активи пайового фонду.

Згідно п. 7 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних

сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 62, що втратив чинність 24.05.2013 року, перелік активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості, затверджений загальними зборами колишніх членів підприємства, що є співвласниками його майна (далі - збори співвласників), і підписаний членами комісії та керівником підприємства-правонаступника, разом з витягом із протоколу зборів співвласників, яким затверджено цей перелік активів, є підставою для оформлення прав власності підприємства-правонаступника на це майно реорганізованого підприємства .

Судом встановлено, що рішенням Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області шостого скликання «Про надання юридичних адрес нежитловим приміщенням» від 22.08.2013 року 3155-26-УІ вирішено: надати комплексу (корівник) 1974 року забудови таку юридичну адресу: село Потік, вул. Леніна, 72а, Миронівського району, Київської області; надати корівнику 1983 року забудови таку юридичну адресу: село Потік, вул. Леніна, 72б, Миронівського району, Київської області.

Згідно ч. 1 ст. 16, п. 1 ч. 1 ст. 17 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 329 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності .

Як встановлено судом, Відповідач у листі від 18.03.2014 року №02-42/123 вказує, що тваринницькі приміщення були виділені при розпаюванні майна співвласників підприємства під кредиторську заборгованість та перебували на дату розпаювання на балансі Позивача. Сільська рада не проводила процедуру визнання цього майна безхазяйним, в комунальній власності майно не перебуває. Також Відповідач зазначає, що позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" до сільської ради про визнання права власності на тваринницькі приміщення не є спірним.

Таким чином, враховуючи те, що об'єкти нерухомості, а саме: комплекс (корівник) 1974 року забудови, що знаходиться за адресою: с. Потік по вул. Леніна, 72а та комплекс (корівник) 1983 року забудови, що знаходиться за адресою: с. Потік по вул. Леніна, 72б, належать Позивачу, що підтверджується матеріалами справи, зокрема копією протоколу загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" від 13.02.2004 року №2, враховуючи те, що Відповідач визнає, що позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" до сільської ради про визнання права власності на тваринницькі приміщення не є спірним, а також враховуючи те, що стосовно майна, яке є предметом спору, відсутні будь-які заборони чи обтяження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання права власності за Позивачем на нежитлові приміщення: комплекс (корівник) 1974 року забудови, що знаходиться за адресою: с. Потік по вул. Леніна, 72а та комплекс (корівник) 1983 року забудови, що знаходиться за адресою: с. Потік по вул. Леніна, 72б, є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду сторонами у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Надані Позивачем докази не спростовані та Відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

Судом встановлено, що Позивачем за подання позовної заяви від 07.02.2014 року №02-03/79 сплачено судовий збір у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.), відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік" до Потіцької сільської ради про визнання права власності, - задовольнити повністю.

2. Визнати за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Потік", ідентифікаційний код: 03755934, місцезнаходження: 08824, Київська обл., Миронівський район, село Потік, право власності на нежитлові приміщення: комплекс (корівник) 1974 року забудови, що знаходиться за адресою: с. Потік по вул. Леніна, 72а та комплекс (корівник) 1983 року забудови, що знаходиться за адресою: с. Потік по вул. Леніна, 72б.

3. Стягнути з Потіцької сільської ради, ідентифікаційний код: 04362622, місцезнаходження: 08824, Київська обл., Миронівський район, село Потік, вул. Леніна, буд. 63, на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Потік", ідентифікаційний код: 03755934, місцезнаходження: 08824, Київська обл., Миронівський район, село Потік, судовий збір у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Повний текст рішення складено та підписано 28 березня 2014 року