Ухвала

від 11.03.2014 по справі 811/2565/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2014 рокусправа № 811/2565/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Олефіренко Н.А. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року в адміністративній справі

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

ФОП ОСОБА_2 у серпні 2013 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000790171 та № 0000780171 від 13 лютого 2013 року, винесені Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000790171 від 13 лютого 2013 року Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в частині визначення основного платежу в розмірі 8302,69 грн. та 2076 грн. - за штрафною (фінансовою) санкцією; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000780171 від 13 лютого 2013 року Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині визначення основного платежу в розмірі 10796,85 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволені позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області Державної податкової служби у період з 30.01.2013 по 30.01.2013 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 по взаємовідносинам з ПП «Експрес-Хелп» за період з 01.04.2011 по 30.04.2011, за результатами якої складено Акт № 36/17-1/НОМЕР_3 від 01.02.2013.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000790171 від 13 лютого 2013 року, яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 12614,09 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3153,52 грн. та № 0000780171 від 13 лютого 2013 року, яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 16667,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1,00 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ФОП ОСОБА_2 з ПП «Експрес-Хелп», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого платником податків у періоді, що перевірявся, занижено податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік у сумі 12614,09 грн. та завищено податковий кредит за квітень 2011 року на суму 16666,67 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що між ФОП ОСОБА_2 та ПП «Експрес-Хелп» було укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів № 68 від 01.11.2008, на виконання якого були виписані видаткова та податкова накладні.

Рух товару підтверджується товарно-транспортними накладними № 23 від 29.04.2011, № 25 від 30.04.2011, згідно з якими позивачу було поставлено 8774 л дизельного палива.

ФОП ОСОБА_2 було проведено оплату частини товару, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з розрахункового рахунку позивача, які містяться в матеріалах справи.

При цьому колегія суддів встановила, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що також не спростовується апелянтом.

Вищезазначений договір не був визнаний недійсним в судовому порядку.

Разом з тим позивач зазначив, що поставка решти товару відбувалася згідно з договором, укладеним з ПП «Експрес-Хелп» на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками № 14/Д-2010 від 01.10.2010, № 14/Д-2010 від 01.10.2010 шляхом отримання ПММ водіями на автозаправних станціях «АВІАС» по картках.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, встановлений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерство палива та енергетики України № 281/171/578/155 від 20.05.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за № 805/15496, вимоги якої є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Згідно з розділом 3 Інструкції реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та(або) реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Розрахунковий документ - документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених законодавством України, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно з умовами договору № 14/Д-2010 від 01.10.2010 паливна картка - пластикова картка, як засіб підтвердження права замовника на отримання ПММ визначеної кількості та найменування в рамках договору, за допомогою якої замовнику або довіреній особі замовника надається право отримати ПММ за допомогою терміналу в місцях реалізації ПММ. Термінал - електронний пристрій, що дозволяє зчитувати дані з магнітної смуги паливної картки, здійснювати авторизацію формувати документ, що підтверджує проведену операцію по зменшенню встановленого на паливній картці ліміту на відповідну кількість ПММ.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що розрахункові операції ФОП ОСОБА_2 щодо придбання ПММ по картках повинні здійснюватися за допомогою РРО, при цьому підтвердженням факту здійснення вказаних операцій є наявність розрахункового документу, тоді як позивачем до суду не було надано жодних належних доказів отримання ПММ на АЗС відповідно до договору № 14/Д-2010 від 01.10.2010.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення ФОП ОСОБА_2 господарських операцій з ПП «Експрес-Хелп» підтверджується лише в частині поставки ПММ в кількості 8774 л. При цьому такі докази є належними та достатніми, що є підставою для віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Щодо висновків податкового органу стосовно завищення позивачем сум витрат по господарським взаємовідносинам з ПП «Експрес-Хелп» за 2011 рік на суму 83333,33 грн. суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до положень статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Як зазначалося судом раніше факт здійснення ФОП ОСОБА_2 господарських операцій з ПП «Експрес-Хелп» в частині поставки ПММ в кількості 8774 л підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку (видатковою та податковою накладними, ТТН), що в свою чергу свідчить про правомірність віднесення позивачем витрат, понесених у зв'язку з виконанням умов договору № 68 від 01.11.2008 на загальну суму 54590,15 грн. до витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у відповідній частині.

Щодо посилання апелянта на Акт Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Експрес-Хелп» (ЄДРПОУ 23222239) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Н.Т.К. Октан» за період з 01.01.2011 по 31.05.2011, з СПД ОСОБА_3 за період з 01.01.2010 по 31.03.2010, з ПП «Лісса» за вересень 2011 року, та з ТОВ « 7 Небо» за липень 2011 року» № 181/22-4/23222239 від 22.11.2012, колегія суддів зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року в адміністративній справі № 811/2565/13-а - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 13 березня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров